Тема 7. Спільна виховна робота школи, сім’ї та громадськості

1. Завдання, зміст і методика виховання дітей в сім’ї.

2. Шляхи підвищення педагогічних знань батьків.

3. Залучення громадськості до виховання дітей. Церква і виховання учнівської молоді.

4. Дитячі та юнацькі організації.

ш Рекомендована література: 11, 29, 33, 58, 59, 78.

1. Сім’я завжди була і залишається природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом матеріальної та емоційної підтримки, необхідної для розвитку її членів, особливо дітей та підлітків, засобом збереження і передачі культурних цінностей від покоління до покоління.

“Без сім’ї ми — я маю на увазі свою школу — були б безсилі. — Писав В. Сухомлинський. —Десятиліття пішли у нас нате, щоб дати батькам азбуку педагогічної культури. Сьогоднішні батьки—це наші колишні учні; ми готували їх до батьківської місії, ще коли вони сиділи за партою — це дуже важливо! Безмежна повага та довіра школі — ось що найголовніше для колективу наших батьків. Для сім’ї в питаннях етичної культури, освіти, виховання немає авторитету вищого, ніж школа. Нам удалося досягти того, що в сім’ї панує культ книги та читання. І зараз добра половина наших зусиль щодо виховання підлітків та юнацтва спрямована на те, щоб підготувати їх гарними батьками і матерями. Можливо, це видається комусь дивним, можливо, ми помиляємось, але головне, провідне в нашій роботі з “професійної орієнтації” — це виховання майбутніх батьків-вихователів уже за шкільною партою...”¹

Зміст сімейного виховання: моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання. Реалізуючи ці напрямки змісту, особливу увагу слід приділити вихованню у дітей любові до батьків, рідних, рідної мови, культури свого народу; поваги до людей; піклування про молодших і старших, співчуття і милосердя до тих, хто переживає горе; шанобливого ставлення до традицій, звичаїв, обрядів, до знання свого родоводу, історії народу.

Умови успішного сімейного виховання: а) сім’я — міцний і дружний колектив; б) інтереси членів сім’ї перебувають у гармонійній єдності з ін­тересами суспільства; в) повна сім’я — важлива умова успішного виховання дітей; г) єдність вимог з боку батька і матері; ґ) наявність у батьків почуття відповідальності за виховання дітей; д) дотримання батьками норм і правил

'Сухомлинський в. О. Гармонія трьох начал //Вибр. Тв.: в 5-ти т. — т. 5. — к.: Рад. Шк, 1977. — с. 577.

нинжиття; е) атмосфера взаємного довір’я, дружби, доброзичливості; 109

11. микористання порад A.C. Макаренка, В.О. Сухомлинського у сімейному ми конанні.

І'ипи фальшивих авторитетів батьків за A.C. Макаренком: авторитети підкупу, придушення, чванства, відстані, педантизму, резонерства, любові, нружби, доброти.

Часоби сімейного виховання: а) вплив атмосфери сімейного життя, її ірудового укладу, громадянської зрілості, культури взаємовідносин; і>) використання трудових традицій сім’ї; в) організація життя дитини в сім’ї: режим, обов’язки, вимоги, участь дітей у домашній роботі, піклування про навчальну діяльність школяра; г) організація дозвілля дітей.

Труднощі і недоліки виховання дітей у сім’ї: а) неповна сім’я; б) погані житлові умови; в) недостатнє матеріальне становище; г) невміння батьків знаходити адекватні вікові дитини прийоми і методи виховання; ґ) не­узгодженість виховного впливу дорослих членів сім’ї.

Значна частина сучасних сімей припускається помилок у вихованні. Родини, які продукують так званих педагогічно занедбаних дітей, з погляду педагогіки можна звести у такі три групи: педагогічно неспроможні, педагогічно пасивні та антипедагогічні. Перша група —сім’ї, в яких батьки намагаються виявити певну активність у вихованні дітей, проте роблять це невміло. їх виховний вплив непослідовний, педагогічно необгрунтований. Друга група— сім’ї, які не виявляють особливої активності у вихованні дітей. Вони з об’єктивних (хвороба, зайнятість) або суб’єктивних (відсутність єдиної точки зору на виховання, розлад між батьками та ін.)причин не можуть належним чином виховувати дітей. Третя група — сім’ї, що харахтеризуються антипедагогічними, аморальними умовами виховання дітей. У таких сім’ях панує дух неповаги до правил моралі та вимог законів. Такі сім’ї вимагають спеціальної виховної роботи з ними.

2. Піклування школи про виховання дітей у сім’ї здійснюється в таких напрямках: а) педагогічна освіта батьків: читання лекцій, проведення бесід; відвідування батьків вдома; консультації батькам; проведення вечорів запитань і відповідей; запрошення батьків до школи, відкриті уроки для батьків; конференції по обміну досвідом родинного виховання; диспути батьків; усні журнали; прес-конференції “Ми і наші діти”; зустрічі “за круглим столом”; батьківські університети; виконання батьками практичних завдань; озна­йомлення батьків з педагогічною літературою; перегляд фільмів на педагогічні теми; дні відкритих дверей; вечори “На сімейний вогник”, сімейних традицій, “Портрет сім’ї^-”; виставки “Світзахоплень нашої сім’ї"”, прикладної, декоративної

