
- •2. Основні періоди та етапи у розвитку історії соціології.
- •3. Критерії періодизації та етапи розвитку соціології.
- •4. Місце історії соціології в системі соціологічного знання.
- •6. Парадигми, школи, напрями, перспективи в соціології
- •10. Розвиток соціального знання Стародавнього світу.
- •11. Виникнення і розвиток історіографії та її значення
- •12. Соціально-філософські проблеми суспільства античн.
- •13. Соціальні погляди Платона.
- •14. Соціальне вчення Арістотеля.
- •15. Уплив християнства на західну цивілізацію і культур
- •16. Соціальні ідеї епохи становлення христ. Цивілізації
- •17. Августин Блаженний: християнська картина
- •20. Соціальні утопії т. Мора і т. Кампанелли.
- •22. Особливості розвитку соціального знання Нового часу.
- •23. Теорії “ природного права ” і “ суспільного договору ” у розвитку передісторії соціології.
- •24. Ш. Л. Монтеск*є: принцип географічного детермінізму у соціальному житті.
- •25. Філософія історії – новий етап у розвитку соціального пізнання.
- •26. Соціологічні ідеї консерватизму.
- •28. Соціальне питання й утопічний соціалізм.
- •29. А. Токвіль про демократію як суспільний лад.
- •30. Соціологічні ідеї лібералізму.
- •31. Позитивізм у соціології XIX ст.
- •32. Концепція а. Сен-Сімона.
- •33. Причини, передумови виникнення соціології.
- •36. Соціально-політичні передумови виникнення соціології.
- •37. Причини виникнення соціології у Дж. Рітцера.
- •38. Погляди на зародження соціології як науки.
- •40. О. Конт про місце соціології у системі наук
- •44. Учення о. Конта про три стадії соціального прогресу. Три стадії розвитку людства
- •45. Значення ідей о. Конта в соціології.
- •46. Загальна характеристика соціологічного натуралізму.
- •49. Вчення г. Спенсера про соціальні інститути.
- •50. Значення ідей г. Спенсера в соціології.
- •51. Соціал-дарвінізм про основні фактори соціального життя.
- •52. . Расово-антропологічна школа у соціологічній та соціально-філософській думці XIX - поч. XX ст.
- •53. Географічний напрям у соціологічній думці XIX - поч. XX ст.
- •55. .Теорія к. Маркса про суспільно-економічні формації
- •56. Вчення к. Маркса про боротьбу класів як рушійну силу історії.
- •58. Психологічний напрям у соціології к. XIX - п. XX ст.
- •48. Органіцизм та функціоналізм соціології г. Спенсера.
- •32. Концепція а. Сен-Сімона.
- •41. О. Конт про методи соціології.
- •39.Етапи життя і творчості о.Конта
- •38. Погляди на зародження соціології як науки.
- •36. Соціально-політичні передумови виникнення соціології.
55. .Теорія к. Маркса про суспільно-економічні формації
Вперше термін "суспільна формація" вжив К.Маркс у грудні 1851 р. у своїй праці "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта".Суспільно-економічна формація ж постає у цьому плані як поняття конкретніше, вужче за обсягом. Воно характеризує вже не світ людини в усьому його структурному розгалуженні й на всьому протязі, а лише те чи інше формоутворення всередині певного світу людини.Інтуїтивно у кожної людини, тією чи іншою мірою прилученої до певної формації суспільства, уже є своє уявлення про таку формацію.Визначень суспільно-економічної формації багато. Але це зовсім не означає, що всі вони неправильні і вчені просто заплутались у цьому питанні. Ситуація тут дещо інша. Продуктивнішим буде, очевидно, підхід, згідно з яким усі наявні визначення суспільно-економічної формації розглядаються як робочі. Інакше кажучи, кожне визначення ефективне в якомусь ракурсі, при вирішенні певних пізнавальних, методологічних, ідеологічних чи практичних завдань або на різних етапах розвитку соціально-філософських знань.Якогось єдиного, канонічного визначення суспільно-економічної формації у працях К.Маркса і Ф.Енгельса немає. Суспільно-економічна формація розглядається ними не у плані системного, загальнотеоретичного аналізу його змісту, а як робоче поняття, яке дає змогу вирішувати конкретні пізнавальні чи практично-політичні проблеми. Тому й ідеться у них не тільки про суспільно-економічну формацію.
56. Вчення к. Маркса про боротьбу класів як рушійну силу історії.
Тема класів і класової боротьби - центральна в Маркса. Її роль у його доктрині настільки значна, що марксисти часто ототожнювали «марксистську точку зору» з «класовою точкою зору».Розподіл суспільства на класи і розгляд соціального розвитку під кутом зору взаємодії і боротьби різних класів існували і до Маркса. Сам Маркс відзначав, що не він відкрив існування класів у сучасному суспільстві, класову боротьбу, історичний розвиток цієї боротьби і «економічну анатомію класів».Хоча поняття класу займає центральне місце в доктрині Маркса, він ніде не дає його загального визначення. Очевидно, це поняття представлялося йому досить очевидним і настільки фундаментальним, що можна було обійтися без його визначення. Проте, він хотів визначити це поняття в третьому томі «Капіталу». Проте, уявлення Маркса про класи можна реконструювати на підставі його робіт і численних висловлювань про цей предмет. З його погляду, класовий розподіл відсутній у первісних суспільствах, у яких існує колективна власність на засоби виробництва; воно виникає тільки в так званих антагоністичних формаціях, у результаті розвитку поділу праці і приватної власності на засоби виробництва. Що ж таке класи в його трактуванні?У самому широкому змісті класи, по Марксу, це будь-які соціальні групи, які знаходяться по відношенню один до одного в нерівному положенні і боряться між собою. У цьому змісті класи містять у собі стани і будь-які більш-менш значні соціальні категорії, розташовані на різних ступінях соціальних сходів. У більш вузькому значенні Маркс розуміє під класами такі соціальні групи, які розрізняються по їх відношенню до засобів виробництва. Оскільки він бачить основу класового розподілу суспільства у виробничих відносинах, остільки класи виступають як вираження цих відносин. Різна форма власності на засоби виробництва і, головне, наявність чи відсутність цієї власності виступають як головні критерії класоутворення.