3. Політика центру інформації і документації нато в україні

Процеси світової глобалізації, тенденції зрощування глобаль­них і регіональних проблем вплинули на можливості суверенних держав визначати напрями і стратегії політичних змін як всередині країни, так і в світі в цілому, обумовили необхідність створення потужного механізму міжнародних інститутів на регіональному рівні для розв'язання актуальних проблем міжнародного співро­бітництва. Характерною рисою європейської політики в галузі без­пеки та превентивної дипломатії є включення у систему прийняття рішень регіональних міжурядових інститутів ОБСЄ та НАТО.

Визначальним чинником регіональної інформаційної безпеки виступає Організація Північноатлантичного договору (НАТО), ство­рена 1949 року з метою захисту свободи і безпеки країн-членів політичними та військовими засобами на основі статті 51 Статуту ООН, яка підтримує невід'ємне право незалежних держав на ін­дивідуальну або колективну оборону.

Нова політика європейської та євроатлантичної інтеграції обу­мовлює гострі політичні дискусії щодо подальшої трансформації Організації Північноатлантичного Договору, визначення ролі Ор­ганізації у процесах європейської безпеки, створення відповідного її іміджу як військово-гуманітарної миротворчої інституції. Так, на щорічній Мюнхенській конференції з безпеки (авторитетному міжнародному форумі, який збирає представників політичних та військових еліт, ділових кіл, дипломатичного корпусу, засобів масо­вої комунікації, урядовці ФРН, США, Канади та ін. країн), що від­булася 10-16 лютого 2001 p., найгострішою була дискусія з проб­леми нового поділу Європи на зони впливу, планів США про роз­гортання нової системи протиракетної оборони на основі нових високоточних та комунікаційних технологій і наукових досягнень, включно з космічною концепцією безпеки та співробітництва НАТО з союзниками і країнами-кандидатами на вступ до Організації НАТО, визначальний інтерес якої - безпека євроатлантичного простору, має знайти вагомі аргументи для включення нової страте­гії США у свою діяльність, зважаючи на рішення Самміту країн ЄС (Ніцца, 2001 р.) про створення самостійного європейського корпусу швидкого реагування і проведення воєнних операцій без участі Альянсу. В зв'язку з цим серед методів проведення зовнішньої полі­вки США заслуговує на увагу обмеження доступу до розвідуваль­ної інформації, інформаційний тиск на уряди країн ЄС, створення інформаційного міфу "збройні сили ЄС-ніж у серце НАТО", жорст­кі заяви про необхідність співробітництва НАТО та ЄС у галузі європейської безпеки. Показово, що зовнішньополітичні інформа­ційні акції США підтримала Велика Британія, завдяки позиції якої на самміті в Ніцці так і не було ухвалено рішення про незалежність нових оборонних сил Європи від НАТО, але заявлено про майбутню "тісну кооперацію" з блоком.

Іракська криза (2003 р.) прискорила прийняття рішення на рівні європейських урядів ФРН, Франції та Бенілюксу про створення ав­тономної системи європейської оборони поза рамками НАТО, яка б забезпечила військову, економічну і дипломатичну міць Європи на міжнародній арені, і висвітлила протиріччя позицій країн-членів ЄС, які увійшли до антиіракської коаліції і під ініціативою "четвірки" вбачали протистояння силових центрів, що дестабілізують світ.

Іншими викликами для Організації є здійснення нових функцій, реалізація яких передбачає цілий ряд заходів політико-дипломатичного і миротворчого характеру. Необхідність поєднання функцій оборонної достатності та міжнародної безпеки ставить перед Альян­сом завдання посилити політичні структури, запровадити інфор­маційно-аналітичні моніторинги конфліктогенних ситуацій в Євро­пі, застосувати прогностичні методи прийняття рішень, поширити компетенцію діяльності за межі Організації, забезпечити, перш за все, інформаційними засобами сприйняття зовнішньополітичної док­трини НАТО у країнах Центральної та Східної Європи.

Це зумовлює нові завдання НАТО у сфері сучасних міжнарод­них відносин, серед яких: виконувати функції трансатлантичного форуму для проведення політичних консультацій з проблем безпе­ки, миротворчості і партнерства, пошуку шляхів вирішення існую­чих конфліктів, реагування на нові виклики безпеці; сприяти по­глибленню співробітництва через активні інформаційні програми ^в Альянсі та країнах-членах, через політичні ініціативи та пере­конання громадськості за допомогою превентивної дипломатії та ^1нформаційних пропагандистських операцій.

