29.Рівнини,провідні риси рівнин.К-ція рівнин за :за висотою ,морфологією.

Рівнини – ділянки земної поверхні суходолу, які відзначаються відносно рівним характером рельєфу та незначними відмінностями висот

Основні риси будови:

Рівнини – один з провідних елементів мегарельєфу материків та островів

Рівнини, як правило, є результатом тривалого розвитку земної кори – чим вона старіша, тим вища ймовірність поширення рівнинних просторів .

• крутизна нахилених поверхонь в середньому не перевищує 1-4°

• синеклізам геологічного фундаменту відповідають акумулятивні та пластові рівнини

• в межах антекліз сформувались денудаційні рівнини

• для великих рівнин (які є мегаформами), характерне чергування окремих складових рівнинних макроформ – височин і низовин

• загальний вигляд поверхні рівнин – змінюється від плоских до погорбованих

• КЛАСИФІКАЦІЯ РІВНИН ЗА ВИСОТОЮ

• Показник, який покладений в основу цієї систематизації – абсолютна висота рівнин відносно рівня моря

• За цією ознакою рівнини диференціюються на 3 типи:

• НИЗЬКІ РІВНИНИ (НИЗОВИНИ). Абсолютні висоти до 200 м (наприклад, Амазонська, Причорноморська, Західно-Сибірська, Індо-Гангська, Велика Китайська, Придніпровська та ін.)

-Серед низьких рівнин виділяється підтип негативних низовин – рівнини, які розташовані нижче рівня моря (Прикаспійська, Кура-Араксинська в Закавказзі

СЕРЕДНІ РІВНИНИ (ВИСОЧИНИ). Висоти – 200-500 м над рівнем моря (наприклад, Лаврентійська в Північній Америці, Придніпровська і Волино-Подільська в Україні, Нормандська у Франції, Приволзька в Росії тощо)

• ВИСОКІ РІВНИНИ (ПЛАТО, ПЛОСКОГІР’Я) Висоти понад 500 м (наприклад, Бразильське плоскогір’я, Чесько-Моравська височина в Чехії, Казахський дрібносопковик,

МОРФОЛОГОГРАФІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ РІВНИН

• Головний показник, який покладений в підвалини цієї систематизації – морфологія (форма) поверхні рівнин

• За цією ознакою рівнини диференціюються на 6 типів:

ПЛОСКІ РІВНИНИ. Мають одноманітну рівну поверхню, нахил якої не перевищує перепад висот (амплітуду) в 10 м на 1 км .-

-Плоскими є молоді рівнини морського, алювіального та озерного походження

НАХИЛЕНІ РІВНИНИ. Поверхня одноманітна, але на відміну від плоских відрізняються більшими нахилами поверхні – понад 10 м/км

УВІГНУТІ РІВНИНИ. Їх поверхня знижується від окраїн до центру; у вологих кліматах дренуються добре розвинутою річковою сіткою, а в посушливих районах являють собою області внутрішнього стоку

ВИПУКЛІ РІВНИНИ. Притаманні найвищі точки в середині рівнини, поверхня нахилена до периферії . Приклад: Донецька височина в Україні, височина Манселькя в Фінляндії і Росії, височина Смоланд у Швеції

ГОРБИСТІ РІВНИНИ. Характеризуються різними напрямами та крутизною падіння поверхні

До них відносять:1. Рівнини, що зазнали материкового зледеніння й ускладнені моренним горбисто-западинним рельєфом . 2Денудаційні рівнини з останцями . 3Пустельні рівнини з погорбованим еоловим рельєфом (дюнами, котловинами видування)

ХВИЛЯСТІ РІВНИНИ. Складаються з нахилених в протилежні боки поверхонь.

СХІДЧАСТІ РІВНИНИ. Притаманна багатоступенева будова, що пов’язана з вибірковою денудацією горизонтальних пластових нашарувань Приклад:східчасті плато Африки, траппові поверхні Середньосибірського плоскогір’я, педіменти – П’єдмонт – рівнина, яка примикає до південно-східного схилу Апалачів,Плато Путорана .