- •1. Загальні соціологічні
- •2. Спеціальні
- •1 Журшиїистшса и социология / Под ред. И. Д. Фомичевой. - м, 1995 - с. 9.
- •1 Див.: Зас.Павская т. Перестройка и социология // Правда. - 1987. •• 20 Піф,
- •1 Шубкин в. Предельї // Новьій мир. - 1978. - № 2. - с. 188.
- •1 Тс, як відбувається трансформація предмета дослідження в конкретні запиші*
- •1 Див. Про це: Черниш н. Соціологія. Курс лекцій. - с. 38-39.
- •1 Англійський філософ і соціолог Ґерберт Спенсер (1820- 1903) перші соціологічні
- •XIX століття стає університетською дисципліною. Року 1892 у
- •1893 Року - в Парижі засновано Міжнародний інститут соціології.
- •1 Дип.: Брокгауз ф., Ефрон и. Знциклопедический словарь. - сПб., 1900. - т. Зі. -
- •XIX сторіччя зробили значний внесок у розвиток європейської
- •1 Див. Про це: Черниш н. Соціологія. - с. 87.
- •XX сторіччя. Його суть - у дослідженні соціальних
- •1 Див.: Социологический справочник. - к., 1990. - с. 303-304.
- •2 Див.: Американская социология. - м, 1972. - с. 151.
- •15 Із 16 прогнозів
- •VI Всесвітньому соціологічному конгресі в Евіані зауважив: «Харшстор
- •1976 Року проводив дослідження у понад 60
- •1 Дим.: ФомичеваИ. Методика конкретних социологических исследований и пе-
- •1 Див.: Черниш н. Соціологія. - с. 84.
- •2. Погоджуючись із цим автором, мусимо зважати, що академізація
- •1 Див.: ЧернишН. Соціологія. - с. 101-103.
- •1 Вересня для членів консорціуму з проведення екзит-полу було зрозуміло
- •2 Тим само.
- •Ictv, показали відрив Ющенка на 15
- •20 Відсотків. Директор фонду «Демократичні ініціативи
- •2.1. Аналіз документів
- •1 Див.: Социологический справочник. - с . 178.
- •2 Ядов в. Методология и процедури социологичєских иселедований. - 'Гарту,
- •3 Там само.
- •2 Див.: Пзнто p., Гравитц м. Методьг социальньїх наук. - м., 1972. - с. 325-326.
- •3 Див.: Социологический справочник. - с. 179.
- •1 Іванов в. Соціологія масової комунікації. - с. 184.
- •1 Див.: Методьі сбора информации в сошгологических исследованиях: в 2 кн. /
- •2.2. Опитування та його види
- •2.2.1. Анкетування
- •1 Про методику перевірки анкети чи іншого польового документа див. Параграф 3.1.
- •1) Усі запитання всі опитувані мають інтерпретувати однаково;
- •2) Формулювання запитань має підтримувати в опитуваного бажання
- •3) У побудові запитань треба враховувати:
- •6 Разом готуватися до семінарського заняття?»,
- •1 Методи сбора информации в социологических исследованиях / Отв. Ред. Із. Г. Анд.
- •I ка і досі значною
- •1) Інструкцію для тестованого про цілі завдання та правила його
- •1 Клайн Пол. Справочное руководство по конструированию тестов. Введений d
- •2 Див.: Социологический справочник. - с. 262.
- •2) Ключ шкалування - співвідношення пунктів завдання зі шкалами
- •3) Кодувальний ключ, який дає змогу підрахувати, скільком балам
- •4) Ключ інтерпретації одержаного індексу (кількості балів), за
- •1 Див.: Чи ревниві ваші обраниці долі? // Срібна земля - фест. - 1997. - 11-17 верес.
- •2 Про розвідувальний план дослідження див. Параграф 3.1.
- •7Q_JyQft Спостереження
- •72 /ЛАр- Спостереження
- •1 Гоечихин в. Лекции по методике и технике социологических исследований. -
- •1 Див.: Социальная психология и общественная практика. - м., 1985.