В 1991 році було прийнято рішення про головні напрями діяль­ності НАТО у перспективі на XXI століття і посилення політичної Ролі Альянсу в процесах міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції. Пріоритетами політики безпеки визнано врегулювання конфліктів, переговорні процеси і консультації, розширення зони відповідальності, партнерство в рамках програми ПЗМ/РЄАС. Доктрина зовнішньої політики НАТО зосереджена в рамках діяльності міжнародного секретаріату організації та інших цивільних уста­нов і структур Альянсу, які надають підтримку країнам-членам та країнам-партнерам з проблем досягнення консенсусу і прийняття рішень, реалізують багатосторонні програми партнерства в галузях безпеки, миротворчості, економіки, науково-технічної співпраці, ви­соких технологій та зв'язків з громадськістю.

Інформаційна діяльність НАТО спрямована на встановлення сис­теми зв'язків з урядами країн-членів, інформування громадськості про діяльність і завдання Альянсу, на впровадження нових техно­логій у системи забезпечення відповідних функціональних підрозді­лів організації. Інформаційна політика Альянсу полягає у роз'яснен­ні програм та заходів організації в галузі безпеки та оборони: всі уряди країн-членів НАТО визнають демократичне право світової спільноти отримувати інформацію щодо діяльності міжнародних інститутів, які підтримують національну безпеку, а також усвідом­люють важливість підтримки урядової політики безпеки з боку гро­мадськості.

Відділ інформації та преси НАТО, до складу якого входять служби інформації і засобів масової комунікації, надає допомогу у здійснен­ні заходів для інформування суспільства в країнах-членах НАТО, забезпечення оперативних зв'язків організації із засобами масової комунікації; розповсюдження позитивної інформації про Альянс у країнах, які зацікавлені у співробітництві за програмою особливого партнерства (особливі двосторонні відносини з Росією, особливе партнерство з Україною, Середземноморський діалог). Врегулюван­ня конфлікту в європейському регіоні (Югославія) за участю сил НАТО зумовило необхідність розширення інформаційних програм, спрямованих на роз'яснення суті миротворчих операцій та створен­ня умов для стабілізації ситуації на європейському континенті.

Ініціативи НАТО "Партнерство заради миру", "Трансформація Альянсу", "Посилення європейської стратегії безпеки", "Партнерст­во проти тероризму" виявили потребу у відповідних інформаційних заходах та проектах взаємодії мереж зв'язку, створенні системи по­шуку інформації в умовах конфліктів та її використання, в заходах превентивної дипломатії, у багатофункціональному поширенні ін­формації, в тому числі і несекретної інформації оборонного призна­чення.

Нова стратегія зовнішньої політики - розширення НАТО на Схід -обумовила нові завдання у галузі інформаційної діяльності, спрямо­ваної на роз'яснення позицій Організації щодо європейської доктрини безпеки, на поглиблення обізнаності громадськості країн ТТСЄ з цілями і завданнями Альянсу. Інформаційні програми НАТО передбачають доступ до джерел організації, поширення позиційних матеріалів, використання Інтернет, реагування на громадські запити, зв'язки з ЗМК, проведення інформаційно-аналітичних та медіа-моніторингів, семінарів та спеціальних заходів інформаційного за­безпечення діяльності Альянсу. Підрозділи НАТО - служба інфор­мації та преси, служба зв'язку та інформаційних систем, ситуа­ційний центр НАТО, служба інформаційних систем штаб-квартири НАТО, підкомітет НАТО з питань управління радіочастотами, до­радчий комітет із засобів радіоелектронної боротьби, школа НАТО з систем інформації та зв'язку здійснюють реалізацію спільних про­ектів в рамках концепції інформаційної безпеки; інформаційного супроводження політичних консультацій та переговорних процесів під час конфліктів і в постконфліктний період; управління інфор­маційними потоками та базами даних в зонах воєнних дій; захисту комп'ютерних мереж і систем від потенційного застосування ін­формаційних озброєнь.

Показово, що інформаційні програми для окремих країн можуть передбачати концептуальну, практичну фінансову допомогу у ви­давничій діяльності, підготовці та виданні матеріалів для інформу­вання громадськості з проблем діяльності НАТО.

