1. Машинобудування — провідна галузь народного господарства України.

Машинобудування - провідна галузь сучасної техніки і народного господарства України в цілому. Як би не називали наш технічний вік - віком космосу, електроніки чи віком атому - основою технічного прогресу була і залишається машина. Окремі деталі машин відомі з глибокої давнини. До самих перших, як відомо, відносяться важіль і клин, а також колесо, яке було відомо більш як 4000 літ тому. В давнину, при будівництві храмів і пірамід використовувався блок.

Сучасні машини забезпечують багаторазове підвищення продуктивності праці людини. В той час, коли людина може розвивати потужність приблизно 0,1 кВт, сучасні електричні генератори будують потужністю більше 1 млн. кВт. Підшипники кочення випускаються масою від 0,04 г до кількох тонн, частота обертання яких може сягати до 300 тис. об/хв. Експлуатаційна швидкість неземного транспорту сягає 300 км/год, а повітряного - більше швидкості звуку. Автомобілі будують вантажопідйомністю більше 100-120 т., підйомні крани - до 650т

2.Основні проблеми дисципліни тмм.

Створення нових, більш досконалих механізмів і машин вимагає розвитку існуючих і розробки нових інженерних методів аналізу / дослідження / і синтезу / проектування, створення / їх. У вирішенні цих задач важлива роль належить теорії механізмів і машин.

ТММ - це наука про загальні дослідження механізмів і машин та про наукові основи їх проектування.

Місце ТММ серед інших дисциплін показано на рис 1.1

Мiсце ТММ серед iнших дисциплiн

ТММ - це наука, що вивчає структуру / будову / , кінематику і динаміку механізмів. і машин.

3.Історія розвитку тмм.

Розвиток ТММ нерозривно пов'язаний з розвитком машинного способу виробництва. ТММ , як наука, виникла в кінці XVIII століття і сформувалась в окремий курс на початку ХІХ століття. Основоположником школи ТММ є видатний математик і механік П.Л. Чебишев ( 1821-1894 ) , який у другій половині XIX століття опублікував ряд дуже важливих праць у галузі аналізу і синтезу механізмів. Значний вклад у загальну теорію механізмів і машин внесли також вчені: Леонард Ейлер ( 1707-1783 ), І.О.Вишнеградський ( 1831 - 1895 ), М.Є.Жуковський (1847 - 1921 ), Л.В.Ассур ( 1878 - 1920 ), І.І.Артоболевський ( 1905 - 1977 ), В.О.Гавриленко ( 1899 - 1977 ), Н.І.Мерцалов ( 1866 - 1948 ), А.П.Малишев ( 1879 – 1962).

Відомі також роботи в галузі ТММ: Коріоліса, Вілліса, Рело, Віттенбауера і ін. В Україні плідно працюють і вносять свій вклад в розвиток ТММ школи: Київська (С.М.Кожевніков, О.С.Кореняко), Львівська (К.В.Тир, О.М.Полюдов), Харківська ( О.А.Грунауер ) та ін.

5. Компоненти механізму.

Всякий механізм чи машина, якими складними вони не були б, складаються із окремих деталей ( компонентів, елементів ).

Виріб, виготовлений із однорідного матеріалу, без застосування складальних операцій, називається деталлю ( вал, зубчасте колесо, болт ). Деталі між собою з'єднуються рухомо, або нерухомо ( жорстко ).

Деталь ( компонент ), або жорстке з'єднання декількох деталей, що несе елементи кінематичних пар, називається ланкою.Місце рухомого з'єднання двох ланок називається кінематичною парою.

Ланки мають різноманітне конструктивне оформлення залежно від призначення і технологічних умов.Всякий механізм має нерухому ланку, або ланку, що приймається за нерухому, яка називається стояком ;Із рухомих ланок виділяють вхідні і вихідні ( ведучі та ведені ).Вхідною ланкою ( ведучою ) називається ланка, закон руху і сили якій задається;

Вихідною ( веденою ) називається ланка, від якої отримуються потрібні рухи і сили для робочого органу механізму;Останні ланки називаються з'єднувальними, або проміжними. В більшості випадків в механізмах одна вхідна і одна вихідна ланка. Вхідна ланка отримує рух від двигуна, а вихідна з'єднується з робочим органом машини.Залежно від характеру руху відносно стояка інші ланки називають:

Кривошипом - обертову ланку, яка може здійснювати повний оберт навколо нерухомої осі;

Шатуном - ланку, що з'єднана обертальними кінематичними парами тільки з рухомими ланками; Повзуном - ланку, яка утворює поступальну пару з однією ланкою і обертальну з другою;Коромислом - обертову ланку, що здійснює неповний оберт навколо нерухомої осі;Кулісою - обертову ланку, яка є напрямною повзуна;Ковзаючим каменем - ланку, що здійснює прямолінійно - поступальний рух вздовж рухомої напрямної;Напрямною - ланку, що обмежує рух ковзаючого каменю (3 - рис. 1.5, в), або повзуна;