Одиниці вимірювання довжини

Основною одиницею вимірювання довжини є метр. Метр коротко позначається м, тобто 1 метр записується 1 м.

• 1 м = 10 дм = 100 см = 1000 мм = 1000 000 мкм.

Останній запис означає, наприклад, що 1 метр дорівнює 1 000 000 мікронів. Звідси випливає, що:

• 1 дм = 10 см = 100 мм = 100 000 мкм;

• 1 см = 10 мм = 10 000 мкм;

• 1 мм = 1000 мкм.

Ці співвідношення можна записати по-іншому:

• 1 мкм = 0,000001 м = 0,00001 дм = 0,0001 см = 0,001 мм;

• 1 мм = 0,001 м = 0,01 дм = 0,1 см;

• 1 см = 0,01 м = 0,1 дм;

• 1 дм = 0,1 м.

Довжину значної величини, зазвичай, записують у кілометрах, короткий запис — 1 км.

• 1 км = 1000 м = 10000 дм = 100 000 см = 1 000 000 мм = 1 000 000 000 мкм,

тобто

• 1 мкм = 0,000000001 км,

• 1 мм = 0,000001 км,

• 1 см = 0,00001 км,

• 1 дм = 0,0001 км,

• 1 м = 0,001 км.

Дуже маленькі величини вимірюються в ангстремах:

• 1 ангстрем = 0,0001 мкм.

Тривалий час на території України користувалися такими одиницями вимірювання довжини: вершком (приблизно 4,5 см) ,  аршином (0,7112м), сажнем (2,16 м), верстою (1 066,781 м). 

Одиниці вимірювання часу

Одиниці часу	Скорочене позначення	Співвідношення між одиницями часу
Секунда	с
Хвилина	хв	1 хв = 60 с
Година	год	1 год = 60 хв
Доба		1 доба = 24 год
Місяць	міс.	1 міс = 30 або 31 день
Рік	р.	1 звичайний рік = 365 діб 1 високосний рік = 366 діб
Століття	ст.	1 століття = 100 років
Тисячоліття	тис.	1 тисячоліття 1000 років

Для вимірювання часу використовують явища і процеси, які повторюються через однакові інтервали часу. У найбільш поширенихгодинниках використовуються такі періодичні процеси: обертання Землі (сонячні годинники), механічні й електричні коливання (ме-ханічні та електронні годинники).До найпростіших і давніх приладів для вимірювання часу належать пісковий і водяний годинники. У пісковому годиннику проміжок часу відміряється за пересипанням піску з однієї посудинив іншу. У водяному годиннику час визначається за витіканням водиіз посудини.

Час — одне з основних понять фізики і філософії, одна з координат простору-часу, вздовж якої протягнуті світові лінії фізичних (матеріальних) тіл.

Як фізична величина час здебільшого позначається літерою t, проміжок часу — літерою τ. Одиницею вимірювання часу в системі СІ є секунда, перелік інших одиниць приведений нижче.

Як філософська категорія час, вочевидь, є невід'ємним атрибутом світу, він почався із народженням світу й зникне, коли світ добіжить кінця.

У кількісному (метрологічному) сенсі поняття час має три аспекти:

• координати події на тимчасовій осі. На практиці це поточний час: календарний, обумовлений правилами календаря, і часом доби, обумовлений якою-небудь системою числення (шкалою) часу (приклади: місцевий час, всесвітній координований час);

• відносний час, часовий інтервал між двома подіями;

• суб'єктивний параметр при порівнянні декількох різночастотних процесів.

Історія

Історично основною одиницею для вимірювання коротких інтервалів часу була доба (часто кажуть «день»), рівні періоду обертання Землі навколо своєї осі. У результаті ділення доби на менші інтервали виникли години, хвилини і секунди.

Походження поділу, ймовірно, пов'язано з дванадцятковою системою числення, якої дотримувалися древні. Добу ділили на два рівних послідовних інтервали (умовно «день» і «ніч»). Кожен з них ділили на 12:00. Подальший розподіл години сходить до шестидесятеричной системі числення. Щогодини ділили на 60 хвилин. Кожну хвилину — на 60 секунд.

Для вимірювання більш тривалих інтервалів часу використовуються одиниці виміру «рік», «місяць» і «тиждень», що складаються з цілого числа діб. Рік приблизно дорівнює періоду обертання Землі навколо Сонця (приблизно 365 діб), місяць — періоду повної зміни фаз Місяця (так званому синодическому місяцю, рівному 29,53 доби). Тиждень, що складається з 7 днів, не має прямої астрономічної основи (хоча вона спочатку була прив'язана до округленої до цілого числа днів тривалості однієї з чотирьох фаз Місяця), однак широко використовується як одиниця часу.

Десяткову систему вимірювання часу активно використовували тільки в стародавньому Китаї. День у стародавніх китайців складався зі ста частин під назвою «ке», а місяць — з 10 днів, званих «сюнь». У Європі десяткова система вимірювання часу з'явилась під час французької революції — під впливом «метричної гарячки»; декретом Конвенту від 5 жовтня 1793 року була зроблена спроба перевести вже все людство на десяткове час. Доба від півночі до півночі ділилися на 10 десяткових годин, година на 100 десяткових хвилин, а хвилина на 100 десяткових секунд (таким чином, опівночі припадала на 0:00:00, полудень — на 5:00:00 і т. п.)

Але наа відміну від республіканського календаря, ця система вимірювання часу не отримала достатнього поширення і була офіційно скасована в 1795 року.

На початку XXI століття Swatch через проблему наявності часових поясів, які заважають людям спілкуватися через Інтернет вирішили ввести свою систему виміру часу. Години та хвилини в інтернет-часу замінюють «біти» (не плутайте з bit — тут слово «beat», або «удар»). Кожен біт дорівнює одній хвилині і 26,4 секунди, а день містить у собі тисячу таких одиниць. За точку відліку взяли меридіан, що проходить через місто Біль (Швейцарія), у якому знаходиться штаб-квартира Swatch.