5.1. Зразок підготовки студентом

газетного матеріалу

з використанням

соціологічних методів збору інформації

Тема: «Чоловічий погляд на жіночий макіяж»

Автор - Наталія Головачко, Львів, 2004 р.

5.1.1. Програма дослідження

Методологічний розділ

Традиція прикрашати своє тіло давня, як і сам світ. Ще за часів родоплемінних

відносин, щоб виділитись серед свого племені, вожді прикрашали

своє обличчя й тіло різноманітними малюнками-символами. Так

відзначались хоробрі воїни, жерці тощо. Сучасні натільні «малюнки»

відрізняються від давніх не лише синтетичністю фарб, кольоровою гамою

та стилями, а й тим, що нині їх наносять на себе не чоловіки, а жінки. У

сучасному прочитанні «натільний розпис» - це усім відомий макіяж.

Макіяж (від франц. maquillage, від maquiller - рум'янити, підфарбовувати)

- 1. Накладання гриму, підмальовування обличчя різноманітними

косметичними засобами (тональними кремами, рум'янами, помилок)

тощо). 2. Накладений на обличчя косметичний грим. 3. Косметичні

засоби для обличчя.

Таке «розфарбовування» уже давно не є символічним, не 0'шачме

належності д о роду-племені, не є ознакою сміливості чи боягузтва. М и н І

це лише засіб для того, щоб виглядати гарною і модною, а ще - д л я м а с кування

недоліків. «Вдало накладений грим маскує недоліки шкіри ТП

го можливості використані не на повну силу. Саме так трапилося в перші

роки незалежності з багатьма газетами, які стоять на державницьких позиціях.

Цілі послаблення, боротьби з віджилою ідеологією посіли в них чільне

місце. Конверсійні ж цілі (позитивна програма державотворення) ставились

(і ставляться) рідко. До того ж теми актуальні підмінювали темами модними,

а аналіз - описом. У результаті складалася ситуація, коли читати начебто

цікаво, а практичної користі - жодної.

Друга група чинників пов'язана з інформаційною ситуацією в

аудиторії. Що хвилює людей, що вони знають з інших джерел? Чи можна

в цій конкретній ситуації досягти певної мети, чи для цього потрібні

якісь, тепер відсутні умови? Якщо не враховувати відповідей на ці запитання

(а способів одержати такі відповіді немало), наслідки журналістського

виступу можуть стати просто непередбачуваними - від ігнорування

інформації, яка вже була опублікована в інших ЗМІ, до неадекватного

сприйняття тексту і відповідних дій.

До третьої групи чинників належать суб'єктивні

(творчі також) можливості журналіста чи засобу

масової інформації загалом. Йдеться про аналіз

власних можливостей. Важливо визначити, чи до

снаги конкретна ціль цьому журналістові, редакції, в

якій він працює? Це не означає, що в разі негативної

відповіді треба <вакривати тему». Якраз тема може

залишатись, іншою має стати ціль (наприклад, стати

проміжною до наразі недосяжної).

Урахувавши всі три групи чинників, журналіст може правильно

сформулювати ціль журналістської акції. А правильно сформульована ціль,

як уже згадувалось, - передумова ефективності. Загалом же побудований на

соціологічних засадах програмно-цільовий підхід до

журналістикиприводить до висновку, що ефективність

починається зі знання аудиторії, вміння правильно

визначити ціль і точно вибрати засоби її досягнення.

Високої ефективності досягти неможливо

без сплаву таланту зі знаннями.

Запитання для самоконтролю

1. Чому визначення ефективності журналістики важливе для

практики?

2. Яка головна вимога до ефективного тексту?

3. Що спричинило зведення в абсолют інформаційної функції?

4. У чому суть принципу вимірювання ефективності журналістики?

5. Які головні положення методики визначення ефективності?

6. Чи існує взаємозв'язок між ціллю та ідеєю тексту? У чому

його суть?

ДОДАТКИ

рис обличчя і привертає увагу до його переваг» - саме так твердять віза-

жисти, переважна більшість із яких - чоловіки.

Натомість пересічний чоловік, який не.має стосунку до «світу високої

моди», часто стверджує, що косметика лише псує жіноче обличчя,

деформує природну красу. Водночас тим же чоловікам подобаються актриси,

манекенниці, зірки естради, а усі вони... користуються косметикою

для створення щораз іншого іміджу, через який прогледіти «природну

красу» важко, а то й не можливо зовсім. Отож у чому суть цього

парадоксу (суперечність, яка існує в соціальній дійсності), чи потрібен

усе-таки жінці макіяж, якщо- потрібен, то коли, у яких кількостях,

пропорціях та кольоровій гамі (проблема)?

Метою проведення соціологічного дослідження на тему «Чоловічий

погляд на жіночий макіяж» є вивчення поглядів та смаків «сильної

половини» щодо жіночої декоративної косметики, їхнє ставлення до жіночого

«бажання стати красивою за допомогою тонального крему, помади,

туші для вій тощо». Саме ці погляди, а також зовнішній вплив на них

(пропаганда макіяжу в ЗМІ, «виховання» дружин, сестер, коханих тощо),

внутрішні ціннісні орієнтації чоловіків є об'єктом дослідження. Предметом

дослідження є носії проблеми - чоловіки різних вікових категорій, із

різною освітою та соціальним статусом. Відтак завданням КСД є конкретні

поради жінкам: бути чине бути, тобто накладати грим, чи ні.

Гіпотеза конкретного соціологічного дослідження полягає у твердженні:

«Жінці, особливо молодій, не потрібна декоративна косметика, найкращий

грим - той, з яким вона народилась, тобто «натуральний» вигляд».

Процедурний розділ

Методом збору інформації для проведення конкретного соціологічного

дослідження на тему «Чоловічий погляд на жіночий макіяж» буде

соціологічне інтерв'ю. Цей метод обрано тому, що: 1. Порівняно невелика

кількість людей, яких потрібно опитати; 2. Вплив навколишнього

середовища, який може зменшити інтерв'юер, суттєвіший за вплив на респондента

самого інтерв'юера.

Метод обробки інформації - ручний. Обраний тому, що: 1. Дослідження

проводитиметься на невеликій вибірці. 2. Зібрана інформація

не потребує складного аналізу.

Обробка інформації передбачає: перевірку гіпотези й типологічний

аналіз одержаної інформації. Крім того, на основі результатів дослідження

соціолог складатиме звіт, а також він (тобто «соціолог-інтерв'ю-

ер-журналіст-студент» у одній особі) за результатами звіту писатиме

журналістський матеріал.

ДОДАТКИ

Найдоцільніша вибірка для проведення цього КСД - юшімо»

представницька. Оскільки генеральна сукупність - чоловіча половини

населення міста Львова досить різноманітна, і можна сподіватися,, що

чоловіки різного віку і з різною освітою ставитимуться до досліджуво-

ного явища по-різному, потрібно обов'язково забезпечити представництво

у вибірці чоловіків різного віку (18-23 роки; 24-29; 30-40; 41-50; 51-