1 Іванов в. Соціологія масової комунікації. - с. 184.

Аналіз документів»

в и м і р я в довжину газетних колонок, відведених на висвітлення цих тем.

Порівнявши одержані дані за роками, він дійшов висновку, що газети

стали більше друкувати пліток, чуток, скандалів і менше - матеріалів із

проблем політики, релігії, літератури1.

У контент-аналізі ЗМІ на дослідника чекає

низка труднощів. Йдеться не тільки про те, що

тексти в газетах набирають різним кеглем (і тоді на

однаковій площі міститься різна кількість інформації),

чи про те, що колонки іноді мають різну

ширину і, відповідно, різну довжину рядків. Дослідникові

доводиться також вирішувати, в яких випадках обсяг публікацій

вимірювати разом із заголовком, а в яких - без нього, як зіставляти текстову

площу з фото- та іншими ілюстраціями і т. д. Здолавши ці проблеми,

дослідник завдяки контент-аналізові має змогу уникнути смакової оцінки*

окремих журналістських творів на кшталт «стаття блискуча - стаття сіра»,

оскільки контент-аналіз дає змогу оцінити не окремі, довільно вибрані,

тексти, а сукупність різних публікацій, матеріали певної рубрики або й

загальну лінію газети.

Суть контент-аналізу полягає в тому, що у відібраних із сукупності

за певною методикою, вибіркою (про вибірку мова піде далі) текстах

фіксується наявність або відсутність у них ключових понять дослідження

- категорій. Наступний аналіз частоти та умов їх появи дає змогу

знайти відповідь на запитання, які ставить перед собою дослідник.

Ось який оригінальний квадрат проникнення інформації ЗМІ в

масову свідомість запропонував Б. Грушин для контент-аналізу відповідної

проблеми:

\ 1

2 \

+ -

+ а б

- в г

1 - тут означає масову свідомість; 2 - тексти ЗМІ: а - інформація

є у тексті й у масовій свідомості, б - інформація є у тексті, але відсутня в

масовій свідомості, в - інформація відсутня в тексті, але є у масовій

свідомості, г - інформації нема ні в тексті, ні в масовій свідомості2.

Отже, сама процедура контент-аналізу починається з формулювання

цілей дослідження і визначення категорій. Вони мають бути вичерпними,

1 Див.: Методьі сбора информации в сошгологических исследованиях: в 2 кн. /

Отв. ред. В. Г. Андреенков, О. М. Маслова. - М, 1990. - Кн. 2. - С. 68.

" Массовая информация в советском промьішленном городе. - М, 1980. - С. 361.

Із відповіді на

екзамені: «У контексті

контенту

можливий тест на

важливість тексту»

СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

w ^^^^^ _

тобто описувати всі суттєві елементи змісту досліджуваних текстів, і

ішємозаперечними, щоби будь-який елемент змісту можна було

піднести лише до однієї категорії.

Завдання дослідника - знайти в текстах такі

ознаки - одиниці аналізу, які відповідали б визначеним

категоріям. Скажімо, одиницями аналізу

категорії «професія» у вивченні публікацій можуть

бути «журналіст редакції», «нередакційний

журналіст», «позаштатний кореспондент», «спеці-

Шііст с/г»; «спеціаліст промисловості», «гуманітарій

» тощо. Дещо іншими будуть одиниці аналізу

«професії» при контенті листів: тут потрібен докладніший

перелік професій і зайвими будуть такі

Одиниці, як «журналіст редакції».

Фіксація й аналіз інтенсивності ознак поглиблює

дослідження. Наприклад, можна не обмежитися

фіксацією належності тексту до критичних, з'ясувати,

є це конструктивна критика, фіксація недоліків чи їхній аналіз.

Виявлені в кожному зокрема тексті ознаки фіксують за допомогою

певних кодів (найчастіше цифр), що дає змогу механізувати або й

комп'ютеризувати обробку зібраної інформації.

Будь-яке соціологічне дослідження за допомогою контент-аналізу

легше проводити в тій редакції, де всі публікації і редакційну пошту

відповідно кодують і закодовану інформацію зберігають у пам'яті комп'

ютера або в картотеках1.

Запитання для самоконтролю

1. Які Ви знаєте методи збору інформації?

2. Якими критеріями слід керуватися, визначаючи науковість

методу збору інформації?

3. Що таке документ?

4. Які є види документів?

5. У чому суть традиційного аналізу документів?

6. У чому суть контент-аналізу?

Докладніше про методику контент-аналізу див.: Іванов В. Соціологія масової

комунікації. - С. 180-200; Методьі сбора информации в социологических ис-

опедованиях. - Кн. 2. - С. 68-85.

При контент-

аналізі журналістських

текстів і редакційної

пошти

традиційними

категоріями є «тема

», «проблема»,

«географія текст

тів»,«обсяг», «рівень

аналітичнос-

ті», «образ»,

«жанр», «професія

(вік, стать) автора

» тощо

Опитування та його види