1 Модель ідеології була й залишається радянською // Голос України. - 1994. - 2 КчІТі

2 Про реальну, потенційну та цільову аудиторії див.: Социология журмсіЛіШтн*

їси. - С. 64.

' Див.: Социология и журналистика. - С. 149.

яка читає цю газету,

На жаль, українська

соціологія

журналістики, потрапивши

разом з

іншими спеціальними

соціологічними

теоріями у

кризу, не виходила

з неї тривалий

час. У результаті

концепції нових

газет, теле- і радіопрограм,

які

ставили за мету

заповнити певну

інформаційну нішу

(газета «День»

у Києві, «Тиждень»

у Львові), розробляли

апріорно, без

використання

соціологічних досліджень

аудиторії

Соціологія журналістики і журналістська діяльність

ють проблеми бізнесу. Однак інтереси забезпечених

людей також диференційовані: фінансисти і банківські

працівники читають «Коммерсанта», «Зко-

номику и жизнь», фахівці з інформаційних технологій

- «Новьіе известия», «Российскую газету», працівники

охоронних служб - «Советскую Россию»,

будівельники й енергетики - «Правду»1.

Встановлено також, що кожний член

аудиторії має установку на одночасне, аудиторне

сприймання текстів ЗМІ. До того ж, ці тексти

обговорюють, і це обговорення є етапом масового

сприймання. На інформаційні та читацькі інтереси аудиторії впливають

не тільки її соціально-демографічні характеристики, а й її ставлення до

різних ЗМІ, особливості змісту і форми текстів. Саме тому свого читача

(глядача) має не тільки окрема газета (телепрограма), а й окремі

рубрики, передачі, окремі автори.

В умовах економічної кризи, внаслідок якої у кожного члена аудиторії

зменшився набір джерел інформації і, отже, змінилися завдання

кожної газети, теле- і радіопрограми, журналістам важливо знати з'ясовані

соціологами причини звернення аудиторії до того чи іншого джерела

МІ (інформаційні очікування). А соціологи встановили, що від початку

90-х років відбувається суттєва зміна уявлень аудиторії про роль ЗМІ. Раніше

вони для аудиторії були захисником (звідси так багато скарг у редакційній

пошті), тепер же вона очікує від ЗМІ повноцінного інформування і

сполучення різних частин суспільства «по горизонталі» і «вертикалі»2.

Вивчаючи аудиторію, найчастіше проводять опитування, але й

інші методи мають суттєве значення, зокрема, спостереження за сприйманням

аудиторією журналістських текстів. Багато цінного для соціології

журналістики дали експерименти - польові (експериментальною

змінною був зміст журналістських текстів) і лабораторні, які дали змогу

вивчити ефективність впливу інформації на аудиторію. Важливу інформацію

про аудиторію дає контент-аналіз редакційної пошти, особливо у

поєднанні з іншими методами.

Останніми роками з появою на соціологічному ринку країн СНД

зарубіжних компаній набули поширення спостереження з використанням

щоденників. Британська «Рашн Рісерч», наприклад, побудувала в європейській

частині Росії мережу з 2 800 респондентів, які щоп'ятнадцять

хвилин заносять відомості у свій телеглядацький щоденник. Для фонду

1 Див.: Ворошилов в. Журналистика. - сПб, 2002. - с. 319-321.