51. Інвестиційна привабливість регіону.

Під інвестиційною привабливістю розуміють надійне і своєчасне досягнення цілей інвестора на основі економічних результатів діяльності виробництва, у яке здійснюються інвестиції Може здійснюватися за такими узагальненими показниками: рівень загальноекономічного розвитку регіону; рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону; демографічна характеристика регіону;рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону; рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків. На основі отриманих результатів оцінювання всі регіони країни за рівнем інвестиційної привабливості (тобто ефективності здійснення інвестиції) можна згрупувати в кілька груп, зокрема:регіони пріоритетної інвестиційної привабливості — ефективність в регіоні на 35—40 відсотків вища, ніж по країні в цілому;регіони досить високої інвестиційної привабливості — ефективність на 15—20 відсотків вища, ніж по країні в цілому;регіони середньої інвестиційної привабливості — ефективність на рівні показника по країні; регіони низької інвестиційної привабливості — ефективність на 20— 30 відсотків нижча, ніж по країні в цілому. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів (міст) країни (області) відкриває нові можливості для регіональної диверсифікації вітчизняних і зарубіжних інвесторів, підвищує гарантію ефективності інвестиційної ДІЯЛЬНОСТІ. У кінцевому підсумку це сприятиме підвищенню ефективності інвестиційної діяльності в країні.

52. Депресивні регіони та механізм їхнього розвитку

Депреси́вний регіо́н — це у минулому промислово розвинута територія, яка перебуває в процесі структурної перебудови національної економіки або під тиском кон'юнктурних чинників ринку переживає занепад. Такими районами можуть бути:

• райони, де середній рівень безробіття за останні 3 роки сягав рівня, вищого від середньої величини цього показника в державі загалом;

• райони, де протягом останніх трьох років спостерігається різке скорочення робочих місць або життєво важливих секторів економіки, що призводить до суттєвого загострення проблем безробіття;

• райони, де ВВП на одну особу суттєво нижчий середнього показника в державі.

Депресивна територія країни - це регіони, які характеризуються низькими показниками соціально-економічного розвитку, негативною їх динамікою, недосконалою структурою економіки, низькими інвестиційною діяльністю та рівнем життя населення і неспроможна забезпечити самовідтворення.

Можна констатувати, що відсутність чітких наукових визначень категорії „депресивний регіон” пояснюється її складністю і суперечністю. У цьому напрямі необхідні подальші дослідження, які дозволили б довести доцільність введення вказаної категорії, зняти існуючі нестиковки з однозначно потрактовуваними економічними термінами і визначити можливості її практичного застосування. Необхідно підкреслити ще один важливий момент. Більшість прихильників підтримки „депресивних регіонів” концентруються тільки на виділенні фінансової підтримки, не визначаючи її одержувачів. Проте, не визначивши, кому будуть направлені засоби, неможливо вирішити, скільки їх потрібно. Спрощено кажучи, якщо одержувач – обласний бюджет, то проблема зводиться до вдосконалення діючої системи міжбюджетних розрахунків; якщо одержувач – підприємство, то питання полягає в поліпшенні форм галузевого фінансування і т.д.

Серед українських дослідників першим здійснив типологію депресивних територій В. С. Коломійчук. Він виділив 5 типів адміністративних регіонів: 1. Адміністративні регіони, території яких постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. 2. Адміністративні регіони, які сильно забруднені в екологічному відношенні, але головні і дуже потужні депресанти розташовані на суміжних територіях. 3. Прикордонні адміністративні регіони. 4. Депресивні адміністративні райони у гірській місцевості. 5. Депресивні райони, територія яких перетворюється на депресивну лійку через надзвичайно слабкий розвиток транспортної мережі та інших елементів опорного каркасу території.