![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Предмет і значення логіки
- •2. Проблема істинності та формально-логічної правильності мислення. Поняття формалізації.
- •3. Поняття і слово.
- •4. Зміст і обсяг понять.
- •Види понять.
- •Відношення між поняттями.
- •1. Відношення тотожності
- •5. Відношення суперечності
- •6. Відношення протилежності (супротивності)
- •Операції з поняттями: обмеження й узагальнення понять.
- •Узагальнення і обмеження понять.
- •Операції поділу понять. Види поділу понять. Правила поділу понять.
- •Операція визначення поняття. Види і правила визначення понять.
- •Види визначень
- •Загальна характеристика судження. Структура судження.
- •Класифікація суджень: прості, категоричні судження та їх види; види суджень за кількістю і якістю.
- •Розподіленість термінів у категоричних судженнях.
- •Логічний квадрат.
- •Складні судження: безумовні та умовні судження.
- •Загальна характеристика законів логіки.
Класифікація суджень: прості, категоричні судження та їх види; види суджень за кількістю і якістю.
Прості судження, залежно від того, що вони відображають — властивість чи відношення, поділяються на атрибутивні судження та судження із відношенням.
Атрибутивним судженням називається таке судження, у якому стверджується або заперечується належність предмету визначеної властивості чи ознаки.
Судження із відношенням — це судження, що відображає відношення між окремими предметами або їхніми ознаками.
Судження відношення виражають найрізноманітніші відношення між предметами і явищами: часові, просторові, відношення за якістю, кількістю, формою, тотожності, протилежності тощо. Тому у практиці мислення ми стикаємося із найрізноманітнішими судженнями відношення.
Категоричним судженням є судження, в якому щось стверджується чи заперечується у безумовній формі.
Категоричне судження є судження атрибутивне, в ньому стверджується чи заперечується належність предмету певної властивості або ознаки.
Категоричні судження поділяються на види за якістю та кількістю.
За якістю судження бувають ствердні і заперечні.
Ствердним називається судження, яке відбиває наявність у предмета якоїсь ознаки.
Заперечним називається судження, в якому йдеться про відсутність у предмета якоїсь ознаки.
За кількістю судження бувають одиничні, часткові та загальні.
Одиничним судженням називається судження, в якому щось стверджується чи заперечується про один предмет
Частковим судженням називається судження, в якому щось стверджується або заперечується про частину предметів классу. Формула часткового судження - Деякі S є Р. Деякі S не е Р.
Загальним судженням називається судження, в якому щось стверджується або заперечується про всі предмети класу .У загальних судженнях перед суб'єктом постає логічна стала, яка виражається такими словами, як "усі", "кожен", "усякий", "будь-який", "ніхто", "ніякий" і т. д. Але часто слово "всі" не висловлюється, а тільки мається на увазі. Формула загального судження - Всі S е Р. Жодне S не є Р.
Розподіленість термінів у категоричних судженнях.
Суб'єкт і предикат судження називаються термінами. Кожен термін у судженні розподілений або не розподілений. Знання правил розподіленості термінів у судженнях необхідне при аналізі умовиводів.
1. Якщо термін судження повністю включається до обсягу іншого терміна або повністю виключається з нього, то він розподілений.
2. Якщо термін судження частково включається до обсягу іншого терміна або частково виключається з нього, то він не розподілений.
При розподіленості терміна в судженні говориться про всі предмети, про увесь клас. Якщо ж термін у судженні не розподілений, то це означає, що у судженні йдеться не про всі, а лише про деякі предмети класу, виражені цим терміном, про деяку частину цього класу.
Логічний квадрат.
Логічний квадрат — це запропонований Аристотелем схематичний засіб класифікацій суджень. Він насправді має форму геометричного квадрата. Логіка лише вводить спеціальну систему символів для позначення суджень і відношень між ними. З його допомогою система класифікації включає всі атрибутивні (одиничні, загальні й часткові) судження. Причому загальні й одиничні судження розглядаються як тотожні за обсягом суб’єкта.
За логічним квадратом усі атрибутивні судження поділяються на: загальноствердні ("S – Р); загальнозаперечні ("S ~ Р); частковоствердні ($S – Р); частковозаперечні ($S ~ Р). Кожне з цих суджень відповідно позначають літерою певної вершини «логічного квадрату»: А, Е, І, О. Наведені символи є певними літерами латин- ських назв відповідних суджень: «А» — від першої голосної літери лат. Аffirmo (стверджую), «Е» — від першої голосної літери лат. Nego (заперечую), «І» — від другої голосної літери лат. Affirmo, «О» — від другої голосної літери лат. Nego (схема 2).
Лінії квадрата по вертикалі відображають відношення підпорядкованості між судженнями А та І, Е та О, де А,Е — підпорядковуючі судження, а Е та О — підпорядковані.
Лінії квадрата по діагоналі відображають відношення суперечності (контрадикторності) між судженнями А та О, Е та І.
Лінія квадрата по верхній горизонталі відображає відношення протилежності (контрарності) між судженнями А та Е.
Лінія квадрата по нижній горизонталі відображає відношення субконтрарності (часткової збіжності) між судженнями І та О.