42. Класифікації методів навчання.
У залежності від кількості ознак, покладених в основу класифікації методів, вона називаються моно-, бі-, три-, тетра- і т.д. класифікації.
До монокласифікацій належать:
● за джерелом знань – словесні (джерело - слово), наочні (образ), практичні (дія),
● за шляхом засвоєння – індуктивний (від часткового до загального), дедуктивний (від загального до часткового), традуктивний (за аналогією),
● за дидактичними цілями – методи засвоєння знань, формування умінь і навичок, застосування, закріплення, перевірки та контролю знань, умінь і навичок,
● за пізнавальною активністю учнів – пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький. (І.Я. Лернер, М.М. Снаткін).
● за рівнем засвоєння матеріалу – такі, що сприяють первинному його засвоєнню (інформаційно-розвиваючі та пошукові), та такі, що сприяють закріпленню й удосконаленню набутих знань (вправи). (Г.І. Щукіна, І.Т. Огородніков).
● за провізними фукціями методів навчання (І.П. Подласий).
До бікласифікацій відноситься класифікація методів навчання за ступенем активності вчителя та самостійності учнів (М.І. Махмутов).
До три класифікацій відносяться методи за дидактичною метою і відповідними їй діяльностями вчителя й учнів (В.О. Оніщук).
● Комунікативний метод призначений для передачі та засвоєння готових знань. Діяльність учителя полягає у викладі матеріалу, а учнів – у його сприйнятті. Форми реалізації: усний виклад, бесіда, робота з книгою.
● Пізнавальний метод використовується з метою придбання знань шляхом спостережень, моделювання, у ході яких відбувається самостійне осмислення, аналіз, узагальнення. Діяльність учителя спрямована на організацію пізнавальної діяльності учнів і керування нею. Належать: робота з наочним приладдям, демонстраційний експеримент, спостереження.
● Перетворюючий метод спрямований на творче застосування умінь і навичок. Вчитель забезпечує пізнавальну активність шляхом проблемної подачі матеріалу, постановки задач та часткової участі в їх вирішенні. Шляхи реалізації: вирішення задач, виконання вправ, лабораторних та практичних робіт.
● Систематизуючий метод використовується для узагальнення та систематизації вивченого матеріалу. У ході його реалізації використовується узагальнююче викладання матеріалу (діяльність учнів), бесіда, складання таблиць, графіків, створення моделей (діяльність учнів). Завдання вчителя полягає в організації цілісного бачення досліджуваної проблеми.
● Контрольний метод націлений на виявлення якості засвоєних знань і умінь та їх корекцію в разі потреби. Діяльність учнів полягає у виконанні контрольних і самостійних робіт, практичних завдань, відповідей на поставлені питання. Вчитель при цьому повинен адекватно оцінити процес і результат навчальної діяльності школярів.
До полі класифікацій можна віднести класифікацію методів навчання, запропоновану Ю.К. Бабанським:
Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:
● словесні, наочні, практичні (аспект передачі та сприйняття навчальної інформації),
● індуктивні, дедуктивні (логічний аспект),
● репродуктивні, проблемно-пошукові (аспект мислення),
● методи самостійної роботи, роботи під керівництво учителя (управлінський аспект).
2. Методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності:
● методи збудження інтересу до навчання,
● методи створення поля інтелектуальної заборгованості та відповідальності в навчанні
3. Методи контролю й самоконтролю в навчанні:
● методи усного контролю
● методи писемного контролю
● методи лабораторно-практичного контролю