65.Розвиток галузей рад. Права на Укр. На основі загальносоюхних закон. Актів. Віднесення крим. Закон……

У 1922 – 1927 рр. у рад. Росії, а згодом і в Укр. була проведена повна кодифікація всіх галузей права. Такої широкої кодифікації, та ще й в такий короткий термін людство не знало.Були прийняті важливі законодавчі акти, які регулювали майнові, договірні, трудові, земельні відносини тощо.

Кодиф. здійсн. 2 шляхами:

1) рецепцією законодавства РСФРР;

2) розробкою власних законодавчих актів.

Перший шлях був переважаючим, законодавство УСРР в більшості випадків було точною копією законодавста РСФРР.

Наступним етапом кодифікац. роботи в цьому напрямку було створення основ союзного законодавства. В жовтні 1924 р. приймаються Основи судоустрою і судочинства СРСР і союзний республік, в грудні 1928 р. – Загальні начала землекористування і землеустрою СРСР. Загальносоюзні кодифікаційні акти відбили ще в більшій степені процеси централізації влади, управління і правового регулювання, які відбувалися в країні.

Конституційне право.

Утв. СРСР викликало необх. відповідних змін у Конст. УСРР 1919 р. 10 травня 1925 р. 9 Всеукр. з їзд Рад прийняв постанову «Про зміну Конст. УСРР».

Конст. скл. з 82 статей і 5 розділів: 1. Загальні положення. 2. Про устрій рад. влади (цей розділ скл. з 2 частин – одна була присвячена центральним органам влади, друга – місцевим). 3. Про виборчі права; 4. Про бюджет УРСР; 5. Про герб, прапор УРСР.

Розділи про виборчі права і про бюджет були введені в Конст. впереше. Новою була і стаття про столицю УРСР. Вперше було визначено компетенцію Президії ВУЦВК – право законодавчої ініціативи.

Цивільне право.

Забезпечувала проведення НЕПу. Кодифікація розпочалась відразу після прголошення НЕПу. Але до прийняття цив. кодексу необхідно було законодавчо вирішити ряд поблем по запровадженню принципу матеріальної зацікавленості суб єктів підприємницької д-сті шляхом надання їм більшої самостійності в господарській д-сті. Спадкування за законом і за заповітом допускалось, якщо вартість спадщини не перевищувала 10 тис. золотих крб. Основні положення цього нормативного акту були включені в Цив. кодекс УСРР, який був затв. постановою ВУЦВК від 16 грудня 1922 р.

Цив. кодекс 1922 р. був повною рецепцією Цив. кодексу РСФРР. Він скл. з 4 частин. У загальній частині визначались основні положення, суб єкти і об єкти цив. прав, угоди і позовна давність.

Сімейне право.

31 травня 1926 р. ВУЦВК затв. «Кодекс законів про родину, опіку, подружжя та про акти громадського стану». Це був перший рад. сімейний кодекс в УСРР. Він скл. з 5 розділів:родина; про опікунство;подружжя, права громадян змінювати своє прізвище та ім я; визнання особи безвісно відсутньою або померлою.

Кодекс визнавав лише держ. реєстрацію шлюбу (ст. 105), регулював майнові і аліментні права подружжя, правовідносини між батьками і дітьми, питання опіки і піклування.

Трудове право.

З введенням НЕПу відбув. поступовий перехід до договірних начал в труд. відносинах.

Проект Кодексу законів про працю УСРР розроблявся паралельно з КЗпП РСФРР у повній відповідності з ним. Введені в дію одночасно – 15 лист. 1922 р. Скл. з 17 розділів, які под. на 192 статті.

КЗпП УСРР досить ефективно регулював труд. відносини на початковому етапі НЕПу. Але вже з 1924 р. на Укр. починають поширюватися загальносоюзні акти.

Земельне право.

Постанова ВУЦВК «Основний закон про трудове землекористування» від 27 травня 1922 р. регулював широке коло питань трудового землекористування. Ця постанова стала складовою Зем. кодексу УСРР 29 лист. 1922 р. Кодекс скл. з основних положень і 4 частин: «Про трудове землекористування», «Про державне земельне майно», «Про землеустрій і переселення». Кодекс назавжди скасував право приватної власності на землю, надра, води і ліси в межах УСРР.

Передбачав види землекористування: общинне, дільниче, колективне.

27 червня 1927 р. ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову про зміни і доповнення до Земельного кодексу УСРР. Фактично це було прийняття кодексу в новій редакції.

Закон про ліси УСРР3 лист. 1923 р.

Ветеринарний кодекс УСРР 13 березня 1925 р.

Кримінальне право.

8 червня 1927 р. з явився новий Крим. кодекс, побудований відповідно до загально союзних основних начал крим. законодавтва СРСР і союзних республік.

Злочином визначалось – суспільно небезпечною дією визнавалась кожна чинність чи не чинність, що загрожує рад. ладу або ламає правовий порядок, що його завела влада на перехідний до комун. ладу період.

Якщо у Крим. кодексі 1922 р. було 27 складів злочинів, що передбачало вищу міру покарання, то у кодексі 1927 р. – 46 складів злочинів.

Ст. 54 із 18 підпунктами контрреволюційні виступи – визнавала засудженого ворогом контрреволюційних мас.

У 12 випадках за контрреволюційні злочини можна отримати вищу міру покарання.

Передбачено можливість кваліфікувати злочини за аналогією.

Впереше вст. відповідальність за недонесення про держ. злочин до вищих органів влади чи на місцях.

Вст. позбавлення волі не менше 6 місяців.

Межа віку крим. відп. – 12 р. В результаті в язниці заповнені підлітками.

У 1927 р. зеків у віці 16-21 років було 47% від заг. к-сті засуджених.

У 1929 р. ряд постанов про зміни осноних начал крим. законодавства СРСР і союзних республік.