22. Принципи системності пп, його цілеспрямованості, результативності, ефективності, оптимального поєднання змісту, методів та форм педагогічного процесу.
Принцип системності говорить про те, що в педагогічному процесі як і в природі, немає абсолютно ізольованих явищ, усі вони взаємозалежні та взаємозумовлені, тобто представлені у вигляді систем.
Система – це відносно самостійне утворення в загальній цілісності явищ, що містить у собі ключові моменти (поняття, явища, процеси) і взаємозв’язки між ними.
Формула системного підходу:
Педагогічна система повинна бути цілісною, динамічною (постійна зміна, рух, розвиток), відкритість (взаємодія з іншими системами).
Принцип цілеспрямованості говорить про те, що без мети педагогічний процес не існує. Його мета виступає в якості системо утворюючої величини. За своїм єством педагогічний процес являє собою усвідомлений рух від мети до результату. Педагогічний процес – це процес цілеспрямованої взаємодії.
Принцип результативності говорить про те, що без результативної педагогічної дії не буває. Результат може не влаштовувати педагога, бути відстроченим у часі, але він обов’язково є. зважаючи на це, вчитель повинен уміти прогнозувати, конструювати та відстежувати результати педагогічних впливів, передбачати їх наслідки, запобігати можливим негативним проявам.
Принцип ефективності показує своєрідний коефіцієнт корисної дії педагогічного процесу.
В основу цієї групи принципів покладено два компоненти системного підходу (мету та результат) і взаємодію між ними (цілеспрямованість і ефективність). Зміст, методи й форми, у своїй єдності та взаємодії показують шлях від мети до результату. Для того, щоб його скоротити, необхідно домогтися оптимального поєднання змісту, методів та форм. У кожному випадку він буде свій.
23. Принцип соціальної зумовленості педагогічного процесу, його зв’язку з життям та суспільно корисною працею.
1. Принцип соціальної зумовленості педагогічного процесу говорить про те, що педагогічний процес соціально-зумовлений, тобто, залежить від суспільства, що включає в себе суспільне виробництво і соціальне оточення. У суспільстві з високорозвиненим виробництвом пріоритетною є невиробнича сфера, куди входять наука, культура й освіта. Це закономірно, тому що саме вони рухають суспільство і виробництво вперед. Тому стосовно ставлення до невиробничої сфери можна судити про рівень розвитку країни.
2. принцип зв’язку педагогічного процесу з життям. Однією з головних задач педагогічного процесу є підготовка підростаючого покоління до життя в сучасних умовах, іншими словами, до самореалізації людини в усіх сферах життєдіяльності.
Проблема наявності вільного часу та його наповнення має велике значення в суспільстві та педагогіці. По тому, як людина проводить своє дозвілля, можна судити як про рівень розвитку самої людини, так і про рівень розвитку суспільства.
3.Принцип зв’язку педагогічного процесу з продуктивною працею. Для того, щоб реалізувати себе в житті, людина повинна вміти трудитися. У якості суспільного виробництва для школяра виступає навчання, в основі якого лежить один із самих складних видів праці – інтелектуальний. Навчити культурі і праці в школі - значить , закласти основи культурного матеріального й духовного виробництва в суспільстві, тобто, забезпечити високий рівень суспільного добробуту в майбутньому.
Задачею є відродити повагу до продуктивної праці, до людей праці та її результатів, навчити кожну особу трудитися й управлятися трудовим процесом.
4.Принцип соціалізації, виховання людини в колективі та за допомогою колективу говорить про спрямованість педагогічного процесу на входження людини в суспільство, де вона може реалізувати себе як носій соціальної культури. Соціалізація – процес двосторонній . з одного боку, індивід засвоює соціальний досвід, цінності, норми, властиві всьому суспільству й окремим соціальним групам. З іншого, входячи в систему соціальних зв’язків, він активно змінює й удосконалює їх, перетворюючи наявний соціальний досвід.
Виховання в колективі та за допомогою колективу показує шлях входження людини в суспільство в процесі її соціалізації. Тільки спілкуючись із собі подібними, людина може розвинути себе і задовольнити вищі соціальні потреби.
5.Принцип демократизації спрямований на вдосконалення взаємин учня з суспільством за допомогою усвідомлення зв’язку ідей свободи, прав людини й громадської відповідальності. Він вимагає:
● визнання й забезпечення прав кожної особи як єдиної норми для всіх людей
● утвердження гуманістичної моралі й виховання поваги до свободи, рівності, справедливості,
● формування готовності до участі в демократичних інститутах законотворчості,
● здатності до мирного співіснування й діяльності в межах громадянського суспільства,
● готовності взяти на себе відповідальність за долю країни, народу,
● виховання поваги до закону, Конституції, державної мови, символіки.