Доступ до інформації про політику Альянсу здійснюється через мережу Інтернет безпосередньо з Web-сайтів НАТО, а також через засоби масової комунікації, які висвітлюють діяльність Організації. Служба преси НАТО надає підтримку акредитованим журналістам та іншим представникам ЗМК у вигляді матеріалів позиційного та іміджевого характеру, інтерв'ю з високими посадовими особами, проведенні загальних інформаційних брифінгів, у створенні інфор­маційного середовища за допомогою електронних засобів, відповід­них ресурсів інформаційного забезпечення для висвітлення подій навколо НАТО, реагування на політичні рішення організації, воєн­ні акції, міжнародні контакти — візити, конференції, багатосторонні зустрічі [144].

Треба зазначити, що зміна геополітики в європейському регіоні обумовила концептуальні рішення про трансформацію Альянсу в напрямках співробітництва з іншими європейськими інституціями У сфері створення ефективної системи європейської безпеки; пе­ребудови власної інфраструктури; співпраці з Росією та країнами Центральної і Східної Європи. Одним з конкретних кроків стало Рішення про розширення НАТО на Схід, за яким 28 вересня 1995 р. (згідно з досягнутими домовленостями) на колективному брифінгу У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі країнам-партнерам було пред­ставлено документ "Дослідження про розширення НАТО", призна­чений для більш чіткого розуміння, "чому" та "яким чином" розширюватиметься НАТО і що саме має зробити Альянс та кандидати на членство в організації для підготовки до приєднання.

Враховуючи ці фактори, НАТО спрямовує свою політичну ді­яльність на інформаційне переконання світової громадськості про нову роль Альянсу в регіоні, тобто, про визнання тези, що НАТО є союзом колективної оборони та європейської безпеки, і його діяль­ність не спрямована проти третіх країн. У зв'язку з цим, основним завданням Організації є поширення інформаційного впливу на краї­ни Центральної та Східної Європи у рамках Ради євроатлантичного партнерства, програми "Партнерство заради миру" та "Партнерство проти тероризму".

• Задля ефективного забезпечення цих завдань Інформаційна Служ­ба НАТО вдається до всебічної співпраці з національними урядами: Альянс запропонував концепцію "множинного підходу" (multiple approach) до численних інформаційних ресурсів, яка забезпечує гнучкий підхід до потреб кожної країни-члена та спрямована на створення оптимальних відносин в галузі регіональної інформа­ційної безпеки. Ця концепція залишається головним принципом інформаційної діяльності НАТО, основними механізмами якого є публічна дипломатія, участь у програмі США "Soft power", створен­ня регіональної системи інформаційної безпеки, активне інформу­вання громадськості. Завдання інформаційної служби НАТО поля­гає у продукуванні інформаційних матеріалів, які можуть викорис­товуватися як у програмах штаб-квартири Організації, так і в ін­ших програмах національних урядів та неурядових організацій. Інформаційна служба за допомогою мас-медіа проводить пропа­гандистські кампанії з питань: як і чому була створена НАТО, які її функції та межі політичної діяльності? НАТО акцентує увагу на тих положеннях, які для неї є центральними та істотними, а саме, що вона є союзом колективної оборони, який здійснює адекватну військову політику та політику солідарності для відвернення агресії членів;

• забезпечує стабільність і безпеку в Європі;

• створює новий імідж Альянсу і засоби підтримання цього іміджу в міжнародних інформаційних потоках, формуючи думку світової громадськості щодо нових цілей та завдань діяльності організації.

Отже, інфор­маційна політика НАТО має два визначальні аспекти:

1) створення ефективної системи регіональної інформаційної безпеки за прог­рамами співробітництва з державами-членами Організації;

2) фор­мування гуманітарного іміджу Північноатлантичного Альянсу як актора міжнародних відносин, що має концептуально важливе зна­чення як в сенсі утвердження самої Організації, та і для формування відповідної думки світової громадськості про нові цілі та завдання Альянсу.