- •2 Опис такого самоспостереження див. Напр.: Козловський б. Сорок котлет зо чо«
- •1 Про методику проведення спостереження докладніше див.: Методьі сбора ин-
- •XVII ст., англійський
- •1 Див. Напр.: Методьі сбора информации в социологических исследованиях.
- •3) Планомірний контроль за всіма суттєвими
- •3 Гоечихин в. Лекции по методике... - с. 166.
- •5 Социологический справочник. - с. 265.
- •1. За умов а, б, в виникає явище «а».
- •2. За умов б, в явище «а» відсутнє.
- •1. За умов а, б, в виникає явище «а».
- •2. За умов а1, б, в виникає явище «а1».
- •3. За умов а2, б, в виникає явище «а2».
- •1. За умов а, б, в виникає явище «а».
- •2. За умов а, г, д виникає явище «а».
- •3. За умов а, є, ж виникає явище «а».
- •1. Умови а, б, в, г викликають явища
- •2. Умови а, б, в викликають явища «а»,
- •1 Експерименти поділяють на польові та лабораторні, одно- та також бііпгго-
- •3.1. Програма соціологічного дослідження.
- •1 Соціолог, одержавши завдання, не завжди механічно переносить його до п р о грами.
- •2 Черниш н. Соціологія. - с. 419.
- •1. Вона має ґрунтуватись на засадах загальносоціологічної теорії.
- •2. Наукова гіпотеза не має суперечити аргументованим і доведеним
- •3. Не суперечити відомим і перевіреним фактам. Якщо серед таких
- •4. Якщо у програмі є кілька гіпотез, то вони не мають суперечити
- •5. Гіпотеза має бути доступною перевірці у ході соціологічного
- •1 Докладніше про це див.: Как провести социологическое исследование. - с. 42-43.
- •1. За відсутності гіпотези, як уже згадувалося, реалізовують розв
- •2. Якщо є описова гіпотеза, реалізують аналітичний план дослідження.
- •3. Якщо гіпотеза пояснювальна, реалізують експериментальний
- •86 Програма соціологічного дослідження. Методологічний розділ
- •300 Рядків. Або кількість років навчання: 9 років,
- •1, Згідно з якими вибірка деякого обсягу дає відповідну точність
- •1 Социологический справочник. - с. 171.
- •92 Програма соціологічного дослідження. Процедурний розділ
- •2 000 Одиниць становить її десяту частину;
- •10 000 Одиниць становить її 1/15-1/20 частину;
- •3 000 Примірників,
- •56% Голосів виборців (насправді «Літерарі Дайджест
- •1. Президентом став Рузвельт. Помилка «Літерарі Дайджест» по-
- •1 Див.: Докторов б. Дж. Ґзллап - наш современник: к 100-летию со дня р0ждо«
- •2 Докладніше про обробку і комп'ютерний аналіз соціологічної інформації див.:
- •1 Словник іншомовних слів. - к., 1974. - с. 292.
- •1 Див.: Фомичева и. Методика конкретних социологических исследоїШіпіН II пє»
- •1 Див.: Високий Замок. - 1995. - 19 серп.
- •2 Стариков е. На асфальте может вьірасти только чертополох // КомсомоЛьоіш
- •20, 25 І 45 років середній вік становить 30 років
- •1 Обізнаний із соціологією журналіст мав би зауважити, що в цьому прикладі говорити
- •4.2.1. Аналіз документів
- •1982 - Травень 1986 рр.» Саме вона - доповнення до нарису г. Ковтун
- •61 Раз, у новому - 56 (мінус дев'ять відсотків, тобто явне зниження
- •35 (П'ятикратне підвищення!). Просто «влада» збільшилася зі 161 разу
- •1) Достовірності; 2) репрезентативності документа.
- •2. Звичайно, суть одержаної в результаті аналізу документа інформації
- •2 Селюїшн в. Точка отсчета // Журналист. - 1980. - № 6. - с. 21.
