4Система ув: директ-костинг, стандарт-костинг

Директ-костинг – віднесення постійних витрат підприємства безпосередньо на фінансовий результат.(метод формування витрат за змінними(прямими) витратами)

Даний метод дає інформацію для прийняття рішень відносно асортименту, обсягів, розрахування точки беззбитковості, прогнозування витрат на майбутнє, стратегічне планування.

Стандарт-костинг(формування фактичних витрат на основі їх стандартизованих величин і відхилень від них) – облік повних витрат доля формування цін на одиницю продукції, визначення витрат підрозділів.(керівник за допомогою системи повинен зменшити непрямі витати, які вкл. в бюджет)

5Центри витрат. Витрати за місцем їх формування

Формування витрат відбувається за ознаками, обсягами повноважень, відповідальності, функціональною та територіальною ознакою.

Перша ознака характеризує центри витрат на виробництво продукції.

Технологічні процеси: витрати на од. прод., витрати на роб. місце.

Система УВ передбачає наступні центри:

• Центр управління(керівництво)

• Витрат( цехи, підрозділи)

• Виручки(бухгалтерія, маркетинговий відділ)

• Прибутку(відділ збуту, бухгалтерія)

• Інвестиції ( де приймаються інвестиційні рішення)

6Прямі регульовані і нерегульовані витрати

Витрати, які виникають в підприємства в процесі виготовлення продукції поділяються на: операційні витрати(виникають в процесі виготовлення продукції), фінансові витрати( оборотні облігації, акції), витрати, що виникли в процесі звичайної діяльності(не операційної, не фінансової), надзвичайні витрати.

Класифікація ов

!Витрати, що включаються в СВ продукції

• Витрати на матеріали

• На оплату праці

• Інші прямі витати

• Загальновиробничі витрати

!Витрати, що не включаються в с/в продукції

• Витрати на збут

• Інші операційні витрати( оренда, амортизація), відрахування на соц.. заходи, витрати від браку

• Адміністративні

• Надзвичайні витрати

7Особливості діяльності допоміжних та обслуговуючих підрозділів

Допоміжного(електричне, інструментальне, ремонтне), обслуговуюче виробництва(транспортне, складське))

Кошторис витрат допоміжних підрозділів розробляється на основі їх виробничих програм і норм витрат ресурсів.

Особливість роботи заклечається в тому, що кожен підрозділ має особливості встановлення продукції, надання послуг.

Ремонтний цех – встановлення ремонтів, ЗП, вартість запасних частин, допоміжних матеріалів.

Енергетичне господарство – витрати на утримання енергетичних устаткувань, вартість ремонтних робіт, ЗП, запасні частини, електроенергія, амортизація обладнання.

Для допоміжного господарства розраховується програма діяльності тих основних підрозділів, які вони будуть забезпечувати.

Відповідні витрати допоміжних господарств будуть включатися до витрат основних підрозділів у складі непрямих витрат.

Визначення СВ потреб точного розрахунку усіх витрат пов'язаний з виробництвом продукції. При цьому непрямі витрати, що виникли в основних цехах розподіляються на окремі вироби пропорційно.

Витрати допоміжних і обслуговуючих господарств пов’язанні з наданням послуг іншим підрозділам розраховуються за повною собівартістю, включаючи всі витрати власного виробництва.