Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРА МЕ!!!!!.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
950.27 Кб
Скачать

16. Зустрічна торгівля, її види та особливості.

Міжнародна зустрічна торгівля (trade-in, counter trade) об'єднує операції, у межах яких передбачаються зустрічні зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари або послуги на частину або повну вартість товарів, що експортуються. Міжнародні зустрічні угоди - "міжнародні компенсаційні угоди “, згідно з якими підприємства (фірми) різних країн домовляються про те, що конкретні дії (поставка товарів, надання послуг або технології) однієї із сторін будуть компенсуватись чітко зазначеним у відповідних договірних документах способом та у визначених у них розмірах іншими конкретними діями (поставкою товарів, наданням послуг, технології) іншої сторони.

Усі операції зустрічної торгівлі згідно з їх економічною природою можна поділити на такі види:

1.Товарообмінні операції та компенсаційні угоди на безвалютній основі: а) угоди з одноразовою поставкою ( бартерні угоди та пряма компенсація); б) угоди з тривалими термінами виконання, глобальні угоди ( базові угоди та угоди про товарообмін на основі листа зобов’язання);

2.Компенсаційні угоди на комерційній основі: а) короткочасні компенсаційні угоди ( часткова компенсація, повна компенсація, трьохстороння компенсація та короткочасні зв’язані угоди); б) зустрічні закупки ( паралельні угоди, джентльменські угоди та угоди з доданням фінансових зобов’язань); в) довгострокові авансові закупки;

3.Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво: а) великомасштабні довгострокові компенса­ційні угоди із зворотною закупкою товарів ( угоди з зобов’язаннями про компенсації вартості обладнання, яке поставляється та угоди з зобов’язаннями по компенсаційним закупкам рівними чи нижчими за вартістю обладнання, яке поставляється); б) “угоди про розподіл продукції”; в) угоди “розвиток-імпорт”.

Однієї з особливостей зустрічної торгівлі є розширення практики зустрічної закупівлі експортерами товарів, які не можуть бути ними використані у власному виробництві, а заздалегідь призначаються для подальшого продажу на зовнішньому або внутрішньому ринку. Важливою особливістю зустрічної торгівлі являється її гнучкість, яка дозволяє контрагентам пристосовуватися до умов, що постійно міняються на світовому ринку, дає можливість окремим країнам ціленаправлено диверсифікувати свій експорт, виходити на нетрадиційні ринки, в т.ч. трудно доступні, створює умови для економії валюти, прискорює процес зовнішньоторгового обміну товарами й послугами. Особливістю зустрічної торгівлі в сучасних умовах являється також-широке впровадження внутріфірменої комп'ютеризації. Це не тільки дозволило якісно змінити технології і процедури зовнішньоторгових операцій, але й дало можливість наперед визначити ефективність угод вираховувати тенденції розвитку кон’юктури ринку і цін, формувати структуру товарообігу конкретної країни, конкретного підприємства-суб'єкта.

17. Методи міжнародної торгівлі: переваги та недоліки їх використання.

Метод торгівлі – це засіб здійснення торговельного обміну (торговельної операції чи торговельної угоди). В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі

1.торгівля напряму (здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем);

2. непряма торгівля: через посередників та через організовані товарні ринки.

При торгівлі напряму виникає визначена фінансова користь, оскільки скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижується ризик і залежність результату комерційної діяльності від можливої недбалості чи недостатньої компетенції посередницької організації. Цей метод також дозволяє постійно знаходитись на ринку, враховувати його зміни і своєчасно на них реагувати. В той же час використання торгівлі напряму передбачає наявність комерційної кваліфікації і торгового досвіду. В протилежному випадку фінансові витрати не тільки не скоротяться, але можуть сильно зрости. Часто буває доцільним, а іноді просто необхідно використовувати посередників для проведення міжнародних торговельних операцій, зменшуючи тим самим ризики операцій. Переваги залучення посередників: підвищують оперативність збуту; підвищення прибутку за рахунок прискорення обігу капіталу; посередники знаходяться ближче до покупця, тому оперативніше реагують на зміни в ринковій кон’юнктурі, це дозволяє реалізувати товар на більш сприятливих для експортера умовах; підвищується конкурентоспроможність товарів за рахунок можливості післяпродажного сервісу; являються джерелом первинної інформації про рівень якості і конкурентоспроможності товарів. У межах торгівлі через посередників визначають такі види посередницьких операцій і відповідні їм види угод: операції з перепродажу (договір купівлі-продажу); комісійні операції (договір комісії, договір консигнації); агентські операції (агентські угоди; брокерська операція.

Як правило, ті чи інші посередницькі операції виконують ті чи інші посередницькі фірми. Серед них: торгові дома; експортні фірми; імпортні; оптові; роздрібні фірми; дистриб’ютори; комісійні; агентські; брокерські  тощо. Серед посередників можна виділити так званих інституціональних посередників, до яких відносять товарні біржі, аукціони та міжнародні торги (тендери), виставки та ярмарки.