
- •Предмет вищої математики. Зв'язок математики з економікою.
- •Матриці, їх види. Дії над матрицями.
- •Визначники та їх властивості. Обчислення визначників.
- •Обернена матриця. Знаходження оберненої матриці.
- •Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар): основні визначення та поняття. Матричний запис слар. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Метод Крамера розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •Матричний метод розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Метод Гаусса та Гаусса-Жордана розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Предмет і методи аналітичної геометрії. Прямокутна декартова система координат. Знаходження відстані між двома точками. Ділення відрізка у заданому відношенні.
- •Вектори, дії над векторами. Скалярний і векторний добутки векторів; їх обчислення та застосування.
- •Рівняння лінії на площині. Задания прямої на площині (загальне, канонічне, параметричне рівняння; рівняння за двома точками та з кутовим коефіцієнтом).
- •Умови паралельності та перпендикулярності прямих на площині. Кут між прямими. Відстань від точки до прямої.
- •Рівняння площини та його окремі випадки. Кут між площинами. Відстань від точки до площини.
- •Рівняння прямої у просторі: загальне, канонічне, параметричне, за двома точками.
- •Кут між двома прямими; умови паралельності та перпендикулярності прямих у просторі. Взаємне розташування прямої і площини просторі.
- •Криві лінії другого порядку: еліпс, гіпербола, парабола (означення, канонічні рівняння, графік, основні параметри).
- •Означення функціональної залежності. Функції в економіці. Способи задання функцій.
- •Дослідження основних властивостей функцій: області визначення, парності, непарності. Періодичності за аналітичним заданиям функції.
- •Основні елементарні функції, що зустрічаються в економічних дослідженнях: лінійна, степенева, показникова, логарифмічна (аналітичний вираз, основні властивості, графік).
- •Поняття числової послідовності. Границя послідовності. Нескінченно малі та нескінченно великі величини, зв'язок між ними.
- •Означення границі функції. Основні теореми про границі. Визначні границі. Методи знаходження границь функцій.
- •Поняття неперервності функції у точці та на відрізку. Властивості неперервних функцій. Точки розриву функцій.
- •Задачі, які приводять до поняття похідної. Означення похідної функції; її геометричний, фізичний та економічний зміст. Основні правила диференціювання функцій, заданих аналітично.
- •Похідні основних елементарних функцій. Похідні складних функцій. Похідні функцій, заданих неявно та параметрично. Похідні вищих порядків.
- •Означення диференціалу функції, його зміст. Правила знаходження диференціалу. Застосування диференціалу до наближених обчислень.
- •Розкриття невизначеностей за правилом Лопіталя. Основні теореми диференціального числення: Ролля, Ферма, Лагранжа, Коші.
- •Зростання, спадання та екстремуми функцій, необхідні та достатні умови. Найбільше та найменше значення функції на відрізку.
- •Загальна схема дослідження функцій. Побудова графіків функцій.
- •Означення функції багатьох змінних. Область визначення. Частинний приріст функції, частинні похідні. Частинні похідні вищих порядків.
- •Повний диференціал функцій двох змінних. Застосування повного диференціалу до наближених обчислень.
- •Похідна за напрямом, градієнт.
- •Поняття екстремуму функції багатьох змінних. Необхідні та достатні умови існування екстремумів функції двох змінних.
- •Первісна функція. Невизначений інтеграл та його властивості. Таблиця невизначених інтегралів.
- •Метод інтегрування заміною змінної; інтегрування частинами у невизначеному інтегралі.
- •Інтегрування дробово-раціональних, тригонометричних функцій та ірраціональних функцій.
- •Означення визначеного інтеграла, його основні властивості та геометричний зміст. Формула Ньютона-Лейбніца. Заміна змінної та інтегрування частинами у визначеному інтегралі.
- •Застосування інтегрального числення до обчислення площ плоских фігур. Знаходження довжини дуги плоскої кривої, об'єму тіла обертання.
- •Основні поняття та означення теорії диференціальних рівнянь. Задача Коші.
- •Диференціальні рівняння першого порядку: з відокремленими змінними., лінійні та однорідні.
Рівняння лінії на площині. Задания прямої на площині (загальне, канонічне, параметричне рівняння; рівняння за двома точками та з кутовим коефіцієнтом).
Р-нням лінії на площині наз.. р-ння, яке задовольняють координати всіх точок, що лежать на цій лінії і не задовольняють координати точок, які їй не належать.
Задання прямої на площині:
Векторне р-ння
або
Загальне р-ння: Ax+By+C=0
Р-ння з кутовим коефіцієнтом: y=kx+b
Р-ння за двома точками:
Канонічне р-ння:
Параметричне р-ння:
→
Р-ння на відрізках у осях координат:
Умови паралельності та перпендикулярності прямих на площині. Кут між прямими. Відстань від точки до прямої.
Умова
паралельності двох прямих на
площині має вигляд
Умова
перпендикулярності двох прямих
або
Кут між прямими:
Відстань
від точки до прямої:
Рівняння площини та його окремі випадки. Кут між площинами. Відстань від точки до площини.
Р-ння площини:
Відстань від точки до площини:
Якщо задані рівняння площин A1x+ B1y+ C1z+ D1 = 0 і A2x+ B2y+ C2z+ D2 = 0, то кут між площинами можна знайти, використавши наступну формулу
cos α = |
|A1·A2 + B1·B2 + C1·C2| |
(A12 + B12 + C12)1/2(A22 + B22 + C22)1/2 |
Рівняння прямої у просторі: загальне, канонічне, параметричне, за двома точками.
Загальне р-ння: Ax+By+Cz+D=0
Р-ння за двома точками:
Канонічне р-ння:
Параметричне р-ння:
→
Кут між двома прямими; умови паралельності та перпендикулярності прямих у просторі. Взаємне розташування прямої і площини просторі.
Дві
прямі, паралельні третій прямій,
паралельні між собою. Умова паралельності
прямих:
Дві
прямі в просторі перпендикулярні між
собою, якщо вони відповідно паралельні
деяким іншим двом прямим, котрі
знаходяться в цьому просторі і
прерпендикулярні між собою. Умова
перпендикулярності прямих:
Кут між прямими:
Можливі три випадки взаємного розміщення прямої і площини:
1) пряма і площина мають безліч спільних точок, тобто пряма лежить у
площині; 2) пряма і площина мають одну спільну точку, тобто
перетинаються; 3) пряма і площина не мають спільних точок, тобто не перетинаються.
Криві лінії другого порядку: еліпс, гіпербола, парабола (означення, канонічні рівняння, графік, основні параметри).
Лінією (кривою) другого порядку називають множину точок площини, координати яких задовольняють рівняння
ах2 + Ьу2 + сху + сіх + еу+ f = 0, де хоча б одне з чисел а,Ь,с відмінне від нуля.
До ліній другого порядку належать коло, еліпс, гіпербола і парабола.
Колом називають множину точок площини, відстані яких від заданої точки цієї ж площини (центра кола) дорівнюють сталому числу (радіусу). Рівняння (х- а)2 + (у- b)2 = R2.
Еліпсом називають множину всіх точок площини, сума відстаней яких від двох даних точок цієї площини (фокусів) є величина стала і більша ніж відстань між фокусами.
Гіперболою називають множину всіх точок площини, модуль різниці відстаней яких від двох заданих точок цієї площини (фокусів) є величина стала і менша відстані між фокусами.
Параболою називають множину всіх точок площини, рівновіддалених від даної точки (фокуса) і даної прямої (директриси).