- •9.Методи за характером пізнавальної діяльності учнів.
- •25.Особистисть учителя початковои школи.
- •12.Реалізація принципів виховання в сучасній початковій школі.
- •18.Значення дидактичної гри в початковій школі.
- •19.Дидактичні вимоги до проведення уроків в перших класах.
- •22. Навчальна діяльність – основний фактор психічного розвитку молодшого школяра.
- •33. Пізнавальні процеси молодшого школяра.
- •32. Загальна характеристика особистості і емоційно-вольового розвитку молодшого школяра.
- •7.Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •32.Особливості керівництва навчально-виховною роботою в початковій школи.
- •33. Поняття передового педагогічного досвіду.
- •17.Методи і засоби навчання
- •24:Значення педагогічної професії в розвитку суспільства.
- •23.Особливості організації навчального процесу учнів шести річок.
- •22. Розвиток особистості молодшого школяра засобами навчальної діяльності.
- •25.Психологічна готовність дітей до навчання в школі.
- •26.Мотиваційна готовність дітей до шкільного навчання.
- •27.Вольова готовність дитини виконувати вимоги школи.
- •26.Принципи управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами
- •27.Структура органів управління освіти
- •14. Реформування змісту початкової освіти.
- •15. Вимоги до підручників початкової школи.
17.Методи і засоби навчання
Методи навчання— це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне вирішення навчально-виховних завдань. Серед методів навчання виокремлюють два види: метод навчання як інструмент діяльності вчителя для виконання керівної функції — научіння, а також метод навчання як спосіб пізнавальної діяльності учнів з оволодіння знаннями, уміннями і навичками — учіння. Основним компонентом є прийом навчання.
Прийоми навчання — це складова методу, певні разові дії, спрямовані на реалізацію вимог тих чи тих методів навчання. Поняття методу і прийому розрізняються за цільовим призначенням. Метод слугує забезпеченню широких пізнавальних дій (розкриття змісту матеріалу, з'ясування суті питання), а прийом— тільки деталь методу.
Методи, прийоми і засоби навчання виконують відповідні функції — освітню, виховну, розвивальну та контрольну. Виокремлюють зовнішній і внутрішній бік методів навчання.
У дидактиці існують різні підходи до класифікації методів навчання. На сьогодні найдосконалішою вважається класифікація методів навчання за Ю.Бабанським.
1.Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
Методи цієї групи діляться на три групи:
- словесні (розповідь, бесіда, пояснення, інструктаж, шкільна лекція);
- наочні (метод спостереження, ілюстрування, демонстрування);
- практичні (вправи, лабораторні та самостійні роботи).
2.Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
3. Метод контролю і самоконтролю за ефективність навчально-пізнавальної діяльності.
- метод усного опитування;
- письмовий контроль;
- тестування;
- іспити.
4. Методи навчання за характером логіки:
- Аналітичний;
- Синтетичний;
- Індуктивний;
- Дедуктивний.
5.Метод навчання за рівнем самостійної розумової діяльності
- Дослідний
- Частково пошуковий
- Проблемний виклад
- Проблемна ситуація.
24:Значення педагогічної професії в розвитку суспільства.
Ще з давніх-давен здійснювалася передача досвіду з покоління в покоління. Тому що, без оволодіння надбаннями попередників рух у перед неможливий. Сучасне суспільство – досить розвинуте. Кожен є його частинкою, що об’єднуючись в окремі групи суспільства, створює сприятливі умови для його існування. Роль освіти в житті людини так само важлива як їжа, дихання. Без освіти людина не може розвивати себе, свою мораль, зокрема суспільство. Та для набуття знань, умінь і навичок завжди повинен бути той хто добре ними володіє. Цю групу суспільства називають педагогами. Вимоги до педагогічної професії змінюються відповідно до вимог суспільства. Їх задача полягає не тільки в навчанні, але й у вихованні дітей і при цьому, щоб розвиток у розвиток учнів здійснюється у педагогічно-доцільному напрямі, навчальна діяльність має бути змістовною і особистісно-значущою для дитини.
23.Особливості організації навчального процесу учнів шести річок.
Головна мета навчально-виховного процесу з шестирічними учнями – підготувати їх до систематичного навчання в наступних класах. Під час їх навчання потрібно звертати увагу на психічний, фізичний, інтелектуальний і особистісний розвиток. Потрібно Памятати, що дитина вже посідає посаду учня і провідною діяльністю є навчання. В дитячих садках вони були вихованцями, а провідною діяльністю була гра.
Перед тим, як організувати навчання, мають бути виконані такі головні вимоги: а). санітарно-гігієнічні; б). дидактичні; в). фізіологічні; г). виховні.
Вступ дітей до школи здійснюється на без конкурсній основі. Конкурсне приймання відбувається лише тоді, коли дитина вступає до спеціальної школи з поглибленим вивченням предмету. Не можна перевіряти вміння читати, писати, рахувати, бо цього навчає вчитель. Для зарахування дитини до першого класу батьки подають заяву на імя директора: копію свідоцтва про народження дитини і медичну довідку. Кількість учнів не більше 30 осіб. У кожній школі має бути група продовженого дня. Якщо діти відвідують цю групу, то має бути 1,5 год. сну і 1,5 год.прогулянки. Навчальний рік починається 1 вересня і закінчується не пізніше 31 травня. Тривалість навчального року 175 робочих днів. Тривалість канікул протягом 1 року не менше 30 днів. Навчання 1 класу здійснюється за семестровою структурою. 5 робочих днів, 2 вихідних.
Для учнів 1 класу особлива увага має приділятись: організації гарячого харчування; повинні бути кімнати для сну та ігор; окремі вбиральні, та окремі гардеробні. Вчитель має звертати особливу увагу на збереження здоровя дітей, створення сприятливих умов для безболісної адаптації дітей до навчання, Треба чергувати навчальні предмети ( Розумового розвитку з фізичним). В середу проводити уроки малювання, фізкультури. В перші 2 місяці потрібно на четвертих уроках проводити екскурсії, бо відбувається адаптація. Вчитель має проводити фізкульт хвилинки ( 5 хв.) На початку уроку повторювати попередню тему, використовувати багато наочності і дидактичні ігри. Щотижня один урок математики доцільно проводити на свіжому повітрі ( для розвитку просторових уявлень).