Україна розглядає НАТО як динамічну структуру міжнародного співробітництва в галузі безпеки та євроатлантичної інтеграції. Стратегічною метою відносин Україна-НАТО є участь країни у створенні нової архітектури європейської безпеки, розширення співпраці України з НАТО на всіх рівнях і в усіх вимірах, що слугує гарантією уникнення нового поділу Європи та створення "сірої зо­ни" безпеки в ЦСЄ. Ці концептуальні положення визначають філо­софію співробітництва України з НАТО, а саме: відносини в рам­ках багатостороннього форуму для консультацій і співробітництва з політичних питань і проблем безпеки (Рада Євроатлантичного партнерства); в рамках програми військового співробітництва "Парт­нерство заради миру"; в рамках відносин особливого партнерства між Україною і НАТО, формалізованих у Хартії про особливе парт­нерство України-НАТО (1997 р.) та в рамках Цільового плану дій Україна-НАТО (Празький самміт, 2003 p.).

Співробітництво України з Північноатлантичним Альянсом передбачає: забезпечити демо­кратичний розвиток, суверенітет та територіальну цілісність; зміц­нити зовнішні гаранти національної безпеки; протидіяти виникнен­ню нових загроз стабільності й безпеці в Центральній та Східній Європі, обумовлених новими викликами високих технологій і нових інформаційних загроз. Співпраця з Альянсом охоплює різнопланові сфери діяльності: політичну, військово-політичну, військову, тех­нологічну, миротворчу, планування при надзвичайних ситуаціях, науково-технічні дослідження, охорону довкілля, стандартизацію, боротьбу із злочинністю, обмін інформацією та зв'язки з громад­ськістю. При НАТО функціонує місія України, завданням якої є забезпечення реалізації політики України у відносинах з Організаці­єю, представництво у структурах та органах Альянсу, проведення постійних політичних консультацій із стратегічних напрямків дво­стороннього співробітництва. Зокрема, під час проведення міжнарод­ної конференції (Брюссель, 2001 р.) з нагоди 10-річчя заснування Ради північноатлантичного співробітництва відбулися політичні дискусії б рамках робочої групи Україна-НАТО з проблем елек­тивного використання двостороннього співробітництва, координації дій в екстремальних умовах та загрозах глобального характеру в контексті подій на Балканах, терористичних акцій у США, біотех-нологічних атак в Європі. Члени Комісії Україна-НАТО у спільній заяві висловили підтримку міжнародному альянсу у боротьбі з теро­ризмом та поглибленню співпраці в цій сфері.

Ялтинська конференція з питань оборонної реформи та реформи галузі загальної безпеки (2002 р.) визначила важливі напрями спів­робітництва Україна-НАТО, метою яких є становлення стабільної, незалежної та демократичної України з урахуванням процесів євро­пейської інтеграції. Програма співробітництва "План дій Україна-НАТО" значною мірою зумовлює проведення спільних заходів у безпековому та інформаційному секторах. Зокрема, Україна під­твердила, що принципи свободи слова і преси та вільне поширення інформації є наріжним каменями для утвердження демократичної держави і суспільства, що керуються верховенством права, поло­женнями Конституції України щодо свободи слова та інформації і відповідають статті 19 Загальної декларації прав людини і статті Ю Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод Україна також підтримала Резолюцію 59 (1) Генеральної Асамблеї ООН, яка проголошує, що свобода інформації є основним правом людини і критерієм для усіх інших свобод. У зв'язку з цим, суттєве значення має тісне співробітництво України з відповідними міжна­родними організаціями, зокрема Радою Європи та ОБСЄ. У Плані дій зазначено цілі співробітництва між Альянсом та Україною на 2003 рік, серед яких: вдосконалення і забезпечення реалізації га­рантій свободи думки і слова, свободи преси, вільного висловлення поглядів і переконань та доступу до інформації; забезпечення віль­ного отримання, публікації та поширення інформації засобами масо­вої інформації; імплементація відповідного законодавства для усу­нення перешкод діяльності ЗМІ; поглиблення інформаційного вимі­ру співробітництва Україна-НАТО, включаючи парламентське спів­робітництво; підвищення рівня обізнаності громадськості з НАТО шляхом співробітництва України з НАТО у сфері інформації, вклю­чаючи співробітництво з Центром інформації і документації НАТО в Україні. Особливого значення у Плані надається питанням за­хисту і безпеки інформації в контексті розширення НАТО на схід. Україна сповнена рішучості розвивати і гармонізувати свою націо­нальну систему захисту інформації з обмеженим доступом відпо­відно до критеріїв і стандартів НАТО (доступ до інформації з об­меженим доступом та її захист грунтуються на вимогах НАТО і національному законодавстві України, зокрема на Угоді про безпеку між Урядом України і НАТО, підписаній 13 березня 1995 р., та ра­тифікованій Верховною Радою України 12 вересня 2002 p.). Україна готова здійснювати поточний обмін з НАТО відповідною інформа­цією з обмеженим доступом, що є передумовою поглибленого спів­робітництва.

