1 Тс, як відбувається трансформація предмета дослідження в конкретні запиші*

розглянемо далі (див. 3.2).

Для того, щоб

з'ясувати, хто

справді є улюбленим

художником,

спочатку слід дізнатися,

як опитувані

ставляться до

образотворчого

мистецтва взагалі,

чиї роботи їм

подобаються найбільше,

твори яких

художників вони

намагаються оглядати

(і оглядають)

найчастіше

Предмет конкретних соціологічних досліджень

Одним із предметів СОЦІОЛОГІЇ є ціннісні

орієнтації. Серед них найчастіше виокремлюють

три групи: ідеологічні, тобто оцінні судження з

приводу конкретних ідеологій, державних і

правових систем, політичних організацій, а також

світоглядних позицій - поглядів на світ, суспільство

і людину, її місце в світі та суспільстві; соціально-культурні -

включають ставлення до різних видів неполітичної діяльності, до сім'ї,

інших малих соціальних груп та моральні, які виражають ставлення до

•інших людей і до себе.

І д е о л о г і ч н і ціннісні орієнтації, або ж ідеологічні цінності, в

кожному історично конкретному суспільстві вибудовуються в конкретну

ієрархічну систему, яка виконує функцію соціальної регуляції всіх

відносин всередині суспільства. їх вивчення має особливе значення у переломні

моменти історії, коли знецінюються або дискредитуються ідеологічні

чи світоглядні системи, що панували раніше.

С о ц і а л ь н о - к у л ь т у р н і орієнтації значною мірою залежать від

конкретних суспільно-історичних обставин. Хоча зв'язок тут не прямо пропорційний

(мовляв, що стабільніше і багатше суспільство, то духовно

багатші його люди), однак вплив зовнішніх чинників на соціокультурні

орієнтації очевидний, особливо у царинах самореалізації людини: праці, сімейного

життя, освіти, освоєння культурних цінностей, відпочинку, розваг.

Стабільнішими є м о р а л ь н і орієнтації і моральні характеристики

діяльності людини, її відповідності поняттям честі, совісті, справедливості,

її стосунків з різними категоріями людей (родичами, друзями,

співпрацівниками, земляками, одновірцями тощо), але й тут час і соціальні

умови вносять деякі (позитивні чи негативні) зміни.

Ціннісні орієнтації соціологи розглядають і за ієрархічним принципом,

за яким найвищий рівень належить орієнтаціям світоглядним.

Вони визначають цінність для суспільства чи конкретної соціальної групи

пізнавальної, духовно-практичної і практичної діяльності людини,

вищі цілі її життя (для чого існує людство і для чого живу я, значення

духовності, праці, культури у людському житті тощо).

Ціннісні ж орієнтації на сфери та умови самореалізації людини

(професія, сімейне життя, освіта, форми відпочинку, а також матеріальний

достаток, здоров'я, побутові умови) ієрархічно займають

нижчий рівень. Однак, незалежно від принципу поділу соціальних

цінностей та соціальних орієнтацій, вони є тією призмою, крізь яку

людина, соціальна група чи суспільство сприймають дійсність, світ,

виробляють норми і вимоги щодо поведінки людей (соціальні очіку-

І І І И І Н Я ) . 1 соціологія не може не звертати на них уваги. Отже, наступний

Ціннісні орієнтації

поділяють на

три типи: ідеологічні,

соціально-культурні

та моральні

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЇ

tt- = = ^ = ^ ^ = ^ = ^ = ^ =

предмет соціології - соціальні норми і очікування

- тісно пов'язаний з попереднім. Норми, які

пред'являє мала група, називають груповими.

Чіткі й однозначні с о ц і а л ь н і норми найчастіше

набувають форми писаних законів, інструкцій,

інші відображено в суспільній свідомості

у формі традицій, звичок, - «неписаних законів».

І писані, і неписані закони передбачають санкції

аа їх невиконання. Перші - у формі адміністративної чи кримінальної

мідповідальності, другі - у формі громадського (групового) осуду.

Чи не найважливіше для соціолога - з'ясувати актуальність та

ефективність соціальних норм, тобто наскільки і чому вони потрібні для

суспільства, як їх виконують. Важливо також встановити причини недотримання

деякими групами соціальних норм.

