§ 4. Рівновага

Ми не можемо зорово сприймати виріб закінченим, якщо його маси конструктивно не урівноважені. Він повинен бути не тільки фізично, але і зорово стійким. Візьмемо для прикладу пральну машину. Уявіть собі, що місткість, куди ми заливаємо воду для прання, зсунута убік щодо двигуна. У нас неминуче створиться враження, що варто нам включити машину, як вона перекинеться, хоча насправді через правильний розподіл маси машина може бути стійкою.

• Рівновага - це такий стан форми, при якому всі елементи збалансовані між собою. Він залежить від розподілу мас композиції щодо її центру. Розподіл навантажень, точок опори щодо центру тяжіння повинен давати ясну зорову інформацію про стійкість. Композиційна рівновага досягається перш за все формою деталей, кольором, тоном і пластикою.

Рівновага так само, як і ритм, властива і рослинному, і тваринному світу. Погляньте на пірамідальну тополю, на лист каштана, на стеблинку білої акації, на будь-яку тварину - у вас створиться враження цілісності, завершеності, врівноваженості.

Рівновага об'ємів або частин будь-якої споруди, будь-якого предмету зорово викликає відчуття спокою, упевненості і стійкості. Людське око відпочиває при сприйнятті такого предмету. Абсолютно зворотне відчуття викликає предмет або споруда, що характеризується неврівноваженістю об'ємів або окремих частин.

ГРАФІЧНЕ ЗАВДАННЯ № 3

Пошук рівноваги

На форматі А-4 (або квадраті з меншою стороною формату А-4 ) створити композиційній уклад елементів ( 5, 7, безліч ) геометричної і довільної форми, кольоровий і безколірний варіанти.

1. Елементи однакової , або відмінної форми.

2. Елементи дотикаються, перетинаються.

• Матеріали і інструменти:

олівець м'який 3М-4М; акварельні фарби; гуаш; кисті круглі і плоскі, м'які і жорсткі; папір формату А-4( або квадрат від формату А-4 ).

Пошук рівноваги можна вести двома способами: 1) графічним - олівцем, фарбами акварельними, гуашшю; 2) аплікативним - за допомогою фігур, вирізаних з паперу або картону.

При виборі матеріалів і інструментів для виконання роботи необхідно враховувати деякі їх особливості. Так, гуаш на відміну від акварельних фарб, лягає на папір густішим і щільнішим шаром. Гуашшю можна працювати на папері, картоні, дереві, склі, тканинах. Це один з основних матеріалів в роботі художника-конструктора. Потрібна кількість фарби береться лопаткою, переноситься в спеціальний посуд, де розчиняється до певної консистенції.

Кисті потрібно мати круглі і плоскі за формою і м'які або жорсткі за якістю. У хорошого м'якого пензля закінчення волоса повинні бути природними, а не підрізаними. Кисть з підрізаним волосом для роботи не придатна. При виборі м'якої круглої кисті треба звернути увагу на те, щоб кінець її не роздвоювався і волос був зібраний компактно. Якість кисті визначається так: треба стиснути двома пальцями її волосяну частину - якщо вона прийме віялоподібну форму, то кисть годиться для роботи. Якість кисті можна також перевірити, змочивши її водою і потім струсивши. У хорошої кисті після легкого струшування утворюється гострий кінець.

Плоскі кисті мають форму лопатки. Вони бувають жорсткі (з свинячої або кінської щетини) і м'які(білячі і колонкові). Залежно від характеру роботи, виду фарб вибирається та або інша кисть. Аквареллю працюють тільки м'якою кистю.

Щоб осмислити і пережити, що таке рівновага, бажано виконати декілька варіантів умовних і конкретних композицій з геометричних фігур. Візьмемо геометричні фігури довільних розмірів, наприклад два прямокутники, круг, трикутник (можна і інші фігури) і спробуємо розмістити їх на листі паперу так, щоб зорово сприймалася композиційна рівновага. Розміщувати фігури бажано компактно.

У пошуках рішення цього завдання можна йти графічним або аплікативним шляхами. При графічному композиційному пошуку на папері м'яким олівцем ми весь час порівнюємо, відбираємо і удосконалюємо композицію.

Аплікатівний спосіб полягає в наступному: встановивши на свій розсуд розміри кожної геометричної фігури окремо, викреслюємо їх на картоні або на щільному папері, вирізуємо ножицями або скальпелем, а потім на білому листі паперу, пересуваючи фігури з місця на місце, компонуючи їх, шукаємо варіанти композиційної рівноваги (фігури можна накладати одну на одну). Ті знахідки при пошуку, які покажуться вдалими, що добре сприймаються зорово, обводимо олівцем, щоб можна було потім порівняти і відібрати кращий.

Виконуючи це завдання в тоні або кольорі, слід порівняти, наскільки тон і колір міняють зорове сприйняття форми. Лінійне зображення дає уявлення про основні розміри, контурну схему, характер. По тоновому або колірному рішенню ми можемо судити про об'єм, пластику, а головне - визначити естетичну якість композиції.

1. Назвіть рослини і промислові вироби, які зорово виражають рівновагу форми.

2. Чи вс?ому тваринному і рослинному світу властива рівновага?

3. Які категорії більш близькі до рівноваги: симетрія або асиметрія?

4. Чи є різниця між фізичною і зоровою рівновагою?

5.Якими засобами і прийомами можна вивчити поняття рівноваги ?