Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Соціологія і журналістика.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
1.42 Mб
Скачать

1) Інструкцію для тестованого про цілі завдання та правила його

виконання.

ТЕСТ на нестандартність

мислення.

*

Закресліть подані

нижче крапки

чотирма послідовно

сполученими

відрізками:

Відповідь див. на

с. 6 7

СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

1 Клайн Пол. Справочное руководство по конструированию тестов. Введений d

психометрическое проектирование. - К., 1994. - С. 51.

2 Див.: Социологический справочник. - с. 262.

Навіть якщо

вважати, нормою

середньостатис-

тичні результати

(а показники навіть

великої групи

не обов'язково є

нормою), все одно

доводиться

зважати на соціо-

культурні відмінності

(у людей різного

віку, освіти,

національності

норми різні) і на

зміни, які з часом

відбуваються у

одній і тій же групі

Відомий британський психолог Пол Клайн розробив декілька

правил для написання інструкцій: «(1) будьте якомога стислими; (2)

висловлюйтесь якомога простіше, вживаючи прості речення без

у гочнювальних- додаткових; (3) приклади мають завжди допомагати

зрозуміти інструкцію»';

2) Ключ шкалування - співвідношення пунктів завдання зі шкалами

вимірювальних якостей; ключ показує, яку якість тестованого

характеризує той чи інший пункт завдання;

3) Кодувальний ключ, який дає змогу підрахувати, скільком балам

відповідає та чи інша відповідь;

4) Ключ інтерпретації одержаного індексу (кількості балів), за

допомогою якого результат співвідносять із нормою.

Ці ключі, без яких тестування втрачає сенс, - найвразливіше місце в

тесті. Уже розроблення кодувального ключа - дуже трудомістка і відповідальна

процедура, адже треба ретельно мотивувати, чому одну відповідь

оцінюють стількома балами, а іншу - стількома. Чому, наприклад,

регулярне відвідування всіх лекцій відповідає 10 балам, а відвідування лише

найкращих - 8, а не навпаки?

Не менші проблеми створює і ключ інтерпретації,

норма, з якою співвідносять результат. Наприклад,

позитивна відповідь на запитання «Чи регулярно

Ви ходите до кінотеатрів?» свідчитиме про

винятково глибоке зацікавлення кінематографом. А

років 20-30 тому, коли відвідування кінотеатрів було

загальноприйнятою формою відпочинку, відповідь

«ні» мала б викликати здивування у дослідника.

Останнім часом набувають поширення кри-

терійно орієнтовані тести2, у яких відповіді зіставляють

не із середньостатистичними відомостями,

а з «ідеальною нормою». Утім, розробляючи

таку норму, важко уникнути суб'єктивізму, а

якщо дослідники легковажні - і примітивної профанації.

Прикладом такої профанації є тест, опублікований

в одній ужгородській газеті. З нього

випливає, що ревнивою є жінка, яка любить компліменти, вибирає

коротку сексуальну сукню, любить сидіти на гойдалках, відпочивати під

пальмою. Якщо ж вона віддає перевагу відпочинкові під кипарисом, лю-

Опитування та його види

бить сидіти в гамаку, вибирає білі з мереживом сукні, то вона не заздрісна,

але хоче уваги1.

, Звичайно, йдеться не про те, що за допомогою тестів неможливо

проводити об'єктивних вимірів. Якраз тести є переважно методом збору

об'єктивної інформації. Скажімо, людина, яка з переліку прислів'їв

обрала як найправдивіше «Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі»,

є однозначно прагматиком, так само як егоїстом є той, хто обрав «Після

мене хоч потоп». Людина, яка не розуміє значення більшості слів, які

трапляються в газетах із середньою частотою, не розуміє більшості текстів

у цих газетах.

Отже, йдеться про недопущення профанації при тестуванні, про

чітке дотримання добре продуманих процедур, про фаховий підхід до цього

(зрештою, як і до всіх інших) методу збору інформації.

Скажімо, у тесті на освіченість природними

були б завдання, які фіксують обізнаність тестованих

у одній чи кількох галузях. Такі завдання, однак,

були б недоречними в тесті на інтелектуальні

здібності, оскільки інтелект - це не освіченість, тобто

володіння сумою знань, а здатність мислити, тобто

самостійно виробляти нові знання та оперувати

ними. Отже, тестові завдання на інтелектуальний

розвиток мали б з'ясувати здатність тестованого виконувати

мислительні операції - порівняння, аналіз,

синтез, абстрагування, узагальнення, класифікацію

та ін. Досвід показує, що найліпший результат тут

дають, зокрема, завдання на аналогію, вилучення зайвого, послідовність2.

Приклад завдання на аналогію:

Логіка так відноситься до Науки, як Університет до ... •

а) вищої школи;

б) осередків культури; ..

в) вищих навчальних закладів;

г) наукових центрів.

Приклад завдання на вилучення зайвого:

Яке слово в наведеному переліку тварин зайве?

Кінь, собака, заєць, корова, вівця.