110 творчості, родинних альбомів, колекцій; випуск тематичних газет: “Дозвілля родини”, “Говорять професії батьків”; конкурси “Ну-мо, тати”, “Ну-мо, мами", “Що, де, коли?”, “Тато, мама і я — бережлива сім’я”, їх можуть доповниш нетрадиційні форми роботи: педагогічний десант (виступи педагогів на під приємствах); дерево родоводу (зустрічі поколінь); у сімейному колі (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); родинний міст (зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання); народна світлиця (звертання до народних традицій); день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей); вечір великої розмови (участь педагогін, батьків, учнів, організація відпочинку, ігри, вистави і т. п. (альбом-естафета “Як ми відпочиваємо” —досвід організації відпочинку в родині); дискусійний клуб; клуб послідовників сім’ї Нікітіних; клуб “Сімейних традицій”; сімейна скринька (з досвіду сімейного виховання); аукціон ідей сімейної педагогіки; батьківський ринг (вирішення педагогічних ситуацій); батьківська школа (клуб, в якому проводяться диспути, обмін досвідом, випускаються газети, бюлетені і т. п.); азбука родинного виховання (обговорення проблем виховання, виступи спеціалістів); дні довір’я (консультації батькам різних спеціалістів); сімейні свята в класі (спільні проведення днів народження дітей, календарних, народних свят); б) залучення батьків до виховної роботи з дітьми: рада батьків; батьківські збори; батьківський комітет (включає комісії: навчальну, культурно-масову, господарську, з трудового виховання і професійної орієнтації,

з педагогічної пропаганди); залучення батьків до керівництва гуртками.

Наведемо приклад орієнтованого плану проведення конференції батьків “У сім’ї росте син” (Розмова за круглим столом).

1. Вступне слово директора школи чи його заступника з виховної роботи.

2. Шлях до розуміння поведінки сина (виступ психолога у вигляді бесіди

з батьками).

3. Щира розмова (із досвіду батьків, яким вдалось поставити виховання в сім’ї на належний рівень. Пропонується підготуватися 2-3 особам).

4. Помилки та прорахунки: а) виступають батьки, які не можуть знайти шляхи до взаєморозуміння; б) слово надається інспектору служби у справах неповнолітніх; в) розповідь про шкідливі звички (лікар-нарколог).

5. Гігієна хлопчика, підлітка, юнака (поради лікаря).

6. Коло інтересів. Із хлопчика повинен вирости мужчина (інформація керівників спортивних секцій та клубів, які приваблюють підлітків).

7. Огляд літератури, яка може допомогти у вихованні сина (бібліотекар).

На конференцію запрошується також соціолог, який може дати поради

батькам з проблем соціалізації дітей.

Прикладом може слугувати план-сценарій батьківських зборів “По- Ш'ргцження шкідливих звичок у дітей” (9-11 кл.), проведених в одній із шкіл

ч 11 рпоиоля. Цим планом передбачалося:

111

(ІОмаднання: Тематична виставка літератури з теми зборів. Плакати учнів Ні шкідливим звичкам!”

(Створення питань зборів.

І. Лекція “Психологічний портрет сучасного школяра”.

’ І Іитання для обговорення:

Які помилки в шкільному і родинному вихованні роблять підлітка

'ішжким”?

Яким повинен бути характер відносин і вимог дорослих до потреб підлітків?

У чому полягають психолого-педагогічні основи перевиховання “важкого” підлітка?

3. Практикум з теми “Важка пора дорослішання”.

3. Напрямки діяльності громадськості з надання допомоги школі і сім’ї у вихованні дітей: а) виділення матеріальної допомоги школярам; б) надання мої юмоги школі в обладнанні навчальних кабінетів, транспорту для здійснення екскурсій і участі у проведенні виховних заходів у школі; в) організація допомоги учням у навчанні і т. д.

Школа має підтримувати тісні контакти із службою у справах неповно­літніх та кримінальною міліцією у справах неповнолітніх, діяльність яких спрямована на профілактику правопорушень неповнолітніх, забезпечення нормальних умов для їх виховання та захисту їх прав.

Школа має бути провідною ланкою у системі виховання підростаючого покоління. Вона покликана координувати діяльність сім’ї і громадськості

ч виховання учнів, педагогізувати всіх учасників виховного процесу.

Щоб педагогічній освіті батьків надати цілеспрямованості, системності та послідовності, співвіднести її зміст у залежність від вікових особливостей школярів управлінням освіти Тернопільської міської державної адміністрації розроблено орієнтовну програму педагогічного всеобучу батьків. Подаємо її зміст:

1-4 класи: завдання і зміст родинного виховання у сучасних умовах розвитку незалежної України; анатомо-фізіологічні особливості дітей 6-7-річного віку і їх врахування при вступі до школи; вікові особливості дітей молодшого шкільного віку і їх врахування у сімейному вихованні; роль батька і матері у вихованні дітей в сім’ї. Метод родинного виховання; розумовий розвиток дітей молодшого шкільного віку і надання їм допомоги у навчанні; режим дня молодшого школяра; особливості читацький інтересів молодших школярів і завдання батьків в організації домашнього читання; організація дозвілля в родині;

I Климишин І.А. та інші. Основи християнської моралі.— Івано-Франківськ, 1995.— С. 28.

I Вишневський О.І. На тернистому шляху до себе //Рідна школа. —1995.—№5. -— С. 12.

I Сухомлинський В.О. Йти вперед // Освіта. — 2003. — № 59. — 24-31 грудня. — С. 7.

I Сухомлинський В.О. Йти вперед // Освіта. — 2003. — № 59. — 24-31 грудня. — С. 7.

I Сухомлинський В.О. Йти вперед // Освіта. — 2003. — № 59. — 24-31 грудня. — С. 7.

I Сірачева Г. Коштовний скарб тобі на долю випав //Освіта. — 2004. — №5- 6. — 28 січня — 4 лютого. — С. 5

I Иванов И.П. Методика коммунарного воспитания. — Москва: Просвещение, 1990. — С. 47-48.