34.Монети періоду античності.

Письмові джерела та археологічні матеріали свідчать про те, що перші монети з'явилися у Лідії - на узбережжі Малої Азії на рубежі VIII і VII ст. до н.е., а дещо пізніше почав карбувати монети аргоський цар Фідон на о. Егіна (є також інші версії про початок карбування монет). Наприкінці VII - на початку VI ст. до н.е. вже багато грецьких міст карбували свої монети. В основу грошово-монетних одиниць були покладені спільні майже для всіх греків вагові одиниці та їх назви: талант, міна, статер, драхма, обол. Талант і міна відігравали роль грошово-лічильних одиниць, а засобами обігу (монетами) стали статер, драхма, обол і кратні їм, не вище від 10 драхми. Відрізняють два типи грецьких монетних систем - системи, побудовані на статері, і системи, основною грошовою одиницею яких була драхма. Монетні системи, для яких основним металом було золото або електр, переважно базувалися на статері, а «срібні» монетні системи - на драхмі. На лицевому боці найбільш ранніх монет бачимо примітивні заглиблення замість зображення, пізніше - ім'я царя і зображення голови лева. На зворотному боці чітке зображення відсутнє, є лише сліди від металевого стержня у формі трьох втиснутих прямокутників. Найбільш ранньою монетною системою Греції, що базувалися на сріблі була егінська система, вона виникла майже одночасно з мілетською. За нею карбувалися переважно срібні статери (дідрахми = 2 драхми) масою 12,14-14,55 г. На аверсі монет була зображена сухопутна черепаха - емблема м. Егіни. Після завоювання Греції Римом аттична драхма прирівнювалася за курсом до римського денарія. Римська монетна система також належить до античних монетних систем. Одиницею маси була лібра - римський фунт, і тому перша монета ас - важила цілий фунт і називалась асом лібральним (це не фунт у 327,4 г, що згодом був покладений в основу всієї монетної справи, а легший - 272,88 г, званий оським фунтом). Ас, як і торговий фунт, поділявся на 12 унцій. Крім аса, випускалися й менші номінали: семіс, трієнс, квадранс, секстанс, унція, а також частини унції.Коли бл. 269 р. до н.е. почалося карбування римських срібних монет (питання про початок карбування перших римських мідних і срібних монет, а також роки проведення реформ ще й досі дискутуються), ас і менші номінали вже не відливалися, а карбувалися, причому маса аса шляхом секстарної редукції (зменшення маси монети до шостої частини попередньої величини) була зменшена до 54,59 г (327,45:6). Відтоді вся римська монетна справа базувалася на однаковій основі. Срібний денарій важив 4,55 г (1/72 рим. фунта) і містив у собі 10 асів.

35.Грошова система в Україні за княжих часів

У період становлення Київської Русі на її землях поширились візантійські монети. Згодом, візантійська монета стала зразком для перших монет київських князів — златників та срібляників. Перші знахідки золотих та срібних монет із відкарбованих на них ім'ям Володимира Святославовича (980 — 1015) з'явилися наприкінці XVIII ст. Писемні пам'ятки давньоруського права неодноразово згадують грошові одиниці, якими користувалося населення Русі: гривна, куна, рєзана, векша або вивериця. Адже в цих одиницях у статті редакції «Руської Правди» про втрату худоби, гласило: «А за княжого коня, якщо він з плямою, 3 гривни, а за смердового 2 гривни, за кобилу 60 рєзан, а за вола гривну, а за корову 40 рєзан, а за трирічного лошака 15 кун, а за річне лоша пів гривни, а за теля 5 рєзан, за ягня ногата, за барана ногата». Аналіз цього та інших історико-правових документів дає змогу відтворити давньоруську монетно-грошову систему X ст.: 1 гривна = 20 ногатам = 25 кунам = 50 рєзанам = 150 векшам (виверицям).Термін «гривна» вживався для позначення вагової, грошо-вагової та грошово-лічильної одиниць Київської Русі. Термін «гривна» походить від назви прикраси — шийної гривни. За іншою версією, спочатку гривною називали голову худоби (гриву), що була еквівалентом вартості. Вперше гривна згадується у договорі Русі з Візантією IX ст.Упродовж X ст. у процесі обігу дірхеми постійно псувалися, в результаті чого їх почали приймати за вагу, виходячи з вмісту в них чистого срібла. Саме тоді з'явився термін «ногата», який вживався для позначення високопробних дірхемів попереднього карбування. З міжнародною торгівлею пов'язують виникнення ще одної одиниці — куни. Її використовували для позначення вартості шкірки куниці, що становила приблизно 8 г срібла.Найменшою одиницею, про яку згадується у документах Київської Русі, була векша (вивериця). Рєзана була обрізком дірхема або його фрагментом, вагою у 1 г.