- •2. Основні періоди та етапи у розвитку історії соціології.
- •3. Критерії періодизації та етапи розвитку соціології.
- •4. Місце історії соціології в системі соціологічного знання.
- •6. Парадигми, школи, напрями, перспективи в соціології
- •10. Розвиток соціального знання Стародавнього світу.
- •11. Виникнення і розвиток історіографії та її значення
- •12. Соціально-філософські проблеми суспільства античн.
- •13. Соціальні погляди Платона.
- •14. Соціальне вчення Арістотеля.
- •15. Уплив християнства на західну цивілізацію і культур
- •16. Соціальні ідеї епохи становлення христ. Цивілізації
- •17. Августин Блаженний: християнська картина
- •20. Соціальні утопії т. Мора і т. Кампанелли.
- •22. Особливості розвитку соціального знання Нового часу.
- •23. Теорії “ природного права ” і “ суспільного договору ” у розвитку передісторії соціології.
- •24. Ш. Л. Монтеск*є: принцип географічного детермінізму у соціальному житті.
- •25. Філософія історії – новий етап у розвитку соціального пізнання.
- •26. Соціологічні ідеї консерватизму.
- •28. Соціальне питання й утопічний соціалізм.
- •29. А. Токвіль про демократію як суспільний лад.
- •30. Соціологічні ідеї лібералізму.
- •31. Позитивізм у соціології XIX ст.
- •32. Концепція а. Сен-Сімона.
- •33. Причини, передумови виникнення соціології.
- •36. Соціально-політичні передумови виникнення соціології.
- •37. Причини виникнення соціології у Дж. Рітцера.
- •38. Погляди на зародження соціології як науки.
- •40. О. Конт про місце соціології у системі наук
- •44. Учення о. Конта про три стадії соціального прогресу. Три стадії розвитку людства
- •45. Значення ідей о. Конта в соціології.
- •46. Загальна характеристика соціологічного натуралізму.
- •49. Вчення г. Спенсера про соціальні інститути.
- •50. Значення ідей г. Спенсера в соціології.
- •51. Соціал-дарвінізм про основні фактори соціального життя.
- •52. . Расово-антропологічна школа у соціологічній та соціально-філософській думці XIX - поч. XX ст.
- •53. Географічний напрям у соціологічній думці XIX - поч. XX ст.
- •55. .Теорія к. Маркса про суспільно-економічні формації
- •56. Вчення к. Маркса про боротьбу класів як рушійну силу історії.
- •58. Психологічний напрям у соціології к. XIX - п. XX ст.
- •48. Органіцизм та функціоналізм соціології г. Спенсера.
- •32. Концепція а. Сен-Сімона.
- •41. О. Конт про методи соціології.
- •39.Етапи життя і творчості о.Конта
- •38. Погляди на зародження соціології як науки.
- •36. Соціально-політичні передумови виникнення соціології.
36. Соціально-політичні передумови виникнення соціології.
Буржуазні революції к. ХVІІІ – поч. ХІХ ст.
Гострі соціальні конфлікти у суспільстві.
Політичні перевороти.
37. Причини виникнення соціології у Дж. Рітцера.
Політичні революції.
Промисловий переворот і піднесення капіталізму.
Піднесення соціалізму.
Фемінізм.
Урбанізація.
Зміни у релігії.
Зріст впливу науки.
Суміш ідей Просвітництва і консервативної реакції на Просвітництво дало світові – СОЦІОЛОГІЮ. Хоча між Просвітництвом і його опозицією існувала велика розбіжність, однак на думку Седана, існує також їх взаємозв’язок і взаємопроникність ідей обох напрямів:
По-перше, соціологія сприйняла наукову традицію, розвинену Просвітництвом.
По-друге, вона підхопила і значно розширила, стверджену реакцією на добу Просвітництва - ідею колективності (на противагу індивідуалізму).
По-третє, в обох випадках існувала зацікавленість проблемами сучасного світу, і їх негативної дії на індивіда.
38. Погляди на зародження соціології як науки.
Огюст Конт (1798-1857) (автор «Курсу позитивної філософії, Т. 4», 1838 р.);
Емануель-Жозеф Сіейс (1748-1836) (автор памфлету «Що таке третій стан», рукопис 1780 р.)
Виникнення терміна «соціологія» не можна ототожнювати з її соціальним оформленням (інституціоналізацією) та інтелектуальним наповненням як окремої наукової дисципліни.
40. О. Конт про місце соціології у системі наук
Поділ наук: на теоретичні і практичні (за Контом абстрактні та конкретні).
Контівська ієрархія наук – це визначення місця і послідовності наук за принципом складності об’єктів, які вони досліджують, відповідно до історії їх виникнення, розвитку і залежності одна від одної.
Система наук і методів у Конта:
Абстрактні
Математика - логіка
Конкретні (геометрія, механіка) – спостереження Астрономія - спостереження
Фізика - спостереження+експеримент
Хімія - спостереження+експеримент+класифікація
Біологія – спостереження + експеримент + класифікація + порівняння
Соціологія - спостереження+експеримент + класифікація + порівняння + історичний метод
41. О. Конт про методи соціології.
4 методи дослідження в соціології Конта
Спостереження.
Експеримент.
Порівняльний метод.
Історичний метод.
42. Соціальна статика у соціології О. Конта.
43. Теорія соціальної динаміки в соціології О. Конта. Вчення про соціальну статику та соціальну динаміку
Соціальна статика – частина соціології Конта, яка вивчає структури, що забезпечують соціальний порядок і цілісність суспільства, рівновагу його елементів, умови існування та закони функціонування суспільної системи. Основними соціальними інститутами, які підтримують консенсус у суспільстві є: сім’я, держава, релігія (церква). Поняття соціального консенсусу.
Соціальна статика пов’язана з соціальною політикою.
Соціальна динаміка – частина соціології Конта, яка описує розвиток, зміни, еволюцію будь-якого соціального явища (соціальної системи, структури, відносин) під впливом сил, які діють на нього, внаслідок чого це явище відхиляється від попереднього стану. У сучасній соціології соціальна динаміка розглядається як універсальна властивість соціальних явищ, що зумовлює їх зміну у прогресивному чи регресивному напрямах.
еволюційний розвиток суспільства (на основі трьох фаз розвитку інтелекту).
Утопічне проектування: Соціократія – соціальний режим, заснований на чіткій ієрархії, субординації, точному виконанні визначених функцій.