29. Організація руху в туристському поході

Пересування в польових умовах. Порядок і режим руху

Традиційними і найпоширенішими способами долання відстані під час походу є піший хід, у зимових умовах при наявності снігового покриву – ходіння на лижах, на водних об’єктах – плавання на гребних човнах. Пересування має бути ефективним і безпечним, що передбачається системою запобіжних заходів, які дозволяють швидко долати складні ділянки маршруту.

Найпоширеніший порядок руху групи на маршруті - це пересування в колоні по одному. Він дозволяє подорожуючим, рухаючись лісовими стежками, полем, берегом річки, заболоченими ділянками, в різних умовах освітлення і за будь-якої погоди, вільно, не заважаючи один одному, оглядати навколишню місцевість. Крім того, при такому порядку руху можна оперативно організувати взаємну страховку і взаємодопомогу на небезпечних ділянках маршруту і в аварійній ситуації, допомогти членам групи менш підготовленим фізично, тримати в полі зору всю групу і підтримувати один з одним постійний зв’язок. Нормою швидкості пересування по рівнинній місцевості з незначним коливанням висот вважається 3,5-4,5 км/год. Наявність природних перешкод, несприятливі метеорологічні умови і погана видимість можуть стати причиною зменшення швидкості. На крутих підйомах темп руху знижується до 1,5-2 км/год.

34.Пересування по воді.

При підготовці маршруту за картографічними матеріалами і в ході опитування місцевих жителів, здійснюється збирання необхідної інформації про всі мости, кладки, броди і їх придатність для переправи. Обираючи місце і спосіб переправи, слід брати до уваги ширину і глибину об’єкта, характер дна, швидкість течії, наявність місць, зручних для страховки.

 в незнайомому місці не стрибати у воду з берега, з круч, мостів, причалів, і особливо вниз головою: у воді можуть знаходитись небезпечні предмети;

 не купатись у місцях із забрудненою водою (нижче скидів стічних вод, водопою худоби тощо);

 не переоцінювати свої сили і не ризикувати без необхідності;

 не ставити перед собою завдань, що перевершують ваші можливості;

 не запливати на глибокі місця при наявності швидкої течії;

 не влаштовувати ігри на воді, особливо з тими, хто плаває гірше за вас;

 ні в якому разі не плавати поблизу гідротехнічних споруд і на судноплавних ділянках водойм;

 при перших ознаках втоми вийти на берег;

 не купатись поодинці;

 підпливаючи до мілини не слід поспішати опускати ноги на дно: це можна робити тільки тоді, коли ви впевнені, що вже дісталися мілкого місця;

 ті, хто не вміє плавати, повинні купатися тільки там, де добре відомий рельєф дна, заходячи у воду не глибше пояса;

 не відпливати від берега більше як на 70 - 100 м;

 потрапивши у скрутне становище, не втрачати самовладання, не впадати в паніку;

 при сильній течії слід плисти за течією навскіс, поступово наближаючись до берега;

 заплутавшись у водоростях, не слід робити різких рухів, звільняючись від них спокійно і поступово;

 не заходити у воду після вживання спиртного, навіть якщо це лише кухоль пива;

 не купатись відразу після їжі: це можна робити не раніше як через 1,5 год.;

 не заходити у воду, якщо ви спітніли або змерзли;

 не залишатись у воді, якщо вам стало холодно. Людям не досить загартованим не рекомендується купатися при температурі води нижче 18° С. Тривалість перебування у воді залежить також від температури повітря і сили вітру: в похмуру вітряну погоду не слід довго перебувати у воді. Після виходу з води треба добре обтертися рушником, розігрітись за допомогою гімнастичних вправ або бігу.