13. Процес управління держ о-ціями

Спрямованість державного управління обумовлена динамічною взає­мозалежністю комплексу рис і факторів управлінської діяльності. Зокре­ма, виділяють такі риси державного управління, що розкривають його сутність [39]:

1. Державне управління завжди являє собою певну організуючу діяль­ність, у результаті якої виникають конкретні, управлінські за змістом від­носини.

2. Необхідною умовою їх виникнення є наявність суб'єкта, наділеного владними повноваженнями для здійснення управлінських функцій.

3. Для виникнення управлінських відносин, крім суб'єкта, у них пови­нен брати участь також і об'єкт (об'єкти), на діяльність якого спрямовуєть­ся управлінський вплив суб'єкта.

4. Характер відносин, які виникають між ними, завжди є владним, а в умовах державного управління - державно-владним, причому цими пов­новаженнями наділена завжди одна сторона - суб'єкт управління, а об'єкт управління є лише виконавцем вказівок і директив, що надходять від суб'єкта.

5. Організуюча діяльність державно-владного характеру полягає у ви­конанні та розпорядництві згідно з вимогами закону, тобто є підзаконною, ґрунтується на чинному законодавстві.

6. Управлінський вплив, який виникає під час цієї організуючої діяль­ності і налагодження управлінських відносин, може мати різний за своїми параметрами характер: це і державне регулювання, і централізоване ке­рівництво, і оперативне управління.

7. Цю діяльність можна певним чином поділити на етапи (цикли, фа­зи), в основі класифікації якої є її функціональна природа і організація, робота з кадрами, керівництво, координація, звітність, складання та вико­нання бюджету.

8. Державне управління, функціонуючи у правовому полі чинного за­конодавства, у випадку його порушення, тягне за собою юридичну відпо­відальність [25].

Це - головні характерні риси державного управління, хоча окремі до­слідники називають їх більшу або меншу кількість.

Можна вважати, що державне управління - це вид діяльності держави, суттю якого є здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного роз­витку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, ство­рення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод.

14. Принципи управління держ о-ціями

Принципи державного управління - це фундаментальні істини, позитивні закономірності, керівні ідеї, основні положення, норми по­ведінки, що відображають закони розвитку відносин управління, сформульовані у вигляді певного наукового положення, закріплено­го переважно у правовій формі, на основі якого будується і функці­онує апарат державного управління.

Загальні: демократизм, законність, соц..орієнтованість, гуманізм.

Спеціальні:наукова обґрунтованість, правова упорядкованість, розподіл влади, інформаційна достатність, ієрархічність, оптимальне поєднання централізації і децентралізації, поєднання національних, регіональних, місцевих рівнів управлінь, конкретність, єдність розпорядництва, делегування повноважень, персональна відповідальність.

Часткові(регулюють особливості керівництва діяльністю учасників управлінського процесу): пріоритет прав і свобод людини і громадянина, єдність правових та організаційних основ держ служби, рівний доступ до держ служби, професіоналізм та компетентність держ службовців, стабільність держ служби, доступність інформації про держ службу, взаємодія з громадськими об»єднаннями і громадянами, захищеність держ службовців від неправомірного втручання в їх діяльність.