Відповідно до вироблених норм суспільство чи соціальна група

очікують від своїх членів певної поведінки, певних вчинків у певних ситуаціях.

Які вони, ці соціальні очікування, на чому грунтуються? Відповіді

на ці запитання теж шукає соціолог.

Потреби, мотиви, соціальні та інформаційні інтереси - також

важливий предмет соціології. Адже суспільна поведінка людей залежить

від складної системи взаємодії різних потреб, інтересів, мотивів. І соціолог,

який хоче пояснити чи спрогнозувати соціальні дії, не може обійтися

без їх вивчення, як і без вивчення соціальних цілей та їх співвідношення

з цілями особи або груповими цілями.

Суспільство (група) розвивається оптимальніше тоді, коли суспільні

( г р у п о в і ) цілі збігаються з цілями особи. Звичайно, так буває

не завжди. Ідентифікація суспільних і особистих цілей відбувається

лише з частиною членів суспільства (груп) та суспільних лідерів, свідомих

громадян, які поділяють суспільні норми й цілі, або ж, навпаки, нав'язали

суспільству чи групі свої. Найчастіше і д е н т и ф і к а ц і ю маємо тоді, коли

суспільні цілі формуються на базі особистих, або ж, коли члени суспільства

(групи) з якихось міркувань підпорядковують свої цілі суспільним.

І все ж суперечності між суспільними й особистими цілями (коли між

ними існують деякі, навіть суттєві відмінності) досить часті.

Ці с у п е р е ч н о с т і іноді можуть перерости в конфлікт, який призводить

до антисоціальної поведінки. З'ясування ступеня і характеру ідентифікації,

а також суперечностей між суспільними цілями і цілями досліджуваної

спільноти, причин, які зумовлюють ці відмінності чи сприяють

їхньому пом'якшенню, - одне з найважливіших завдань соціолога.

, Отже, предметом соціології є аспекти суспільної дійсності, сфери

суспільного життя. Кожний конкретний предмет СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІ-

Соціальними

нормами у соціології

вважають сукупність

вимог та

очікувань, які суспільство

пред'являє

до поведінки

своїх громадян

Предмет конкретних соціологічних досліджень

дження. перебуває у відповідній предметній зоні та пріоритетний для

Певної спеціальної соціологічної теорії. Це, однак, не означає, що

Соціолог, який вивчає духовні цінності суспільства, може нехтувати

його економічними інтересами. Соціологічний підхід до будь-якого явища

передбачає всебічне і всеаспектне його вивчення. Вміння

простежити зв'язки між суміжними сферами людського буття, розглядати

події не відокремлено, а у взаємозв'язку - це якраз та риса, яка уподібнює

соціологічний і журналістський підходи до життя.

Запитання для самоконтролю

1. Що є предметом соціології?

2. Які Ви знаєте види ціннісних орієнтацій?

3. Що таке соціальні норми ?

4. Що таке соціальні очікування?

5. У чому суть суперечностей між особистими і суспільними

цілями?

1.3. Історія розвитку і сучасний стан соціології

З історії філософії відомо, що спроби пояснити

суспільне життя були ще в античний період

(Платон, Аристотель та ін.). Однак для філософів

давнини суспільство було не суб'єктом, що розвивається

і самовдосконалюється, а простим чи

складним об'єктом вивчення, незалежним від людини

та її волі1. Лише в середині XIX сторіччя

частина філософів дійшла висновку, що суспільство

потрібно комплексно вивчати кількісними

методами. Принципи такої науки розробив і

став використовувати французький філософ

ОґюстКонт (він дав їй назву - соціологія).

О. Конт, як відомо, є також «батьком» позитивізму,

тому зрозуміло, що спочатку соціологія була

позитивістською наукою, відмежованою від загальної

теорії. Такою вона була до 30-х років XX сторіччя і значною

мірою є досі. Головними її засадами є:

- емпіризм (єдиним джерелом пізнання визнано емпіріо - безпосередній

досвід);

- позитивізм (згідно з ним пізнається факт, а не його суть);