125. Класифікація державних позик.

Держ. позики-є кредитним відносинами між держ. і фіз. або юр. особами, коли дер-ва отримує обумовлену суму коштів на визнач. строк за встановлену плату. Класифікація держ. позик:

1. За правовим оформленням: державні позики, що оформляються підписними зобов’язаннями або надаються на підставі угод (кредити від урядів інших країн, міжнародних орг-цій і фін інституцій) і забезпечені випуском ЦП (мобілізуються кошти на фінансовому ринку);

2. Залежно від місця розміщення позик: внутрішні і зовнішні

3. За правом емісії: державні і місцеві. Держ позики випускаються центр органами упр-ня. Надходження від них спрямовують у держ бюджет. Місцеві позики випускаються місцевими органами упр-ня і спрямовуються у відповідні місцеві бюджети;

4. За характером використання ЦП: ринкові (вільно купуються, продаються і перепродаються на ринку ЦП) і неринкові (не допускають виходу ЦП на ринок);

5. Залежно від установлення забезпеченості: заставні (держ майно, конкретні доходи) і без заставні (авторитет держави і статус у світовому співтоваристві);

6. Відповідно до терміну погашення заборгованості: короткострокові (до 1 р), середньострокові (1-5 р), довгострокові ( понад 5 р)

7. За характером виплати доходу: процентні (доход виплачується у вигляді процента), виграшні (проводяться тиражі-виграші і дохід отримують ті, чиї облігації виграли), дисконтні (ЦП купуються з певною скидкою, а погашаються за номінальною вартістю);

8. За характером погашення заборгованості: одноразова виплата і виплата частинами (однакові, зростаючи, зменшується сума);

9. Залежно від зобов’язань держави в погашені боргу: позики з правом довгострокового погашення (можна враховувати ситуацію на фін ринку) і без права погашення.

126. Джерела погашення державних позик.

Джерелами погашення державних позик залежно від економічної ситуації в

країні виступають:

• доходи від вкладання позичених коштів у високоефективні інвестиційні

проекти;

• додаткові надходження від сплати податків;

• кошти, заощаджені від зменшення видатків з бюджету;

• додаткова емісія грошей;

• кошти, отримані від розміщення нових державних позик.

Використання тих чи інших джерел для погашення позик приводить до різних

наслідків. Якщо, наприклад, доходи від вкладання коштів у інвестиційні

проекти є найбільш привабливим, хоч і не завжди реальним джерелом

погашення позик, то додаткова грошова емісія негативно впливає на рівень

інфляції та економічну ситуацію в країні.

127. Сутність і види державного боргу.

Державний борг – непогашення на конкретну дату основної суми заборгованості за фін зобов’язаннями держави з фіксованим строком. Загальна сума держ боргу складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави, і відсотків за ними, включаючи надані іноземним позичальникам гарантії за кредитами місцевим органам влади і держ підприємствам. Держ борг належить до запасів, він накопичується, розраховується на конкретну дату. З юр точки зору в Укр державним визначається борг центр уряду. З економ точки зору для мікроаналізу до держ боргу можуть вкладатися боргі центр уряду, місц органів влади, борги позабюджетних фондів, держ підприємств. Види держ боргу: 1. В залежності від ринку залучення держ позик: внутрішній (сукупність зобов’язань держави перед резидентами) і зовнішній (нерезидентами). 2. В залежності від ступеня охоплення боргових зобов’язань (для економ аналіза): поточний і капітальний; 3. В залежності від отримувача кредит ресурсів: прямий (борг в зв’язку з отриманням кредитів у розпорядженні уряду), умовний чи гарантований (умовна сума боргу, яка дорівнює сумі кредитів, отриманих суб’єктами господарювання під гарантією уряду).

Державний зовнішній борг складається з: • позик на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу; • позик на підтримку національної валюти; • позик на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів; • гарантій іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов'язань у зв'язку з некомерційними ризиками; • державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України.