2.1. Аналіз документів

Аналіз документів застосовують для одержання зафіксованої у

документах інформації про соціальні факти, цінності та норми поведінки

різних категорій населення. У соціології документом

вважають спеціально створений предмет, призначений для передачі

чи збереження інформації. Предмети матеріальної культури й побуту

' теж несуть і зберігають певну інформацію

(скажімо, за зовнішнім виглядом будівлі можна

сказати, до якого стилю, до якого періоду вона

належить, або й назвати прізвище архітектора;

уважне вивчення звичайного стола теж дасть

змогу визначити, коли, як, з чого і хто його виготовив).

Однак і будинок, і стіл створювали не для

збереження чи передавання інформації - вони мають інші функції.

За способом фіксування документи поділяють на письмові,

аудіовізуальні та комп'ютерні. А у д і о в і з у а л ь н і д о к у м е н т и - це

фотографії, аудіо- і відеокасети, кіноплівка; к о м п ' ю т е р н і - інформація,

відкладена в пам'яті комп'ютера, на дискетах, дисках.

За походженням і місцем зберігання документи є:

- архівні:

а) документи, які зберігаються в державних і центральних

архівах;

Предмети матеріальної

культури

й побуту, хоч і

мають закладену

в собі інформацію,

до документів

не належать

СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

б) архіви організацій і підприємств;

- особисті (мемуари, автобіографії, щоденники);

- непрямі (довідники, статистичні відомості тощо);

- матеріали засобів масової інформації.

Виділяють також документи природні, створені незалежно від дослідника,

і спеціальні документи, створені на замовлення дослідника.

Щоб одержати об'єктивну інформацію за допомогою аналізу документів,

слід перевірити їх на надійність, тобто з'ясувати цілі й мотиви

їх створення, історичний контекст, в якому вони виникли1.

Відомий російський соціолог В. Ядов так визначає надійність і достовірність:

«Надійність... - це впевненість, що ми маємо справу з тією інформацією,

яка запланована, стійка, точна. Достовірність - проблема

правдивості відомостей, їх відповідності реальним подіям»2. Він вважає

інформацію, яку містить документ, надійною, якщо: 1) вона не заторкує

інтересів автора документа; 2) завдає шкоди авторові; 3) на момент реєстрації

була загальновідомою; 4) з погляду автора є несуттєвою; 5) автор ставиться

до неї негативно.3

Соціологи розробили також правила перевірки д о с т о в і р н о с т і

документів. Вони розрізняють опис події та її оцінку, факт і судження

про нього, первинні й вторинні документи.

Слід враховувати, що первинні документи

надійніші за вторинні, природні достовірніші за

спеціальні і т. д. Очевидно також, що обережність

в оцінюванні достовірності має бути більшою,

якщо зміст документа більше заторкує інтереси

його автора. З цього огляду, найбільше довіри викликають

документи сторонніх людей, а найбільший

ефект дає зіставлення різних документів.

Застосовуючи аналіз документів, слід мати

на увазі, що в цьому випадку дослідник має

справу не з реальною дійсністю, а з уже відтвореною.

Будь-який документ - це продукт, наслідок

суспільної діяльності людини. З одного боку, цей продукт зовсім не

обов'язково відтворює дійсність адекватно, а з іншого - документ, зокрема,

той, який містить недостовірну інформацію, характеризує і автора

документа, і ситуацію, в якій документ було складено. У цьому цінність