1 Див.: ПрохоровЕ. П. Зффективность журналистики как обьект социологичес-

кого исследования // Социологические исследования зффективности журналистики.

- М . , 1986.-С. 6.

2 Грушин б. Зффективность массовой информации и пропаганди: понятие и проблеми

измерения. - М., 1979. - С. 10.

3 Томин в. У землянці вже ніхто не живе // Свобода - 1999. - 1 січ.

можлива, якщо точно

Ми часто чуємо:

«У такому-то

нарисі автор дуже

вдало розкрив...»,

«Автор кореспонденції

наочно показав...

», «Журналіст

цікаво розповідає

про...», «Стаття,

безумовно,

схвилює читача».

Але для чого журналіст

розкрив,

показав, задля

чого розповідав,

для чого йому

було хвилювати

читача, і чи саме

нарис потрібний у

першому випадку,

а кореспонденція

у другому (може,

навпаки?) - про

це мова заходить

досить рідко

ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Та як визначити ціль, тим паче, рівень її досягнення в публікації,

яка розрахована не на досягнення якихось конкретно-відчутних результатів,

а на формування певних почуттів - у публікаціях на теми моралі,

наприклад? (Процес досягнення таких прихованих, латентних цілей вивчено

в проекті «Функціювання громадської думки в умовах міста і діяльність

державних і громадських інститутів»'). Чи завжди можна передбачити

реакцію на журналістський виступ? І як визі

Із приводу «помислів і почуттів», то відомо,

що вони рано чи пізно реалізуються у соціальних

фактах. Правда, і це нова проблема - не завжди негайно.

Єдиний спосіб розв'язати її - поставити експеримент,

провести панельні КСД. Звичайно, їх організація

і проведення - справа копітка і складна. Зате

застосування універсальної методики дає змогу

використовувати результати в роботі багатьох редакцій.

Адже ці результати показують: у такій ситуації

матеріал такого типу діє так-то, а використання

такого засобу в такій аудиторії дає такі-то результати.

Прикладом такого експерименту є експеримент

В. Сєкеріна2, панельним (повторним) було КСД

«Ефективність впливу ЗМІ на сільську аудиторію».

Ясна річ, редакція не має змоги проводити

дослідження впливу кожної публікації (до публікації ситуація була така-то,

після - стала такою-то). Зате є змога інша: зіставити цілі та реальні ефекти.

А вивчивши особливості аудиторії, вплив на неї різних засобів, можна

достатньо впевнено передбачити реакцію аудиторії на підготований виступ.

Отже, для того, щоб журналістська акція була ефективною, треба:

- чітко визначити остаточну мету виступу;

- врахувати стан і напрям розвитку громадської думки;

- визначити часткові цілі виступу;

- співвіднести їх із особливостями аудиторії;

- вибрати спосіб або комбінацію способів впливу (переконування,

навіювання, зараження) і визначити засоби впливу, тему, жанр, структуру

виступу. Іншими словами, за доброї літературної майстерності процес

забезпечення ефективності складатиметься з трьох етапів: визначення

цілі, вибору засобів її досягнення і досягнення результату.

' Див.: Массовая информация в советском промишленном городе. - С. 278.