Інформаційна діяльність НАТО в Україні здійснюється на основі Меморандуму про взаєморозуміння між Організацією та урядом України щодо заснування Центру інформації та документації НАТО (1997 p.), де зазначено, що інформаційна діяльність Альянсу, вклю­чаючи мас-медіа, неурядові організації, освітні та наукові кола (цивільні і військові), ставить за мету подолати застарілі психоло­гічні стереотипи та ідеологічні упередження, сприяти створенню позитивного іміджу Організації в Україні. Діяльність Центру спря­мована на забезпечення вільного доступу до інформації про НАТО для урядових структур, мас-медіа, суспільства; встановлення загальної комп'ютерної мережі документації НАТО з електронним доступом для громадськості; проведення міжнародних семінарів з проблем європейської безпеки і ролі НАТО у врегулюванні кон­фліктів; інформування про програми НАТО для України; проведення моніторингів українських і зарубіжних мас-медіа з проблем політи­ки НАТО у галузі безпеки та гуманітарного співробітництва; обмін інформацією відкритого характеру з урядовими структурами України' сприяння та інформаційне супроводження візитів офіційних осіб, представників ЗМК, неурядових організацій в штаб-квартиру Організації.

Центр інформації і документації підтримує проекти і наукові дослідження з тематики НАТО, проводить офіційні інтерв'ю, прес-брифінги та інформаційні дні, поширює публікації про НАТО у всіх регіонах України. Коментуючи сучасний стан та перспективи відносин України з Північноатлантичним Альянсом, Директор Центру інформації і документації НАТО в Україні Мішель Дюре підкреслив позитивну динаміку і розширення контактів співробіт­ництва, важливість інформаційної присутності Організації поза ме­жами компетенції Альянсу. Особливу увагу було звернуто на подо­лання стереотипів негативного іміджу Північноатлантичного союзу в масовій свідомості, успадкованого від часів ідеологічного проти­стояння. Зважаючи на брак інформації про діяльність Організації з першоджерел (мовна проблема, технологічна недосконалість до­ступу до інформації), керівництво Центру інформації і документації НАТО в Україні неодноразово під час проведення інформаційних заходів для різних суспільних верств, ЗМК, фахівців з міжнародних відносин та PR, наголошувало, що "НАТО не має ворогів на всьому просторі колишнього Варшавського договору, не має наміру розмі­щувати ядерну зброю в країнах, що приєднуються до НАТО, бо таке рішення виглядало б як агресивний політичний символ, що не відпо­відає концепції відносин за Програмою "Партнерство заради миру", Хартії особливого партнерства між НАТО та Україною та "Плану Дій Україна-НАТО, 2003 р. Так, в рамках міжнародного семінару з інформаційної політики НАТО в Україні обговорювалися питання інформаційної стратегії НАТО, доктрини та організації зв'язків з гро­мадськістю об'єднаного командування збройними силами Альянсу в Європі, зв'язки з громадськістю під час проведення багатонаціо­нальних операцій з підтримки миру, інформаційна політика НАТО ^fi Україні. В дискусії (взяли участь начальник відділу зв'язків з гро­мадськістю Штабу об'єднаних збройних сил НАТО у Південній Європі, представник збройних сил США С. Барнетт, співробітни­ки відділу інформації та преси штаб-квартири НАТО у Брюсселі Р. Пшель, Ф. Ріццо, Ф. Велтрі, О, Фрейтаг, а також учасники семі-^НаРУ від Міністерства оборони України, дипломати, журналісти) було Визначено перспективи співробітництва та взаєморозуміння між країнами НАТО та Україною, яке сприятиме зміцненню миру і _СТабільності в Європі. "Ми сподіваємося, - зазначив С. Барнет, щ₀ o_рганізації доцільно поділитися досвідом інформаційного забезпечені ня операцій на Балканах, а також використанням зв'язків з громад­ськістю на рівні прийняття рішень і в умовах реальних військових дій. Семінар став нагодою для фахівців НАТО зрозуміти україн­ську воєнну доктрину та механізми інформаційного забезпечення військово-політичних рішень з метою ефективності спільних дій".

