
- •Предмет вищої математики. Зв'язок математики з економікою.
- •Матриці, їх види. Дії над матрицями.
- •Визначники та їх властивості. Обчислення визначників.
- •Обернена матриця. Знаходження оберненої матриці.
- •Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар): основні визначення та поняття. Матричний запис слар. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Метод Крамера розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •Матричний метод розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Метод Гаусса та Гаусса-Жордана розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Предмет і методи аналітичної геометрії. Прямокутна декартова система координат. Знаходження відстані між двома точками. Ділення відрізка у заданому відношенні.
- •Вектори, дії над векторами. Скалярний і векторний добутки векторів; їх обчислення та застосування.
- •Рівняння лінії на площині. Задания прямої на площині (загальне, канонічне, параметричне рівняння; рівняння за двома точками та з кутовим коефіцієнтом).
- •Умови паралельності та перпендикулярності прямих на площині. Кут між прямими. Відстань від точки до прямої.
- •Рівняння площини та його окремі випадки. Кут між площинами. Відстань від точки до площини.
- •Рівняння прямої у просторі: загальне, канонічне, параметричне, за двома точками.
- •Кут між двома прямими; умови паралельності та перпендикулярності прямих у просторі. Взаємне розташування прямої і площини просторі.
- •Криві лінії другого порядку: еліпс, гіпербола, парабола (означення, канонічні рівняння, графік, основні параметри).
- •Означення функціональної залежності. Функції в економіці. Способи задання функцій.
- •Дослідження основних властивостей функцій: області визначення, парності, непарності. Періодичності за аналітичним заданиям функції.
- •Основні елементарні функції, що зустрічаються в економічних дослідженнях: лінійна, степенева, показникова, логарифмічна (аналітичний вираз, основні властивості, графік).
- •Поняття числової послідовності. Границя послідовності. Нескінченно малі та нескінченно великі величини, зв'язок між ними.
- •Означення границі функції. Основні теореми про границі. Визначні границі. Методи знаходження границь функцій.
- •Поняття неперервності функції у точці та на відрізку. Властивості неперервних функцій. Точки розриву функцій.
- •Задачі, які приводять до поняття похідної. Означення похідної функції; її геометричний, фізичний та економічний зміст. Основні правила диференціювання функцій, заданих аналітично.
- •Похідні основних елементарних функцій. Похідні складних функцій. Похідні функцій, заданих неявно та параметрично. Похідні вищих порядків.
- •Означення диференціалу функції, його зміст. Правила знаходження диференціалу. Застосування диференціалу до наближених обчислень.
- •Розкриття невизначеностей за правилом Лопіталя. Основні теореми диференціального числення: Ролля, Ферма, Лагранжа, Коші.
- •Зростання, спадання та екстремуми функцій, необхідні та достатні умови. Найбільше та найменше значення функції на відрізку.
- •Загальна схема дослідження функцій. Побудова графіків функцій.
- •Означення функції багатьох змінних. Область визначення. Частинний приріст функції, частинні похідні. Частинні похідні вищих порядків.
- •Повний диференціал функцій двох змінних. Застосування повного диференціалу до наближених обчислень.
- •Похідна за напрямом, градієнт.
- •Поняття екстремуму функції багатьох змінних. Необхідні та достатні умови існування екстремумів функції двох змінних.
- •Первісна функція. Невизначений інтеграл та його властивості. Таблиця невизначених інтегралів.
- •Метод інтегрування заміною змінної; інтегрування частинами у невизначеному інтегралі.
- •Інтегрування дробово-раціональних, тригонометричних функцій та ірраціональних функцій.
- •Означення визначеного інтеграла, його основні властивості та геометричний зміст. Формула Ньютона-Лейбніца. Заміна змінної та інтегрування частинами у визначеному інтегралі.
- •Застосування інтегрального числення до обчислення площ плоских фігур. Знаходження довжини дуги плоскої кривої, об'єму тіла обертання.
- •Основні поняття та означення теорії диференціальних рівнянь. Задача Коші.
- •Диференціальні рівняння першого порядку: з відокремленими змінними., лінійні та однорідні.
Означення функціональної залежності. Функції в економіці. Способи задання функцій.
Ф-ція або ф-на залежність – відповідність між двома множинами, коли кожному елементу з першої множини відповідає не більше як 1 елемент з другої.
Х – незалежна змінна – аргумент.
Y – залежна змінна – ф-ція.
Форми
задання: y=f(x)
– явна форма. F(x;y)=0
– неявно форма(
)
Способи задання ф-цій6 Аналітичний(ф-лами), табличний, словесний.
Дослідження основних властивостей функцій: області визначення, парності, непарності. Періодичності за аналітичним заданиям функції.
Основні в-сті ф-ції:
Область визначення – це всі можливі значення аргументу х.
Критерії для встановлення області визначення:
Не можна ділити на 0
Під логарифмом лише додатні числа
Під коренем парного степеня лише невід’ємні числа.
Множина значень – всі значення, що може набувати залежна змінна у.
Ф-ція наз.. парною, якщо для будь-якого х, виконується рівність: f(-x)=f(x). Ф-ція наз.. непарною, якщо f(-x) = - f(x). Якщо ні одна з вище навдених умов не виконується, то ф-ція є ніпарною, ні непарною (загального виду). Парні ф-ції симетричні відносно деякої осі. Непарні ф-ції симетричні відносно точки.
Періоди́чна фу́нкція ― функція, яка повтороює свої значення через деякий ненульовий період, тобто не змінює свого значення при додаванні до аргумента фіксованого ненульового числа (періоду).
Основні елементарні функції, що зустрічаються в економічних дослідженнях: лінійна, степенева, показникова, логарифмічна (аналітичний вираз, основні властивості, графік).
Функція вважається елементарною, якщо вона може бути побудована з основних елементарних функцій за допомогою скінченного числа алгебраїчних дій та суперпозицій.
Основні з них:
Лінійна ф-ція – ф-ція виду y=kx+b, де k,b – дійсні числа. Якщо k≠0, то множиною її значень є вся множина, якщо k=0, то множина значень скл.. з одного числа b. Її графік - пряма, не паралельна осі y.
степенева у = ха; Область визначення цієї функції та її графік залежать від значення а.
показникова у = ах, а > 0, а ≠1;
логарифмічна у = logах, а > 0, а ≠1
Поняття числової послідовності. Границя послідовності. Нескінченно малі та нескінченно великі величини, зв'язок між ними.
Числовою послідовністю наз.. відповідність між деякою числовою множиною та множиною натуральних чисел.
Під
границею послідовності розуміють число
А до якого наближаються члени
послідовності, коли їх номери необмежено
зростають.
В теорії границь - ∞ - нескінченно велика величина. 0 – нескінченно мала величина. С – стала величина.
∞+∞=∞;
С+∞=∞; С*∞=∞; С*0=0;
;
Випадки:
;
;
;
∞-∞; 0*∞ - наз.. невизначеностями.
При знаходженні границь їх розкривають(позбваються). Осноні методи: 1. Розклад на множники. 2. Перетворення із спряженими виразами. 3. Вик.. стандартних границь.
Важливі границі:
-
перша визначна границя.
-
друга визначна границя. Е = 2,72 – основа
натурального логарифма.