7. Відлига в мистецтві

Під час періоду десталінізації помітно ослабла цензура, насамперед у літературі, кіно й інших видах мистецтва, де стало можливим більш критичне висвітлення дійсності. «Першим поетичним бестселером» відлиги стала збірка віршів Леоніда Мартинова (Стіхі. М., Молода гвардія, 1955). Головною платформою прихильників «відлиги» став літературний журнал «Новий світ». Деякі твори цього періоду отримали популярність і за кордоном, у тому числі роман Володимира Дудінцева «Не хлібом єдиним» і повість Олександра Солженіцина «Один день Івана Денисовича». Іншими значущими представниками періоду відлиги були письменники і поети Віктор Астаф'єв, Володимир Тендряков, Белла Ахмадуліна, Роберт Рождественський, Андрій Вознесенський, Євген Євтушенко. Було різко збільшено виробництво фільмів. Основні кінорежисери відлиги - Марлен Хуциєв, Михайло Ромм, Георгій Данелія, Ельдар Рязанов, Леонід Гайдай. Важливою культурною подією стали фільми - «Карнавальна ніч», «Застава Ілліча», «Весна на Зарічній вулиці», «Ідіот», «Я крокую по Москві», «Людина-амфібія», «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено». У 1955-1964 роках на більшій частині країни була введена телетрансляція. Телестудії відкриті у всіх столицях союзних республік і в багатьох обласних центрах.

У Москві в 1957 році проходить VI Всесвітній фестиваль молоді та студентів.

8. Посилення тиску на релігійні об'єднання

У 1956 р. почалася активізація антирелігійної боротьби. Секретну постанову ЦК КПРС «Про записці відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС по союзних республіках" Про недоліки науково-атеїстичної пропаганди "» від 4 жовтня 1958 зобов'язувало партійні, комсомольські та громадські організації розгорнути пропагандистський наступ на «релігійні пережитки»; державним установам пропонувалося здійснити заходи адміністративного характеру, спрямовані на жорсткість умов існування релігійних громад. 16 жовтня 1958 Рада Міністрів СРСР прийняла Постанови "Про монастирях в СРСР» і «Про підвищення податків на доходи єпархіальних підприємств і монастирів». 21 квітня 1960 призначений у лютому того ж року новий голова Ради у справах РПЦ Куроєдов у своїй доповіді на Всесоюзній нараді уповноважених Ради так характеризував роботу колишнього його керівництва: «Головна помилка Ради у справах православної церкви полягала в тому, що він непослідовно проводив лінію партії і держави щодо церкви і скочувався найчастіше на позиції обслуговування церковних організацій. Займаючи защітніческіе позиції по відношенню до церкви, рада вів лінію не на боротьбу з порушеннями духовенством законодавства про культи, а на огорожу церковних інтересів».

Секретна інструкція із застосування законодавства про культи в березні 1961 року звертала особливу увагу на те, що служителі культу не мають права втручатися в розпорядчу та фінансово-господарську діяльність релігійних громад. В інструкції вперше були визначені не підлягали реєстрації «секти, віровчення і характер діяльності яких носить антидержавний і бузувірський характер: єговісти, п'ятидесятники, адвентисти-реформісти». У масовій свідомості збереглося приписуване Хрущову висловлювання того періоду, в якому він обіцяє показати останнього попа по телевізору в 1980 році.