Політичні дебати виявили необхідність ефективного планування пропагандистських інформаційних кампаній, створення багато­національних інформаційних структур, здійснення професійної під­готовки військового складу та цивільних фахівців за інформаційно-комунікаційними напрямами, які впливатимуть на інформаційне супроводження воєнних операцій в майбутньому. Водночас, як за­значалося у прес-релізі міжнародної зустрічі, подібні заходи дають можливість для НАТО і країн-членів організації поглибити уяв­лення та знання про інформаційний простір України, яка є учас­ницею програми "Партнерство заради миру" та Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Аналіз нових тенденцій спів­робітництва Україна-НАТО переконливо засвідчує, як інформа­ційна проблематика поступово стає домінантною в двосторонньому діалозі, більше того, відчутно впливає на істотне коригування на­прямів їхнього подальшого розвитку.

Центр інформації і документації НАТО в Україні пропонує до­ступ до Інтернету для пошуку інформації з питань безпеки україн­ським урядовцям, представникам ЗМІ, науковцям, студентам, лі­дерам неурядових організацій та громадськості; надає фінансову підтримку офіційно зареєстрованим українським неурядовим ор­ганізаціям у проведенні заходів. Залишаючись у самому центрі роз­витку відносин України та НАТО, Центр пропонує широкий вибір публікацій НАТО, які поширюються по всіх регіонах України пош­тою або у електронному вигляді.

Окремо слід відзначити такі інформаційні ресурси Центру, як видання, що розповсюджуються безкоштовно: література, проек­ти, навчальні програми, матеріали круглих столів та конференцій. Окрему галузь інформаційних ресурсів Центру становлять ресурси CD-ROM, на яких міститься інформація про історію, структуру, по­літичні наміри, а також публікації на актуальну міжнародну полі­тичну тематику.

• Адреса офіційної веб-сторінки НАТО: www.nato.int; україномов­ний модуль веб-сторінки: www.nato.int/docii/other/ukr/ukraine.htm-Інформаційна політика сайту НАТО є концептуальним продовжен; ням загальної інформаційної політики Альянсу, тому її визначальні принципи реалізуються у наступних напрямах діяльності органі­зації:

• роз'яснення програм та заходів організації в галузі безпек оборони; висвітлення новин, пов'язаних з діяльністю Альянсу

• представлення запланованих заходів;

• надання всебічної довід-_кової інформації про діяльність, організаційну структуру НАТО, про країни, ЩО є членами та партнерами Альянсу;

• розміщення періо­дичних і тематичних видань в електронному вигляді;

• втілення "множинного підходу" шляхом розміщення на сайті мультимедійної інформації (фото-, відео-, аудіоповідомлення й архіви); надання користувачам безкоштовних послуг (розсилка електронних видань, корисні посилання тощо).

Офіційна веб-сторінка НАТО має досить розгалужену, але функ­ціонально обґрунтовану структуру. На головній сторінці розташо­вані новини про останні події, пов'язані із візитами Генерального секретаря НАТО Дж. Робертсона, проведені та заплановані самміти, зустрічі в рамках Альянсу; на цій же сторінці розміщена основна довідкова інформація про НАТО, а також стислий огляд поточних діючих місій і програм Альянсу. Крім цього, головна сторінка вико­нує функцію карти сайту, тому що містить шість основних пунктів меню, що й складають його структуру: Інші мови (Other languages); Організація (Organisation); Публікації (Publications); Актуальні проб­леми (Issues); Мультимедіа (Multimedia); Сервіси (Services).

Розділ "Інші мови" надає можливість доступу до документації (крім двох офіційних - англійської та французької), перекладеної 26 мовами країн, що співпрацюють з Альянсом.

З розділу "Організація" є можливість переходу на національні інформаційні сервери кожної з 19 країн-членів НАТО та на сайти національних делегацій, а також до штаб-квартири НАТО (власні сайти мають делегації Канади, США, ФРН, Великої Британії). Він також містить список країн-партнерів НАТО та посилання на іс­нуючі національні сервери цих країн: тут представлено фотогалерея осіб, що займають керівні посади в Альянсі, зі стислими біографіч­ними відомостями про кожного; подано огляд організації та струк­тури НАТО у форматі .pdf; представлено інформацію про фінан­сування Альянсом окремих громадських проектів.

