2 Тим само.

ТЕОРЕТИЧНІЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЇ

тивну інформацію. Проблема сучасного суспільства якраз полягає о

тому, щоб відрізнити результати соціології від результатів брудних

політтехнологій. Виконувати це, дуже нелегке, завдання, частіше доводиться

журналістам.

Під час другого туру екзит-пол теж більше

нагадував погано організоване шоу. «Соціс» показав

перемогу В. Януковича, «Соціальний моніторинг» -

навпаки, В.Ющенка. Згодом, коли вже почалася

І Іомаранчева революція, президент Центру «Соціс»

М. Чурилов заявив, що їхній екзит-пол провалився і

його результати не варто брати до уваги. Провал

свого екзит-полу визнав також керівник проекту «Український екзит-пол»

О. Яременко.

У ході ж переголосування соціологи знову

здивували всіх: консорціум у складі КМІС, Центру

ім. Разумкова та «Демократичних ініціатив», а

також фірма, яка проводила екзит-пол на замовлення

Ictv, показали відрив Ющенка на 15

мідсотків, а «Соціальний моніторинг» та УІСД -

20 Відсотків. Директор фонду «Демократичні ініціативи

» І. Кучерів опісля якось виправдовувався.

Л люди, які знали, що за плечима у всіх згаданих

фірм по 4-5 успішних екзит-полів, робили єдиний

можливий висновок: ці соціологи не надто успішно спробували стати

і юліттехнологами.

Тож говорити про те, що «у нашій країні соціологія переживає

бурхливий розвиток»1 було б передчасно. Сучасна соціологія справді

«характеризується поглибленим вивченням соціальної дійсності. її особливість

в порівнянні із соціологією XIX ст. полягає передусім у тому,

що вона є наукою багатьох вимірів, яка визнає багатоплановість дійсності

»2, однак вона ще не до кінця позбулася уроків радянської «школи

залежності». Процес оздоровлення, щоправда, триває. І буде він успішнішим,

якщо суспільство, політики якнайшвидше зрозуміють, що найцінніший

товар у суспільних відносинах - об'єктивна, нічим і ніким не

спотворена інформація. Соціологічна інформація.

Серед сучасних дослідників, які займаються проблемами соціології,

зокрема, загальної соціологічної теорії, особливо помітні імена В. Іванова,

1-І. Костенко, Б. Осовського.

' Іванов В. Соціологія масової комунікації. - С. 17.

" Там само.

«Соціс»:

В. Янукович - 48,2%

В. Ющенко - 46,2%

«Соціальний

моніторинг»:

В. Ющенко- 49,4%

В. Янукович - 45,9%

Леонід Кравчук,

чуючи згадки про

цю ситуацію, єхидно

усміхався, нагадуючи

свої, сказані

ще перед виборами

слова:

«Екзит-пол не для

нашої країни»

Сучасний стан розвитку соціології в Україні

Запитання для самоконтролю

1. Які Ви знаєте сучасні соціологічні структури в Україні?

2. Яку роль відіграє українська соціологія в період виборів?

3. У чому суть «соціологічного конфлікту» в період президентських

виборів 2004p.?

4. Які причини розбіжностей у результатах різних екзит-

полів під час президентських виборів 2004p.?

2. СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

Наука як одна із форм суспільної свідомості органічно поєднує

в собі два складники: процес одержання нових знань про дійсність і -

на основі здобутої інформації - пізнання об'єктивних законів розвитку

природи, суспільства чи мислення. Тобто наукове пізнання світу

зводиться до його вивчення, опису, аналізу та систематизації. Однак

кожна людина пізнає світ від моменту свого народження. Чим же

тоді наукове пізнання дійсності відрізняється від буденного? Відмінність

якраз у методиці - сукупності прийомів і операцій практичного

й теоретичного пізнання дійсності.

Однак пізнання світу пересічними людьми

і його результати можуть залежати, і найчастіше

залежать, від настрою людини, її характеру, інтересів

тощо. Відповідно і результати такого пізнання

можуть бути діаметрально протилежними.

А от при справді науковому пізнанні така

ситуація практично неможлива. Бо будь-який

метод збору інформації (а до них належать спостереження,

опитування, експеримент, аналіз

документів) стає науковим, коли він відповідає

таким критеріям:

- можливість одержати об'єктивні результати, незалежні від поглядів

дослідника;

- можливість повторити дослідження;

- порівнюваність результатів.

Згадані методи збору інформації є загальнонауковими, універсальними,

тобто цими методами тією чи іншою мірою послуговуються всі

науки - від фізики до теорії літератури. Однак справді, тією чи іншою

мірою. І міра ця залежить не стільки від забаганки дослідника, від його

знань та умінь, скільки від предмета наукового дослідження. Відтак у фізиці

частіше використовують експерименті спостереження, у теорії літератури -

аналіз документів (зокрема художніх текстів). Що ж до соціології,

Ніхто не може

пізнати світ інакше,

як спостерігаючи

за ним, моделюючи

конкретні

ситуації, аналізуючи

якісь документи

чи вислуховуючи

думку інших

людей

Аналіз документів

Предметом якої є чи не найскладніша частина світу - суспільне буггя, то в

ній шсгивно застосовують усі наукові методи збору інформації.

Неважко помітити, що с п о с т е р е ж е н н я , о п и т у в а н н я , експеримент

і аналіз д о к у м е н т і в застосовують і в журналістиці. Це

іі зрозуміло, оскільки, згадаймо, інших методів здобути інформацію

просто не існує. Однак так само легко помітити, що журналістські методи

відповідно до природи самої журналістики (яка не є наукою) часто

простіші, вільніші, буденніші й тому багатші, «особистісніші», однак не

настільки точні, як наукові. Коли йдеться про особисті відчуття і враження

журналіста, то така «особистісність» лише на користь. Коли ж

журналіст вивчає якісь колізії, суспільно важливі події чи явища, коли

робить якісь висновки, то вони, ці висновки, мають бути точними, аргументованими,

грунтуватися на інформації, яка реально, не однобоко і не

спотворено відображає життя. Тобто на інформації, здобутій науковими

методами. Ось чому журналістові цими методами слід володіти досконало,

знати, який метод збору інформації слід застосовувати в кожній

конкретній ситуації.