1 Див.: Социологический справочник. - с . 178.

2 Ядов в. Методология и процедури социологичєских иселедований. - 'Гарту,

1968.-С. 170.

3 Там само.

Документ може

бути досить надійним

і водночас

містити зовсім

недостовірну інформацію.

І навпаки,

достовірний

документ може

містити інформацію

ненадійну (не

ту, що насправді

потрібна)

Аналіз документів

документа і важливість аналізу документів як соціологічного методу.

Справді, дослідження будь-яких міжгрупових і міжособових стосунків

буде неповним без аналізу посадових інструкцій, наказів, особистих і

службових листів, щоденників, мемуарів. Адже інформація, яку містять

документи, характеризує людську діяльність на різних рівнях - суспільному,

груповому й особистісному.

Прикладом використання аналізу документів може бути загальнодержавний

конкурс на найкращу автобіографію, яку провів за допомогою

газети польський соціолог Ян Щепаньський. У результаті конкурсу,

(а для переможців були серйозні призи, вміло проведена підготовча робота

теж відіграла роль, і участь у конкурсі взяли десятки тисяч поляків)

дослідник одержав документальну автобіографію усього народу.

Техніка, яку застосовують в аналізі документів, передбачає виділення

в них певних характеристик, встановлення частоти появи цих

характеристик і зв'язків між ними. Дослідник виробляє певну систему

категорій аналізу тексту і співвідносить з ними реальні характеристики

текстів . Це дає змогу групувати характеристики і документи, виявляти

тенденції тощо.

Є два типи аналізу документів: традиційний (його ще називають

змістовним) аналіз і формалізований (якісно-кількісний) аналіз або

контент-аналіз.

Т р а д и ц і й н и й аналіз - це всебічне з'ясування та інтерпретація

основних ідей документа, з'ясування логічних зв'язків і суперечностей

між ними. Такий аналіз ґрунтується на загальних логічних операціях

аналізу та синтезу, порівняння, визначення, оцінювання і - значною

мірою - на інтуїції дослідника.

Р. Пенто та М. Ґравітц виділяють такі різновиди традиційного аналізу:

історичний, літературний, психологічний, юридичний і серед них -

соціологічний, як такий, що трактує документ у соціальному контексті2.

Зрозуміло, що соціолог, аналізуючи документи, вдається до всіх згаданих

методів аналізу, не обмежуючись жодним із них, взятим окремо.

Традиційний аналіз буває зовнішній та внутрішній. Зовнішній

передбачає відновлення історичних і соціальних умов створення

документа. Внутрішній - це аналіз змісту документального джерела, з'ясування

відображених у ньому конкретних зв'язків3.

Див.: Фомичева И. Д. Методика конкретних социологических исследований и

печать. - С. 43.

2 Див.: Пзнто p., Гравитц м. Методьг социальньїх наук. - м., 1972. - с. 325-326.

3 Див.: Социологический справочник. - с. 179.

СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

Однак і в зовнішньому, і у внутрішньому аналізі завжди існує

небезпека суб'єктивізму, вже навіть на етапі добору документів для

иналізу, не кажучи про сам аналіз. Ще менше ефективний традиційний

аналіз великої кількості несистематизованих документів. У такому випадку

можна прогледіти певні характеристики, певні тенденції. Для

регулярного, безпристрасного і об'єктивного аналізу великої кількості

документів використовують ф о р м а л і з о в а н и й аналіз або конт

е н т - а н а л і з .

Вважають, що якісним може бути лише традиційний аналіз, а

контент-аналіз - це аналіз кількісний. Насправді можливості другого

значно ширші: контент цілком надається до якісного аналізу текстів.

Тому має рацію В. Іванов; 'який вважає контент-аналіз кількісно-якісним

методом, при якому «кількісний підрахунок дає підстави зробити

об'єктивні висновки щодо спрямованості матеріалів за кількістю

уживань одиниць аналізу в досліджуваних текстах, якісний аналіз

робить те саме, але внаслідок вивчення того, чи трапляється і в якому

контексті важлива, оригінальна категорія взагалі»1.

Контент-аналіз використовують:

- коли потрібна висока точність, об'єктивність аналізу;

- коли є багато матеріалу,він несистематизований за тривалий період;

- якщо предмет аналізу повторюється з певною частотою.

Для вивчення методом контент-аналізу

найбільше придатні офіційні документи, тексти

художньої літератури, тексти лекцій, промов,

інших виступів. Зрештою, цей метод можна успішно

застосувати до аналізу будь-яких документальних

джерел - і аудіовізуальних, і комп'ютерних.

Однак найчастіше за допомогою контент-

аналізу вивчають різноманітну (редакційну також)

пошту і тексти ЗМІ, оскільки вони якраз і

становлять багато несистематизованого матеріалу,

який повторюється з певною частотою (регулярність

виходу газет, теле- і радіопередач).

Перші спроби застосувати формалізований аналіз стосуються

текстів ЗМІ. Американський дослідник Дж. Спід 1893 р. провів дослідження

«Чи дають зараз газети новини?». Аналізуючи недільні випуски

газет за 1881 і 1893 роки., він вирішив з'ясувати, які зміни відбулися у

нью-йоркській пресі за цей період. Дж. Спід класифікував зміст матеріалів

за темами (література, політика, релігія, плітки, скандали і т. д,),

Здійснюючи

контент-аналіз,

дослідник фіксує

такі ознаки, властивості

документа,

які відображають

деякі сторони

змісту і які легко

підрахувати (наприклад,

частоту

вживання якогось

терміну)