2 Питання

Шкільний фізичний експеримент включає демонстраційні досліди, фронтальний експеримент, експериментальні задачі, фізичний практикум і домашні досліди.

1 Демонстраційні досліди посідають важливе місце у вивченні шкільного курсу. Але демонстраційний експеримент потрібно доповнювати різними видами самостійного експерименту, серед яких важливе місце відводиться фронтальному експерименту.

2 Фронтальний експеримент – це такий експеримент, коли всі учні проводять однакові дослідження на однотипному обладнанні. Умовно його поділяють на: 1) фронтальні досліди і спостереження – короткочасний експеримент, з результатів якого в основного роблять якісні висновки; 2) фронтальні лаб. роботи – більш тривалий експеримент, з результатів якого роблять не тільки якісні, а й кількісні висновки. Експеримент дає змогу: 1) тісно пов’язувати теоретичне вивчення навчального матеріалу із самостійним дослідженням явищ та властивостей тіл; 2) робити узагальнюючі висновки не з одного спостереження, а на основі спостереження усіх груп учнів; 3) ефективно керувати процесом формування експериментальних умінь і навичок.

3 Фізичний практикум – більш висока сходинка лабораторних занять – має наступні особливості: різні групи учнів виконують різні роботи; по змісту роботи фізичного практикуму більш складніші, чим фронтальні роботи, і для виконання їх, як правило, вимагається більше часу; роботи фізичного практикуму ставляться в кінці півроку чи навчального року, а інколи після закінчення вивчення великого розділу.

4 Домашні лабораторні роботи можна поділити на три основних типа: 1) роботи, в яких учні використовують предмети домашнього побуту і підручні матеріали; 2) роботи з експериментальними саморобними приладами; 3) роботи, виконані на приладах, які виготовляються промисловістю. Найбільш простіше організувати роботу першого типу. Проте більш цінніші якраз два наступних види робіт.

3 Питання Скласти фрагмент конспекту уроку на тему «Агрегатні стани речовини» (актуалізація опорних знань).

Тема: Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах. Кристалічні та аморфні тіла.

Мета: сформувати уявлення про агрегатні стани речовини, порівняти фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах, ознайомити з кристалічними та аморфними тілами, показати залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: вода в колбі, лід, пальник, скляна пластинка для конденсації пари, кулька з кільцем для демонстрації теплового розширення, моделі кристалів, насос поршневий.

План уроку

1. Агрегатні стани речовини

2. Будова газів, рідин, твердих тіл

3. Кристалічні та аморфні тіла

4. Залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури

Хід уроку

І. Організаційна частина (3хв)

Привітання – перевірка д/з – повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Які агрегатні стани речовини відомі вам з курсу природознавства?

Розглянемо три агрегатні стани речовини: тверде тіло, рідина і газ. Ми звикли, що залізо тверде, ртуть рідка, а кисень газоподібний. Проте всім вам добре відома речовина, яку за звичних для нас умов можна спостерігати відразу в трьох агрегатних станах.

Що ж це за речовина?

Зрозуміло, це вода. А її стани мають свої спеціальні назви: лід, вода та пара.

Треба розуміти, що будь-яка речовина за певних умов можу перебувати в будь-якому з трьох агрегатних станів.

Як ви гадаєте, яка відома вам величина найбільш помітно впливає на агрегатні стани?

Це температура. Внаслідок нагрівання речовина може переходити з твердого стану в рідкий, а потім з рідкого в газоподібний. А при охолодженні всі процеси йдуть у зворотному напрямку.

Наведемо кілька прикладів. Всі знають, що метали можна розплавити, тобто перетворити на рідину. Для більшості металів це відбувається при температурі в кілька тисяч градусів. Для плавлення вольфраму, з якого виготовляють нитки розжарювання електричних ламп, потрібна температура понад 3000 градусів. А чи знаєте ви, що під час роботи електричної лампи вольфрам потроху випаровується, тобто всередині лампи невелика кількість вольфраму існує в газоподібному стані? А якщо сильно охолодити азот чи кисень, з яких в основному складається повітря, можна перетворити їх не лише на рідину, а й на тверде тіло!

Порівняємо основні властивості речовини в різних агрегатних станах.

Агрегатний стан	Властивості
	Форма	Об’єм	Стиснення
Твердий	Зберігає	Зберігає	Майже неможливе
Рідкий	Не зберігає	зберігає	Майже неможливе
Газоподібний	Не зберігає	Займає весь наданий об’єм	Досить легко стиснути

Як можна змінити форму твердого тіла, рідини або газу?

Демонстрація (наприклад, переливання рідини).

В яких агрегатних станах речовина зберігає свою форму?

Тільки у твердому стані. Рідина приймає форму тієї посудини, в якій вона міститься. Гази займають весь наданий їм простір.

В яких агрегатних станах речовина зберігає свій об’єм?

Демонстрація (спроби стиснути металевий важок, не дуже сильно надуту повітряну кульку).

Існують такі тіла, які за більшістю ознак ми відносимо до твердих, але за розташуванням молекул вони більше нагадують рідину (в таких тілах відсутня кристалічна решітка). Такі тіла називають аморфними. Це скло, смола, пластмаси тощо. Якщо їх нагрівати, то не можна визначити температуру плавлення: їх перетворення на звичайну рідину відбувається поступово, вони ніби стають м’якшими.

Тверді тіла бувають кристалічні та аморфні.

IV. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

1. За якими ознаками можна відрізнити рідину від твердого тіла?

2. Недосвідчений електрик натягнув тонкий електричний провід між двома стовпами практично горизонтально. Що може статися якщо температура різко зменшиться?

3. Чому дифузія в газах протікає в багато разів швидше, ніж у рідинах або твердих тілах?

V. Домашнє завдання

Прочитати теоретичний матеріал за підручником, вивчити матеріал за конспектом.

3 білет