Розділ "Публікації" містить довідкові та періодичні видання НАТО - Довідник НАТО 2001, Партнерство в дії, Нова роль і мета НАТО - в електронному вигляді (у форматі .pdf) офіційними мо­вами сайту та іншими мовами країн-членів Організації. Тут роз­міщено розділ NATO Update, в якому представлено всі минулі та Сплановані заходи Альянсу на поточний рік, архів усіх головних ^П(>дій з 1949 року. В цьому розділі наведено довідкові публікації ^ПР° Діяльність, головні події в історії НАТО, тексти всіх базових документів, архів прес-релізів з 1993 року, інформацію про семінари, ^онференції; стенограми ключових промов і прес-конференцій Ге-^еРального секретаря та інших посадовців НАТО.

В розділі "Актуальні проблеми" проводиться висвітлення ді­яльності основних воєнних і миротворчих місій НАТО: операції "Спільні зусилля" в Югославії (IFOR), місія "Стабілізуючі сили" у Боснії і Герцеговині (SFOR); окремий блок присвячено військовим операціям у Косово (історична довідка, інформація про діяльність воєнної місії в Косово (KFOR), публікація в форматі .pdf "Косово: рік потому"); представлено інформацію про боротьбу з тероризмом, про питання, пов'язані із колишньою югославською республікою Македонія (визнання Туреччиною її незалежності). Окремим бло­ком також розглянуто всі поточні програми НАТО про розвиток євроатлантичного партнерства (РЄАП), програма "Партнерство за­ради миру", програма Середземноморського діалогу, Східноєвро­пейська ініціатива, окремо розглянуто відносини Росія-НАТО та Україна-НАТО.

Різноманітні мультимедійні матеріали, що представлені в роз­ділі "Мультимедіа", висвітлюють діяльність НАТО: телерадіома-теріали, надані Інформаційним відділом НАТО; фотоархів; тема­тичні відеоматеріали; прес-конференції у форматі птр-3; карта роз­повсюдження діяльності НАТО із зазначенням країн-членів і парт­нерів Альянсу. Окремим пунктом у цьому розділі зазначені прин­ципи використання наданих матеріалів з метою захисту авторських прав Організації (заборона використання матеріалів у цілях рек­лами; заборона використання матеріалів у будь-яких пародіях чи інформаційних продуктах, що принижують НАТО або країни, що є її членами).

У розділі "Сервіс" зазначено, що НАТО не несе відповідальності за неправдиве або злочинне використання інформації сайту. До ін­формаційних послуг розділу віднесено покажчик перегляду сайту; представлено сервіс розсипки документів в електронному вигляді на e-mail абонента; надано можливість звертання до адміністрації сайту.

На україномовному модулі веб-сторінки представлено інформа­цію про види діяльності Центру інформації та документації НАТО в Україні. На ньому існує сервіс розсилки електронних публікацій через електронну пошту; представлена українська версія NATO Update - докладна хронологія усіх минулих і майбутніх подій та заходів за участю НАТО; а також наведено цілий ряд довідкових і періодичних видань, презентаційних брошур: НАТО Довідник, Ко­сово: рік потому, Путівник до саміту НАТО у Вашингтоні, Страте­гічна концепція альянсу, брошура про Центр, періодичні видання -НАТО Ревю, Новини НАТО, окремі статті. Існують розділи "Інфор­мація для преси"; "Факти про НАТО", які містять роз'яснювальну і позиційну інформацію про Альянс, стратегію розвитку партнер­ства та розширення НАТО на Схід.

Концепція регіональної політики інформаційної безпеки стала надзвичайно актуальною проблемою у прогресуючому світовому розвитку цивілізації. Глобалізація комунікації та трансформація сві­тової системи міжнародних відносин обумовлюють позиції країн НАТО щодо інформаційного виміру європейської безпеки, сприя­ють взаєморозумінню і пошуку спільних рішень щодо протидії інформаційним та комунікаційним загрозам, визначають пріорите­тами політики безпекових інституцій - забезпечення сталого миру в регіоні, становлення інформаційного суспільства, нової економіки та міжкультурних відносин. Головними ж провідниками цієї полі­тики виступають інформаційні центри, що покликані не тільки ін­формувати громадськість про програми і діяльність НАТО, але й створювати позитивний імідж Організації, особливо у контексті ре­алізації програми подальшого розширення Альянсу на Схід.