4 Дав змогу встановити, що американська аудиторія

втричі частіше, ніж московська, апелювала в

своїх висловлюваннях до такої цінності, як реалізація

особистих стремлінь у суспільстві. Американські

камери більше уваги приділяли ведучому:

переважали крупні плани, персоналізація телевізійного

спілкування і посилення діалогу.

Контент-аналіз журналістських текстів дає

змогу встановити «улюблені» географічні точки

працівників редакції, теми, жанри, рівень аналітич-

ності, тобто те, що методом традиційних оглядів на

«летючках» встановити важко, а деколи і просто неможливо.

Особливо результативним є поєднання

контент-аналізу текстів з іншими методами збору

інформації. Скажімо, контент-аналіз змісту «Львівського

залізничника» і його редакційної пошти разом з опитуванням аудиторії

не тільки виявив, що газета непропорційно багато пише про людей розумової

праці, а й дав підстави до такого висновку: що частіше газета пише

про представників певної групи, то частіше вони дописують до газети,

інші ж частини аудиторії газета втрачає5.

1 Див.: Журналистика и социология. - с. 158-159.

' На матеріалах цих досліджень кілька випускників факультету захистили дипломні

роботи.

' Див.: Дридзе Т. Лингвосоциологические аспектьі массовой коммуникации // Со-

циологические исследования. - 1975. - № 4.

4 Див.: Социология и журналистика. - с. 160.

Див.: ЛуГжович И. Местная печать: проблеми повьшіения зффективности. - С. 30.

Вивчаючи звукові

й телевізійні

тексти, використовують

особливу

методику контент-

аналізу, яка дає

змогу фіксувати

одиниці відбору у

звуковому та ві-

деоряді. Та все ж

труднощі цієї методики

спричинили

до того, що газетні

тексти вивчені

більше, ніж телевізійні

fa радійні

ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

«Текст» (окремий твір, система матеріалів номера або передачі,

сукупність журналістських творів взагалі) буде оптимальним (і тому

ефективним) тоді й настільки, коли й наскільки

суб'єкти журналістської діяльності («видавець» і

«журналіст») будуть, крім інших, важливих для виконання

своїх завдань, якостей і рис, володіти розумінням,

бажанням і знанням того, як треба будувати

свою творчу діяльність у зв'язку з відомостями про

стан «дійсності», особливостями використовуваного

«каналу» інформації, характером і станом своєї

«аудиторії» або «соціального інституту» як об'єкта

впливу» . Такими знаннями вирішили оволодіти

журналісти московського журналу «Огонек» і

провели низку соціологічних замірів, серед них

дослідження аудиторії та її інтересів2. І саме тому

результативнішими є комплексні соціологічні дослідження,

мета яких - системне вивчення ЗМІ, усебічний підхід до текстів та

інших компонентівсистеми, встановлення їх місця в системі ЗМІ. Такі

комплексні КСД мали й мають принципове значення для розвитку

соціології і теорії функціювання журналістики. Встановлюючи і вивчаючи

зв'язки між компонентами системи ЗМІ, дослідники дійшли висновку про

доцільність цієї системи, а відтак - про доцільність (відповідність цілям)

журналістської діяльності. Застосування програмно-цільового підходу до

журналістики дало змогу по-новому розглянути проблему ефективності,

оцінити ефективність і конкретного журналістського тексту, і каналу, і МІ

загалом. А саме: журналістська акція (і окремий виступ, і серійна програма)

починається з визначення цілі. Відповідно до цілі і до інформаційної

ситуації в аудиторії журналіст вибирає засоби досягнення цілі - тему,

проблему, жанр тощо. Зіставлення результату з ціллю і дає підстави оцінювати

ефективність журналістської акції3.

Саме за таким принципом (ціль —> засіб —• результат) працюють, як

показало опитування, всі відомі журналісти, лауреати журналістських премій.

«Без цілі нічого відправлятися в пошук». «Тільки знаючи ціль, можна

точно прицілитися», - стверджують вони4. Коли ж журналіст нечітко розуміє

свої можливості та завдання в цій інформаційній ситуації (ще гірше, ко-