62. Українська дипломатія періоду Визвольної війни. Зборівський та Білоцерківський договори

Незважаючи на те, що Богдан Хмельницький погодився укласти коротке перемир’я з Польщею в Переяславі, вже влітку 1649 р. розгорілася нова війна. З польської сторони у війну вступили всі найвпливовіші магнати, як, наприклад, Вишневський, Заславський, Фірлей, Конецпольський, Лянцкоронський та інші. Перейшовши легко річку Случ, вони почали громити всі прикордонні селянські та козацькі містечка, села й міста. Але коли дізналися, що наближаються головні війська Хмельницького, дуже скоро в лавах поляків виникла паніка. Вони терміново відступили й сховалися під захист замку в Збаражі. Війська гетьмана оточили їх і почали облогу замку.

На допомогу оточеним польським військам відправився сам польський король Ян II Казимир. По дорозі до обложених він сповістив універсал, за яким відібрав у Хмельницького право гетьманувати, а на його місце призначив гетьманом Семена Забузького, одного з тих нечисленних козаків, які не приєдналися до Хмельницького. У відповідь на це Хмельницький непомітно зняв частину своїх козаків з облоги Збаражу й пішов назустріч польським військам. 15 серпня, коли польські війська наближалися до Збаражу, по них несподівано вдарили козацькі й татарські війська, що розтягнулися вздовж великої території, польські обози не могли оборонятися і потрапили до рук татар. Сам король Ян II Казимир, перейшовши через ріку Стріпу, зі своїм військом зачинився в оборонному таборі.

Почавши наступ, війська Хмельницького загрожували королю новою облогою і реальною небезпекою його полону. Після цього польський король був вимушений звернутися до Хмельницького з пропозицією розпочати переговори. Гетьман не поспішав із відповіддю, але під впливом турецького хана, якого «передбачливо» підкупили поляки, Хмельницький був вимушений погодитися на мир.

ЗБОРОВСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР

28 серпня 1649 року був підписаний Зборовський договір, який містив такі основні моменти: 1. Король польський залишає Запорізькому війську всі старі вольності, більше того, він повинен дати й нові привілеї. 2. Кордони Гетьманщини (від міста Димер через Горностайпіль) пролягали до Коростишева, Паволочі, Погребища, Прилук, Вінниці та Брацлава, а від Брацлава до Ямполя по Дністру, на лівому березі Дніпра. 3. Територія козацької України складається з трьох воєводств: Київського, Чернігівського і Брацлавського, а Волинь, Поділля та Галіція залишаються, як і раніше, за Польщею. 4. Чисельність реєстрових (оплачуваних Польщею у вигляді дарування) козаків на цій території встановлювалася в 40000 осіб. 5. Козаки на польських землях, що проживають в королівських маєтках, повинні відпрацьовувати свої повинності там, а ті, хто проживає в поміщицьких володіннях, повинні підкорятися своїм поміщикам. 6. Місто Чигирин із околицями, має бути столицею гетьмана Хмельницького. 7. Король пробачає всім тим полякам, хто записався у військо козацьке і їм повертаються всі відібрані в них маєтки. 8. Там, де проживають козаки, королівські війська не повинні перебувати. 9. Митрополит Київський має право засідати в польському Сеймі. 10. Унія повинна бути ліквідована як в населених українцями польських землях, так і в Литовському князівстві. 11. У всіх урядових установах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств мають служити люди грецької віри, тобто православні. 12. Єзуїти не повинні знаходитися у Києві і там, де є українські школи.

Після схвалення цих умов договору війська розійшлися і облога Зборова козацькими частинами припинилася. Татари, повертаючись до Криму, грабували по дорозі й погнали в Крим декілька тисяч жінок і дівчат.

Білоцеркі́вський ми́рний до́говір 1651 — договір між польським урядом і гетьманом України Богданом Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви.

Умови договору були важкими для України. За Білоцерківським договором Україна залишалася під владою шляхетської Польщі.

• Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах;

• територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством;

• реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;

• Україна була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством.

• гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони.

• гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами.

Народні маси України й запорозькі козаки були невдоволені Білоцерківським миром настільки, що Богдану Хмельницькому довелося їх утихомирювати. Боротьба повинна була розгорітися з новою силою.

Богдан Хмельницький використав Білоцерківський договір для перепочинку і підготовки нового воєнного виступу проти шляхетської Польщі. Після початку воєнних дій Білоцерківський договір в травні 1652 був анульований Б. Хмельницьким.