
- •40.Поняття і склад земель житлової та громадсзабудови
- •41.Земельні ділянки для будівництва та обслуговув жилого будинку, господарс будівель і гаражного будівництва
- •42.Земельні ділянки житлово-будівел та гаражно-будівельних кооперативів
- •44.Правовий режим земель природно-заповідн фонду
- •46.Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнар значення
- •46.Правовий режим земельних ділянок у межах який наявні природні об’єкти, що мають особливу наукову цінність
- •47.Правовий режим земель оздоровчого призначення
- •48.Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарнох) охорони земель оздоровчого призначення
- •49. Поняття і склад земель рекреаційного призначення
- •50.Загально правов режим земель рекреац признач
- •51.Особлив правов режиму земель рекреац признач у межах населених пунктів
- •53.Поняття і склад земель історико-культурн признач.
- •54.Загал правов режим зем історико-культурн признач
- •55.Поняття і загальна хара-ка правов режиму земель лісогосподарс призначення
- •56.Правове регулюв використ земель лісогосподарс признач
- •57.Поняття, склад і загальна хара-ка правового режиму земель водного фонду
- •59.Особлив правов режиму прибереж захисних смуг, смуг відведен і берегових смуг водних шляхів
- •60.Правов режим територій і зон санітарн охорони водних об’єктів
- •2) Забороняється:
- •1) Здійснюється:
- •61.Режим використ і правовий режим охорони земель промисловості
- •63.Землі оборони, їх правовий режим
- •64.Правовий режим земель зв’язку
- •65.Землі енергетичної системи, їх правовий режим
- •66.Субєкти та об’єкти аграрних правовідносин
- •67.Внутрішні аграрні правовідносини
- •68.Зовнішні аграрні правовідносини
- •69.Класифік аграрних товаровиробників за правовим статусом
- •70.Правовий статус держ с/г підприємства
- •71.Порядок реорганізації та ліквідації с/г підприємств кооперативн, корпоративн типів та держ підприємств
- •72.Прав становищ агро біржі як суб’єкта аграрн права
- •73.Підстави, порядок і правові наслідки припинення участі в аграрних підприємствах корпоративного типу
- •74.Поняття і кваліфікація суб’єктів аграрного права
- •75.Основні кваліфікуючі ознаки с/г кооперативів
- •76.Головні ознаки фермерських господарства
- •77.Основні кваліфікуючі ознаки господарс товариств
- •78.Особлив порядку припинен суб’єктів аграрн господар в процесі відновл їх платоспроможності
- •79.Правовий статус с/г акціонерних товариств
- •80.Правовий статус с/г тов
- •81.Особливо правов статусу найманих працівників у с/г ат і тов
66.Субєкти та об’єкти аграрних правовідносин
Аграрні правовідносини — це правова форма реалізації положень норм аграрного права через застосування їх у процесі визначення і функціонування прав та обов’язків суб’єктів, що виробляють і забезпечують виробництво, переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції.
В умовах переходу до ринкової економіки особливостями аграрних правовідносин є такі: поступовий перехід від державної форми аграрного виробництва до приватних форм; розвиток різноманітних легальних приватних форм аграрного підприємництва поряд з державними сільськогосподарськими підприємствами; збільшення питомої ваги майнових аспектів у системі аграрних правовідносин.
Структуру аграрн правовідносин склад такі елементи, як:
норми аграрного права, які регулюють відносини права власності як на основні засоби виробництва, так і на продукцію сільськогосподарського виробництва; взаємини аграрних підприємств з органами державної влади та управління; характер внутрішнього самоврядування колективних аграрних підприємств;
суб’єкти аграрних правовідносин, до яких належать: сільськогосподарські підприємства, колективні сільськогосподарські підприємства кооперативного та корпоративного типу, селянські (фермерські) господарства, приватні сільськогосподарські підприємства, уповноважені органи державної влади і управління та органи місцевого самоврядування;
об’єкти аграрних правовідносин, якими є рухоме і нерухоме майно, грошові кошти, документально підтверджені вимоги майнового характеру, матеріальні і духовні інтереси;
зміст аграрних правовідносин складають суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів, учасників підприємницької діяльності аграрного сектора економіки України.
За своїм характером і змістом аграрні правовідносини діляться на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх правовідносин належать відносини в сфері реалізації права власності на рухоме та нерухоме майно, яке належить суб’єктам аграрного підприємництва; договірні відносини; податкові відносини; деліктні відносини (відносини з приводу вчинення правопорушень).
67.Внутрішні аграрні правовідносини
Внутрішні аграрні правовідносини являють собою правовідносини, засновані на членстві в сільськогосподарському кооперативі, у родині, що провадить фермерське або особисте селянське господарство, а також на трудовому договорі в державній або іншій формах організації сільськогосподарського виробництва, що складаються в процесі виробничо-господарської діяльності. Внутрішні відносини між учасниками і товариством з обмеженою відповідальністю являють собою відносини зі внесення майнових внесків, а в акціонерному товаристві — з придбання акцій. Аграрні відносини всередині сільськогосподарської організації виникають не тільки між підприємством і його членами чи працівниками, але й між підприємством та його структурними (виробничими) підрозділами.
За своїм змістом внутрішні аграрні правовідносини є сукупністю взаємних суб'єктивних прав та обов'язків їхніх учасників, реалізованих у ході провадження сільськогосподарського виробництва. Специфіка сільськогосподарської діяльності визначається насамперед особливостями використання землі й праці на ній, що зумовлює відокремлення земельних і трудових правовідносин.
Серед земельних відносин розрізняють відносини земельної власності й відносини в сфері використання землі. Останні у свою чергу поділяються на відносини сільськогосподарського й несільськогосподарського землекористування. При цьому до предмета аграрного права належать лише земельні відносини в сфері с/г землекористування. Подальша класифікація земельних відносин визначається по суб'єктах сільськогосподарського землекористування.
Важливу роль у внутрішніх аграрних правовідносинах відіграють організаційно-управлінські відносини сільськогосподарських організацій. З розширенням легальних організаційно-правових форм господарювання ці відносини набувають нового змісту. Так, залежно від обраної форми господарювання розмежовуються зміст і форми управлінських відносин. Згідно зі ст. 13 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" вищим органом управління кооперативом є загальні збори його членів. У кооперативі з числом не менше 50 членів може бути створена спостережна рада, що контролює діяльність виконавчих органів кооперативу.