- •2. Основні періоди та етапи у розвитку історії соціології.
- •3. Критерії періодизації та етапи розвитку соціології.
- •4. Місце історії соціології в системі соціологічного знання.
- •6. Парадигми, школи, напрями, перспективи в соціології
- •10. Розвиток соціального знання Стародавнього світу.
- •11. Виникнення і розвиток історіографії та її значення
- •12. Соціально-філософські проблеми суспільства античн.
- •13. Соціальні погляди Платона.
- •14. Соціальне вчення Арістотеля.
- •15. Уплив християнства на західну цивілізацію і культур
- •16. Соціальні ідеї епохи становлення христ. Цивілізації
- •17. Августин Блаженний: християнська картина
- •20. Соціальні утопії т. Мора і т. Кампанелли.
- •22. Особливості розвитку соціального знання Нового часу.
- •23. Теорії “ природного права ” і “ суспільного договору ” у розвитку передісторії соціології.
- •24. Ш. Л. Монтеск*є: принцип географічного детермінізму у соціальному житті.
- •25. Філософія історії – новий етап у розвитку соціального пізнання.
- •26. Соціологічні ідеї консерватизму.
- •28. Соціальне питання й утопічний соціалізм.
- •29. А. Токвіль про демократію як суспільний лад.
- •30. Соціологічні ідеї лібералізму.
- •31. Позитивізм у соціології XIX ст.
- •32. Концепція а. Сен-Сімона.
- •33. Причини, передумови виникнення соціології.
- •36. Соціально-політичні передумови виникнення соціології.
- •37. Причини виникнення соціології у Дж. Рітцера.
- •38. Погляди на зародження соціології як науки.
- •40. О. Конт про місце соціології у системі наук
- •44. Учення о. Конта про три стадії соціального прогресу. Три стадії розвитку людства
- •45. Значення ідей о. Конта в соціології.
- •46. Загальна характеристика соціологічного натуралізму.
- •49. Вчення г. Спенсера про соціальні інститути.
- •50. Значення ідей г. Спенсера в соціології.
- •51. Соціал-дарвінізм про основні фактори соціального життя.
- •52. . Расово-антропологічна школа у соціологічній та соціально-філософській думці XIX - поч. XX ст.
- •53. Географічний напрям у соціологічній думці XIX - поч. XX ст.
- •55. .Теорія к. Маркса про суспільно-економічні формації
- •56. Вчення к. Маркса про боротьбу класів як рушійну силу історії.
- •58. Психологічний напрям у соціології к. XIX - п. XX ст.
- •48. Органіцизм та функціоналізм соціології г. Спенсера.
- •32. Концепція а. Сен-Сімона.
- •41. О. Конт про методи соціології.
- •39.Етапи життя і творчості о.Конта
- •38. Погляди на зародження соціології як науки.
- •36. Соціально-політичні передумови виникнення соціології.
48. Органіцизм та функціоналізм соціології г. Спенсера.
Органіцизм — популярний в 19 столітті напрям у натуралістичній соціології, започаткований відомим англійським філософом та соціологом Гербертом Спенсером. В його основі лежала ідея пошуку аналогії, а в деяких науковців і повного ототожнення суспільства з організмом людини. Представники органістичної школи в соціології пояснювали соціальне життя біологічними закономірностями, виявляючи загальні закономірності розвитку природи та суспільства.
Аналогія між організмом і суспільством не є винаходом соціологічного натуралізму. Як відомо, до його появи спроби порівняти суспільство з організмом робили Платон, Т. Гоббс і О. Конт, теза якого про необхідність використання в соціології порівняльно методу також була сприйнята органістичним напрямом. Поширення органістичних ідей в соціології пов'язане з значними успіхами біологічної науки у 19 ст. Започаткування органістичної школи в історії соціології пов'язано з науковою діяльністю Герберта Спенсера. Виходячи з ідеї "суспільство це організм "(так називається один із розділів книги «Основи соціології»), англійський учений звертає увагу на цілий ряд схожих рис між соціальним і біологічним організмами. Зокрема, тому, й іншому притаманні зростання і збільшення в обсязі, ускладнення структури, диференціація структури і функцій.
32. Концепція а. Сен-Сімона.
Видатний представник французького утопічного соціалізму Клод Анрі де Рувруа Сен-Сімон (1760—1825). ». Сен-Сі-мон один з перших приходить до розуміння «позитивного» знання і позитивної науки. Ще в 1813 р. Сен-Сімон у праці «Начерк науки-про людину» пропонує перейти від абстрактної, гадальної науки про людину до справжньої і «надати науці про людину позитивний характер, засновуючи її на спостереженні і розробляючи методом, який використовується в інших галузях фізики».
Фізика ділиться на дві частини — фізику неорганічних («неорганізованих») тіл (це астрономія, що вивчає космос, сонячну систему, земні фізичні явища) та фізику органічних («організованих») тіл — хімія, фізіологія, психологія. Науку про людину Сен-Сімон назвав «соціальною фізіологією», або ж «соціальною фізикою», яка завершує класифікацію наук.
Важливим внеском Сен-Сімона в метод дослідження є його теорія стадій економічного розвитку. Це пряме свідчення того, що її автор лише частково поділяє погляди класиків на методологію аналізу, зокрема капіталізм він не вважає кінцевою точкою розвитку суспільства. Він формулює проект нової індустріальної системи. Проблема трансформування власності в ученні Сен-Сімона, заслуговує на особливу увагу. Центральне поняття його теорії — «колективізм», хоч його сутність і зміст передбачають зовсім інші форми усуспільнення (а саме: кооперування), ніж ті, що запропоновані Ш. Фур'є та Р. Оуеном. Перехідна економічна модель суспільства, за Сен-Сімоном, — це асоціація кооперативів із соціалістичним принципом розподілу. Згодом ця асоціація (завдяки всезагальній націоналізації власності) має перетворитися на єдиний кооператив, і тоді в суспільстві діятиме закон розподілу за потребами.