- •1. Інтерв'юванню має передувати ознайомлення з предметом бесіди.
- •1 Див.: Фомичева и. Д. Методика конкретних социологических исследований и печать.
- •2. Інтерв'ю слід проводити за заздалегідь
- •3. Треба створити сприятливі для бесіди
- •4. Запитання слід задавати в логічній послідовності,
- •1 Че, не подає їх як істину в останній інстанції. Він аналізує їх. Утім це
- •2 Див.: Наступний прем'єр повинен знати й уміти//пік. - 1999. - № 35. - с. 14-15.
- •3 Див.: Павлів в. Державна культурна // Там само. - с. 46-48.
- •4 Див.: Шумилина т. Методи сбора информации в журналистике. - с. 22.
- •1 Є журналісти, для яких спостереження - особливість стилю (наприклад,
- •2 Див.: Мухін о. Чому водії цураються пільговиків // Високий Замок - 2002. - 27 ЛіОт,
- •1 Див.: Журналистика и социология. - с. 112-113. Т. Шуміліна виділяє також тип
- •1 Див.: Вальраф г. Репортер обвиняет. - м, 1988.
- •8 Див.: Ціна слави // Високий Замок. - 2002. - 4 лист.
- •1 Журналистьі рассказьшают. - м., 1974. - с. 274.
- •2 Рубинов а. Операции без секретов.- с. 106.
- •1 Див.: Мешко т. Коли офіціант і клієнт - закляті друзі // Молода Галичина. - 2001. -
- •18 Жовт.
- •4 Див.: Романів є. Чому у Львові не вміють господарювати із субсидіями по-київ-
- •1 Социология и журналистика. - с. 126.
- •5. Чому в журналістиці експеримент застосовують відносно рідко?
- •4.3. Соціологія журналістики і журналістська
- •1) Тенденційний добір результатів (те, що не відповідає моїм припущенням,
- •2) Скептичне ставлення до можливостей самого експерименту (навіщо
- •1 Социология журналистики. - с. 18.
- •2 Див.: Районная газета в системе журналистики. - м., 1978; Массовая Шіформй"
- •3 Социология журналистики. - с. 18.
- •1 Модель ідеології була й залишається радянською // Голос України. - 1994. - 2 КчІТі
- •2 Про реальну, потенційну та цільову аудиторії див.: Социология журмсіЛіШтн*
- •1 Див.: Ворошилов в. Журналистика. - сПб, 2002. - с. 319-321.
- •2 Див.: Социология и журналистика. - с. 150-151.
- •1 Див.: Ворошилов в. Журналистика. - с. 323-324.
- •1 Див. Напр.: СвитичЛ. Зффективность журналистской деятельности. - м., 1986. °"
- •4 Дав змогу встановити, що американська аудиторія
- •1 Див.: Журналистика и социология. - с. 158-159.
- •4 Див.: Социология и журналистика. - с. 160.
- •1 Социология журналистики. - с. 22-23.
- •2 Див.: Чумаков в., Гордон б. Зеркало // Огонек. - 2001. - №47. - с. 58-59.
- •4 Див.: Лубковий и. О чем расеказала анкета // Журналист. - 1984. - № і,
- •1 Менделєєв а. Что за газетним словом? - м., 1979. - с. 84
- •2 Кондрашов п. Формула зффективности прессн. - м., 1980. - с. 121.
- •3 Дридзе т. Проблеми чтения в свете информативно-целевого подхода к анализу
- •2 Лубкович и. О чем рассказала анкета // Журналист. - 1984. - № 1.
- •1 Ворошилов в. Журналистика. - с. 298.
- •2 Там само. - с. 298-299, підкреслення наше.
- •3 Там само. - с. 300.
- •1 Див.: ПрохоровЕ. П. Зффективность журналистики как обьект социологичес-
- •2 Грушин б. Зффективность массовой информации и пропаганди: понятие и проблеми
- •3 Томин в. У землянці вже ніхто не живе // Свобода - 1999. - 1 січ.
