
- •1Сутність міжнародних організацій та їх класифікація
- •2 Сучасна роль міжнародних та регіональних організацій в світовій економіці.
- •3. Характеристика оон
- •4. Проблема реформування оон
- •9. Характеристика сот. Аналіз наслідків вступу України до сот.
- •11. Характеристика юнсітрал.
- •13. Аналіз групи восьми.
- •14. Характеристика мвф. Проблеми ефективності функціонування мвф.
11. Характеристика юнсітрал.
Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ - регламент, прийнятий Комісією ООН з права міжнародної торгівлі в 1976 р. і рекомендований до використання Генеральною Асамблеєю ООН 15 грудня 1976 Даний регламент вельми популярний при арбітражі ad hoc.
Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ не має сили закону в окремих країнах, проте багато національних арбітражі допускають переважне використання сторонами даного регламенту або використання його для заповнення прогалин у власних регламентах.
Відповідно до Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ арбітраж не може не відбутися, навіть якщо арбітр (компетентний орган) не може діяти, або сторони не домовилися про кандидатуру арбітра (не погодили компетентний орган). Будь-яка сторона арбітражного процесу після закінчення 60 днів бездіяльності арбітражу через неузгодження арбітра (компетентного органу) або неможливості їх дії може просити Генерального секретаря Постійного третейського суду в Гаазі призначити компетентний орган. Якщо сторони не домовилися про місце арбітражного розгляду, це місце визначає арбітражний суд.
Даний регламент передбачає автономність арбітражної обмовки, тобто дію положення угоди (договору) про арбітраж в умовах, коли саме угода (договір) може бути визнано нікчемним.
Багато національних торговельні палати і арбітражні центри виконують роль компетентного органу з Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.
Початковий варіант Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ був прийнятий в 1976 році і використовувався для врегулювання широкого кола спорів, включаючи спори між приватними комерційними сторонами, у вирішенні яких не бере участь жодна арбітражне установа, суперечки між інвесторами та державами, суперечки між державами та комерційні суперечки, що розглядаються під егідою арбітражних установ. У 2006 році Комісія постановила, що Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ необхідно переглянути, з тим щоб він відповідав змінам в арбітражній практиці, що стався за останні тридцять років. Цей перегляд спрямований на підвищення ефективності арбітражу на основі Регламенту і не змінює первісну структуру тексту, його дух чи стиль викладу.
Переглянутий варіант Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ вступив в силу з 15 серпня 2010 року. У нього входять положення, що стосуються, серед іншого, арбітражного розгляду з участю кількох сторін і вступу в розгляд третіх осіб, відповідальності та процедури подання заперечень щодо експертів, призначених арбітражним судом. Ряд містяться в Регламенті інноваційних елементів спрямований на підвищення процесуальної ефективності, в тому числі переглянуті процедури заміни арбітрів, вимога щодо розумного розміру витрат і механізм розгляду питання про арбітражні витрати. Сюди також відносяться більш докладні положення про забезпечувальні заходи. Очікується, що переглянутий варіант Регламенту буде як і раніше сприятиме розвитку гармонійних міжнародних економічних отношеній.Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ - регламент, прийнятий Комісією ООН з права міжнародної торгівлі в 1976 р. і рекомендований до використання Генеральною Асамблеєю ООН 15 грудня 1976 Даний регламент вельми популярний при арбітражі ad hoc.
Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ не має сили закону в окремих країнах, проте багато національних арбітражі допускають переважне використання сторонами даного регламенту або використання його для заповнення прогалин у власних регламентах. Відповідно до Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ арбітраж не може не відбутися, навіть якщо арбітр (компетентний орган) не може діяти, або сторони не домовилися про кандидатуру арбітра (не погодили компетентний орган). Будь-яка сторона арбітражного процесу після закінчення 60 днів бездіяльності арбітражу через неузгодження арбітра (компетентного органу) або неможливості їх дії може просити Генерального секретаря Постійного третейського суду в Гаазі призначити компетентний орган. Якщо сторони не домовилися про місце арбітражного розгляду, це місце визначає арбітражний суд.
Даний регламент передбачає автономність арбітражної обмовки, тобто дію положення угоди (договору) про арбітраж в умовах, коли саме угода (договір) може бути визнано нікчемним.
Багато національних торговельні палати і арбітражні центри виконують роль компетентного органу з Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.
Початковий варіант Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ був прийнятий в 1976 році і використовувався для врегулювання широкого кола спорів, включаючи спори між приватними комерційними сторонами, у вирішенні яких не бере участь жодна арбітражне установа, суперечки між інвесторами та державами, суперечки між державами та комерційні суперечки, що розглядаються під егідою арбітражних установ. У 2006 році Комісія постановила, що Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ необхідно переглянути, з тим щоб він відповідав змінам в арбітражній практиці, що стався за останні тридцять років. Цей перегляд спрямований на підвищення ефективності арбітражу на основі Регламенту і не змінює первісну структуру тексту, його дух чи стиль викладу.
Переглянутий варіант Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ вступив в силу з 15 серпня 2010 року. У нього входять положення, що стосуються, серед іншого, арбітражного розгляду з участю кількох сторін і вступу в розгляд третіх осіб, відповідальності та процедури подання заперечень щодо експертів, призначених арбітражним судом. Ряд містяться в Регламенті інноваційних елементів спрямований на підвищення процесуальної ефективності, в тому числі переглянуті процедури заміни арбітрів, вимога щодо розумного розміру витрат і механізм розгляду питання про арбітражні витрати. Сюди також відносяться більш докладні положення про забезпечувальні заходи. Очікується, що переглянутий варіант Регламенту буде як і раніше сприятиме розвитку гармонійних міжнародних економічних відносин.
12. Характеристика ОЕСР.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) (Organization for Economic Co-operation and Development - OECD) - міжнародна економічна організація розвинених країн, що визнають принципи представницької демократії та вільної ринкової економіки.
Створена в 1948 під назвою Організація європейського економічного співробітництва (Organisation for European Economic Co-operation - OEEC) для координації проектів економічної реконструкції Європи в рамках плану Маршалла.
Штаб-квартира в Парижі (Chateau de la Muette).
Генеральний секретар (з 2006) - Хосе Анхель Гурріа Тревіно (Мексика).
Керівним органом ОЕСР є рада представників країн - членів організації. Усі рішення в ньому приймаються на основі консенсусу.
Члени ОЕСР
У 1960-і склад і географічні рамки ОЕСР розширилися, і зараз в організацію входять 30 держав, у тому числі більшість держав - членів ЄС. У роботі організації також бере участь на правах окремого члена Європейська комісія (орган Євросоюзу).
На частку ОЕСР припадає близько 60% світового ВВП.
ОЕСР здійснює велику аналітичну роботу, виробляє рекомендації для країн-членів і служить платформою для організації багатосторонніх переговорів з економічних проблем.
Значна частка діяльності ОЕСР пов'язана з протидією відмиванню грошей, відходу від податків, корупції та хабарництву. За участю ОЕСР були вироблені деякі механізми, покликані покласти край практиці створення рядом держав так званих "податкових оазисів".