2 Питання

Оцінюванню підлягає:

1) рівень володіння теоретичними знаннями, що їх можна виявити під час усного чи письмового опитування, тестування;

2) рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв'язування задач різного типу (розрахункових, експеримен­тальних, якісних);

3) рівень володіння практичними уміннями та навичками, що їх можна виявити під час виконання лабораторних робіт і фізичного практикуму;

4) зміст і якість творчих робіт учнів (рефератів, творчих ек­спериментальних робіт, виготовлення приладів, комп'ютерне моделювання фізичних процесів тощо).

Види контролю:

Зміст операційної готовності до засвоєння пізнавальної задачі пов’язаний з оволодінням учнями різними операціями: вміння і навички користування мікрокалькулятором і довідниковою літературою, креслярськими приладами і комп’ютером, прийомами читання креслень і графіків, способами швидкого письма і усного рахунку, прийомами вимірювань і читання шкал, способами перетворень одиниць фізичних величин і виконання різних розрахунків з використанням математичних залежностей, навичками елементарних понятій­них узагальнень та найпростіших умовисновків, прийомами складання звіту про проведений дослід чи лабораторне дослідження і розв’язання навчальних (теоретичних або експериментальних) задач певного класу; йдеться також про здатність учня цілеспрямовано оперувати відповідними фізичними поняттями, термінами, формулами, символами тощо.

Зміст поточного контролю визначається логікою конкретного уроку. Поточний контроль здійснюється від уроку до уроку і тут важливо витримати логіку інформаційних взаємозв’язків наступних уроків з попередніми.

Однозначно, що, у переважній більшості навчальних ситуацій, поточний контроль орієнтує учня на досягнення у навчанні дидактичної мети — повного володіння знаннями (ПВЗ).

Зміст тематичного контролю визначається логікою конкретної теми. В цьому виді контролю повніше ніж в поточному реалізується виховна функція навчального матеріалу. Оскільки кожна навчальна тема репрезентує деяку цілісну картину пізнання, яка існує в суспільній свідомості, то при її вивченні учневі доводиться мати справу з класом взаємопов’язаних пізнавальних задач. А оскільки пізнання одних явищ може слугувати ключем для відкриття, в цьому випадку — відкриття для себе, і пізнання невідомих учневі раніше явищ об’єктивного світу, то важливо при здійсненні тематичного контролю орієнтуватися на логі­ку інформаційних взаємозв’язків генеральних понять і висновків теми. При цьому, частота тематичних перевірок визначається кількістю тем у навчальному курсі.

Зміст підсумкового контролю визначається логікою навчального предмета, а якщо говорити більш конкретно — логікою інформаційних взаємозв’язків провідних теорій одного навчального курсу з іншими. В цьому контролі найбільш повно реалізуються розвиваюча і виховна функції навчального матеріалу. Здійснюється підсумковий контроль за результатами вивчення великого розділу або всього навчального предмета.

Форми контролю:

• Усний, письмовий, тести, екзамен

• Індивідуальний опит (один біля дошки)

• Фронтальний (все відразу)

• Реферати

• Використовуються тести і роздавальний матеріал