49. Фінансові стимули.

Фінансові стимули передбачають застосування як матеріаль­ного заохочення, так і економічних санкцій.

До стимулів належать: бюджетне фінансування ефективних напрямів розвитку народного господарства (в тому числі дотації підприємствам, діяльність яких має важливе значення для еконо­міки), фінансування підготовки і перепідготовки кадрів, спеці­альні фінансові пільги (пільги щодо податків та можливість про­ведення прискореної амортизації).

Взагалі, у широкому розумінні стимули вклю­чають і санкції. Розмежування цих понять має на меті розрізнити напрями дії важелів. Стимули матеріалізують фінансове заохо­чення, а санкції— покарання

фінансові санк­ції - особливі форми організації фінансових відносин, покликані посилити матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання щодо виконання взятих зобов'язань (договірних умов, сплати пода­тків і зборів тощо). В умовах ринку роль фінансових санкцій значно зростає. Найбільш поширеними серед них є штраф і пеня.

Штраф — це засіб матеріального впливу на винних у пору­шенні законодавства, угод або чинних правил. Накладається, як правило, в твердій грошовій сумі.

Пеня — застосовується у разі несвоєчасного виконання грошо­вих зобов'язань і нараховується за кожен день прострочення. Розмір пені встановлюється в процентах від суми простроченого платежу.

50 Обґрунтуйте зв’язок між економічною політикою, фінансовою політикою фінансовим механізмом.

Економі́чна полі́тика — система заходів, здійснюваних державою та її владними структурами або іншими особами, спрямованих на регулювання економічних процесів. Економічна політика включає постановку тих або інших цілей і визначення шляхів та методів їх досягнення.

Економічна політика поділяється на дві галузі: конституючу економічну політику та регулівну економічну політику.

Сутність конституючої економічної політики: становлення та закріплення на тривалий час типових умов господарювання.

Сутність регулівної економічної політики: поточне регулювання господарських процесів в межах існуючих типових умов господарювання.

Фінансова політика — комплекс дій і заходів, що здій­снюються державою в межах наданих їй функцій та по­вноважень у сфері фінансової діяльності суб'єктів гос­подарювання та фінансових інституцій, громадян і безпосередньо держави з метою вирішення певних за­вдань і досягнення поставлених цілей.

Складові фінансової політики. Фінансова політика розгля­дається у широкому і вузькому розумінні. У широкому розумінні вона відображає >сі сторони функціонування фінансів і охоплює монетарну (грошово-кредитну) та фіскальну політики.

Фінансовий механізм — сукупність фінансових форм, методів створення і інструментів і важелів впливу на соц –ек роз-к сус-ва.

Елементи фін мех-му

1) Фін забезпечення: самофінансування, кредитування, зовн фін-ння..

2) Фін регулювання:

- фінансове планування

- Фінансовий контроль- контроль з боку держави за формуванням і використанням грошових коштів; фінансовий аудит- процес детальної перевірки правильності складання фінансової звітності та аналіз фінансового стану підприємства. (визн. Види, методи, форми);

-фін показники і фін важелі (фін норми і нормативи, ліміти);

-фін право.