
- •Характеристика природно-рекреаційних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах Івано – Франківської області (організація водного походу 1 категорії складності)
- •Розділ і Теоретико методичні основи розвитку туризму в Дністровському рекреаційному районі
- •Загальна характеристика Дністровського району
- •1.2 Дослідження, проведені на території Дністровського району.
- •Розділ іі Аналіз природно-рекреаційних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області
- •2.1. Природо-рекреаційні та бальнеологічні ресурси Дністровського району.
- •2.2. Використання туристичних ресурсів Дністровського району в межах Івано – Франківської області;
- •2.3. Національно природні парки, заповідники, заказники та природоохоронні території.
- •Розділ ііі Організація водного походу і категорії складності в Дністровському районі
- •Загальна характеристика водних походів та підготовка до них.
- •3.1.1. Водний похід і категорії складності. Технологічна карта
- •1. Маршрут:
- •2. Довідкові дані:
- •4. Загальна ідея походу і характеристика маршруту
- •5. Технічні і кліматичні особливості маршруту
- •6. Картографічний матеріал
- •3.1.2. Характеристика маршруту
- •Карта водного маршруту
- •Висотний профіль маршруту
- •Спорядження
1.2 Дослідження, проведені на території Дністровського району.
Сама матінка-природа подарувала унікальні можливості для розвитку туризму у Дністровському районі. До того ж у цьому районі багато пам’яток природи, культури, історії та архітектури. З метою збереження цінних природних, історико-культурних комплексів та об’єктів, а також для відкриття нових можливостей їх використання, дослідники з усієї України часто проводять дослідження Дністровського району.[15, 117c.]
Одним з найпопулярніших об’єктів для наукових досліджень є Дністровський каньйон. Він часто привертає увагу дослідників і навіть було проведено науково – дослідний семінар для кращого пізнання красот Дністровського каньйону. [16]
Участь у цьому заході взяли представники органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, науковці, туристичні оператори з Тернопільської, Львівської, Вінницької, Чернівецької, Івано-Франківської, Хмельницької областей та Києва. Конференція-семінар відбувалася у рамках проекту «Туристично-рекреаційний кластер «Дністровський каньйон. По підготовці конференції був створений організаційний комітет, який очолилив проректор з наукової роботи ТНПУ ім.В.Гнатюка Б.Б.Буяк та професор, завідувач кафедри географії України і туризму ТНПУ ім.В.Гнатюка О.В.Заставецька.
У програмі було обговорення концепції розвитку туристично-рекреаційного потенціалу Дністровського каньйону, презентація відеофільму «Дністровський каньйон-туристичне диво України», а також екскурсійна програма. [16]
Під час секційних засідань були підняті питання: «Історико-географічні аспекти розвитку туризму в регіоні. Історико-культурні ресурси Дністровського каньйону»; «Природно-рекреаційні ресурси Придністер’я, їх оцінка»; «Сучасний стан розвитку туризму у Придністер’ї»; «Проблеми розвитку інфраструктури туризму у регіоні. Інновації в туристичній галузі району. Інформаційні технології в туризмі»; «Екологічні аспекти розвитку туризму у Дністровському каньйоні».
У конференції-семінарі взяли участь 82 учасники. Серед виступаючих були також і представники Заліщицького району: до раціонального використання курортно-рекреаційного потенціалу в Дністровському каньйоні привернула увагу присутніх заввідділом культури і туризму Заліщицької РДА О.М.Безушко; про перспективи розвитку туризму в Заліщицькому районі розповів директор РКП «Заліщицьке туристичне бюро» В.І.Кучер.
У Всеукраїнській науково практичній конференції - семінарі взяли участь представники засобів масової інформації: Польщі (часопис “Кур’єр Галицький”), Укрінформу (Київ), телеканалу ІНТБ, прес-служба обласної ради, журналісти обласного радіо, телеканалу “TV-4”, видавництва “Новий колір”, газети “Місто”.[15, 120c.]
Також цікавим об’єктом для досліджень є другий найпопулярніший туристичний центр – Галич. Дослідження цього міста дає змогу все глибше пізнати його цінність для розвитку туризму у Дністровському районі. Великі дослідники України ще з давніх часів цікавились Галичем.
Туристично-краєзнавчий рух мав суттєвий вплив на формування особистості, сприяв процесу подальшого утвердження туризму, виникненню нових туристичних секцій та гуртків у молодіжних спортивних товариствах та зростанню кількості їх членів. [17]
Пріоритетними напрямами туристично-краєзнавчої роботи в Галичі були: ознайомлення з духовно-культурною спадщиною міста та його історичним минулим; залучення української молоді до суспільно-корисної роботи; національно-патріотичне виховання.
Всі туристичні товариства Західної України давали місцевим краєзнавцям та туристичним гурткам завдання збирати фольклорні, етнографічні описи, малюнки, фотографії і речі старовини, досліджувати та передавати їх до музеїв. Саме збір цих матеріалів дав поштовх для все нових і нових досліджень міста Галича. [1, 30c.]