3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Допит потерпілої особи проводиться негайно після порушення кримінальної справи. Такий допит повинен бути докладним – слід з’ясувати деталі вчиненого злочину, оскільки саме вони, як правило, мають значення при виявленні злочинця, а також при подальшій перевірці показань потерпілої. Потерпіла іноді з почуття сорому не хоче повідомляти подробиці. Слідчий повинен роз’яснити, що це необхідно для встановлення об’єктивних обставин злочину, а також те, що під час розслідування зберігатиметься таємниця одержаних даних, а на суді ця категорія справ слухається у закритому засіданні.

При допиті необхідно з’ясувати такі питання:

- де мало місце зґвалтування;

- коли, у якій обстановці, як потерпіла опинилася на місці події;

- поведінка злочинця до і після вчинення злочину;

- чи мало місце фізичне або психічне насильство і у чому воно виявилося;

- чи застосовував при цьому злочинець знаряддя, якщо так, то які саме;

- чи чинила потерпіла опір насильнику, у якій формі він відбувався;

- чи могли залишитися сліди на одязі та тілі злочинця;

- як вона була одягнута у момент зґвалтування, де цей одяг знаходиться, чи підлягав він пранню або хімічному впливу;

- чи є сліди боротьби та насильства на її тілі та одязі;

- які предмети, що належать їй або злочинцю, могли залишитися на місці події;

- як був одягнутий ґвалтівник;

- якщо потерпілій невідома особа, яка вчинила злочин, то слід з’ясувати ознаки зовнішності злочинця, які сприяли б його розшуку;

- якщо потерпілій відома особа, яка вчинила злочин, слід з’ясувати характер взаємин між нею та підозрюваним (чи не було підстав у підозрюваного вважати, що опір потерпілої був удаваним);

- чи добровільно потерпіла подала заяву про зґвалтування;

- хто може підтвердити факти злочину, який розслідується;

- чи не вагітна вона, та чи немає ознак венеричного захворювання.

Якщо потерпіла повідомляє, що вона перебувала у момент зґвалтування у безпорадному стані, необхідно з’ясувати у неї, у чому саме виявлявся її безпорадний стан, які його причини. Так, якщо потерпіла пояснює безпорадний стан алкогольним сп’янінням, то слід докладно з’ясувати: коли, що і в якій кількості вона випила, який вплив на неї раніше мав алкоголь.

Допит підозрюваного. При розслідуванні зґвалтувань доцільно проводити його після допиту потерпілої з використанням тих даних, які вона повідомила.

Мета допиту – встановлення не тільки причетності підозрюваного до даного злочину, а й з’ясування його стосунків з потерпілою, обставин та мотивів вчинення зґвалтування.

До допиту підозрюваного слід ретельно підготуватися, проаналізувати показання потерпілої, результати огляду місця події та її одягу, ознайомитися з характеристикою та іншими документами, які дозволяють скласти уяву про особу підозрюваного, спосіб його життя та поведінку.

Огляд місця події, як правило, проводиться з участю потерпілої особи. Особливу увагу при цьому приділяють виявленню та опису місця зґвалтування, його розташуванню по відношенню до дороги, житлових будинків тощо. Важливо оцінити, чи збігається обстановка на місці події з отриманими раніше показаннями або поясненнями заявниці, виявити сліди, що вказують на зґвалтування, або речі, що належать злочинцю чи потерпілій (окуляри, ґудзики, хусточка тощо).

У процесі огляду необхідно звернути увагу на можливість наявності на одязі, взутті та тілі насильника ґрунтових забруднень та рослинних часток, взяти їх проби для експертних досліджень.

Обшук та виїмка. При затриманні підозрюваного проводяться такі види обшуку:

а) обшук особи;

б) обшук за місцем проживання;

в) обшук за місцем роботи.

Мета обшуку – відшукати предмети, які знаходились у підозрюваного в момент зґвалтування або раніше належали потерпілій.

Виїмка повинна проводитись у всіх випадках порушення кримінальної справи за фактом зґвалтування, оскільки на одязі потерпілої та підозрюваного майже завжди залишаються сліди насильства (плями крові, сперми та ін.), які пізніше використовуються як докази. Вилучається той одяг, який був на потерпілій та підозрюваному в момент події.

Огляд одягу. Важливі предмети одягу необхідно висушувати (тільки не на сонці чи біля відкритого вогню). Для його дослідження застосовують ультрафіолетові освітлювачі. Слід старанно оглянути внутрішній та зовнішній бік, кишені, манжети, застібки, шви. Навіть якщо при огляді не виявлено нічого істотного, але є підстави вважати, що одяг з чимось контактував, його слід упакувати та відправити на експертизу. Для цього одяг розкладають на папері, перекладають папером та згортають. Мікрочастки вилучають окремо, щоб при транспортуванні вони не були втрачені або пошкоджені.

Призначення та проведення експертиз. Для виявлення даних про статеві зносини, які мали місце, а також встановлення тілесних ушкоджень, що вказують на насильницьке вчинення статевого акту, призначається судово-медична (акушерсько-гінекологічна) експертиза потерпілої. З її допомогою визначають:

а) наявність факту статевих зносин;

б) наслідки зґвалтування (зараження венеричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень).

Залежно від конкретних обставин вчиненого зґвалтування на вирішення судово-медичної експертизи виносяться такі питання:

а) чи є тілесні ушкодження характерними для зґвалтування, їх давність;

б) чи порушена дівоча пліва (якщо так, то коли, а якщо ні, то чи був можливим статевий акт без її ушкодження);

в) чи відповідає характер виявлених ушкоджень обставинам, які викладені заявницею;

г) чи є на тілі потерпілої плями крові або сперми, їх група та походження;

ґ) чи жила потерпіла раніше статевим життям;

д) чи є ознаки будь-якої венеричної хвороби, давність її виникнення;

е) чи вагітна заявниця, термін вагітності.

За наявності відповідних даних підозрюваний також направляється на судово-медичну експертизу. У цих випадках на її вирішення можуть бути поставлені такі питання:

а) чи є на тілі підозрюваного тілесні ушкодження (якщо так, то які, де, якої давності);

б) якими предметами вони могли бути спричинені, чи не виникли вони при подоланні опору потерпілої;

в) чи немає у підозрюваного ознак венеричної хвороби (якщо так, то якої, які строки її давності).

Під час розслідування зґвалтувань досить часто призначається експертиза матеріалів, речовин та виробів з них, які дозволяють отримувати цінні докази для виявлення злочинців. Як правило, це мікрочастки, які залишаються на місці події, на злочинцеві та потерпілій або на їх одязі. На вирішення цієї експертизи можуть бути поставлені такі питання:

а) чи є на одязі потерпілої нашарування у вигляді волокон тканини (якщо так, то чи вони не з одягу підозрюваного);

б) чи є на одязі підозрюваного волокна одягу потерпілої;

в) чи мав місце факт контактної взаємодії одягу підозрюваного та потерпілої;

г) чи є на їх одязі які-небудь частки, які мають загальну групову належність;

ґ) чи є на знаряддях злочину мікрочастки (якщо так, то яка їх групова належність);

д) чи є у піднігтьовому вмісті підозрюваного текстильні волокна (якщо є, то чи мають вони спільну групову належність з волокнами одягу потерпілої).

Судово-біологічна експертиза може бути призначена у разі необхідності дослідити одяг потерпілої або підозрюваного для виявлення групової належності плям крові, слини та інших виділень людського організму.