- •2 Див.: СекеринВ. Содержание и зффективность районной газети: Ollbl'f к0і(«
- •1. Хибним є ототожнення цілі та ідеї журналістського
- •5.1. Зразок підготовки студентом
- •5.1.1. Програма дослідження
- •64; 65 І більше), а також із різною освітою (середньою, незакінченою вищою,
- •5.1.2. Польовий документ (план інтерв'ю)
- •5.1.5. Журналістський матеріал
- •5.2. Зразок підготовки студентом
- •5.2.1. Польовий документ (План інтерв'ю)
- •1Двк відобразили реальні результати голосування в окремих регіонах і в
2. Звичайно, суть одержаної в результаті аналізу документа інформації
може залежати від цілей журналіста (тоді треба вести мову про упереджений,
тобто необ'єктивний аналіз), але вона передусім залежить від
його знань, умінь, досвіду.
Використання документів у журналістиці має свою специфіку,
пов'язану зі специфікою журналістської творчості. Йдеться не тільки
про використання згаданих вже індивідуальних особливостейдокумента.
Скажімо, маючи справу з двома датованими одним числом доку-
' Див.: Високий Замок. - 1999. - 27 жовт.
2 Селюїшн в. Точка отсчета // Журналист. - 1980. - № 6. - с. 21.
їхньої сукупності.
У ґрунтовному
аналізі документа
журналіст може
почерпнути не тільки
«верхній», а й
«глибинні» шари
інформації - те,
що не викладено
безпосередньо
текстуально.
Йдеться про якісний
аналіз
ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
ментами (один - офіційне повідомлення про вжиті
після критики заходи, інший - лист про те, що неподобства
тривають), соціолог справедливо піддасть
сумніву один із них. Так само вчинить і журналіст,
але він не може не використати й обіграти
тієї, несуттєвої для соціолога, деталі, що обидва
документи датовані одним числом.
Розраховуючи на об'єктивність й аргументо-
ваність, журналіст не може нехтувати соціологічними
принципами аналізу документів. Навіть у таких
специфічних методах їх використання, як огляд преси
і огляд листів.
Запитання для самоконтролю
1. Яких головних засад має дотримуватись
журналіст у роботі з документами?
2. Які головні засади анал'ау редакційної
пошти Ви знаєте?
Маючи сгіраоу
з двома суперечливими
І датованими
одним числом
документами,
соціолог справедливо
піддасть сумніву
один із них.
Так само вчинить
і журналіст, але він
не може не використати
й обіграти
тієї, несуттєвої
для соціолога, деталі,
що обидва до-.
кументи датовані
одним числом
3. Як застосовують якісний аналіз документів у журналістиці?
4.2.2. Опитування
У журналістиці використовують усі відомі в
соціології види опитування. Лідером, звичайно, є
індивідуальне інтерв'ю. Журналістське індивідуальне
інтерв'ю гнучкіше, ніж соціологічне. Друге ведуть
на підставі єдиного запитальника. Принцип
«усі запитання однакові для всіх» - обов'язкова
умова стійкості вимірювання в соціології. Для журналіста
така жорсткість в індивідуальних бесідах
навіть не завжди бажана (хоч план бесіди потрібен і
тут; і тут запитання мають бути логічно пов'язаними,
послідовними, а сам інтерв'юер - володіти
методами перевірки інформації).
Методику інтерв'ювання сучасні журналісти
не сприймають як запозичену, як розроблену на
підставі соціологічної.Основні правила, які вивчили,
або які розробили на власному досвіді журналісти, перевірені й
апробовані по-науковому саме в соціології.
А вони такі:
1. Інтерв'юванню має передувати ознайомлення з предметом бесіди.
За допомогою
інтерв'ю журналісти
одержують
левову частку інформації.
Можна
дискутувати, чи
добре це (кожен
із журналістських
методів збору інформації
має свої
переваги, і нехтувати
ними не варто).
Однак заперечувати
цей факт
було би безглуздо
Вплив соціологічних методів збору інформації на журналістську методику