75. Туристично-рекреаційні ресурси. Туристичне районування світу і України.

Туристично-рекреаційні ресурси - це компоненти географічного довкілля, об’єкти антропогенної діяльності, які завдяки таким властивостям, як унікальність, історична або художня цінність, оригінальність, естетична привабливість і лікувально-оздоровлювальна значущість, можуть бути використані для організації різноманітних видів рекреаційних занять.

На цьому етапі виокремлюють три типи туристично-рекреаційних ресурсів: історико-культурні, природні, соціально-економічні.

Історико-культурні рекреаційні ресурси

До групи історико-культурних рекреаційних ресурсів належать пам’ятки історії, історико-архітектурні пам’ятки, пам’ятки сучасної архітектури, унікальні споруди культури, спорту тощо.

Отже, історико-культурний потенціал, матеріальні та духовні пам’ятки народу дуже важливі для формування світогляду народу, для задоволення матеріальних, серед них і туристичних потреб.

У розвинутих країнах світу пам’ятки історії та культури - це значний туристичний ресурс, який активно використовують для отримання прибутку.

До популярних туристичних об’єктів належать середньовічні замки

В Україні взято під охорону держави понад 70 тис. пам’яток історії та культури, серед них понад 12 тис. особливо цінних у туристичному плані пам’яток архітектури, які є зразками монументальних витворів мистецтва, починаючи від III ст. до н.е.

Найбільша кількість пам’яток архітектури припадає на м. Львів (2500) та Львівську область. Другим щодо кількості пам’яток архітектури є м. Київ (понад 1500). Кам’янець-Подільський - місто-заповідник, який за кількістю пам’яток архітектури (понад 150) займає третє місце в Україні. В Україні збереглися пам’ятки, пов’язані з колонізацією Причорномор’я стародавніми греками. Це руїни Херсонесу і Пантікапея в Криму, Ольвії в Миколаївській області.

Природні рекреаційні ресурси

Бальнеологічні ресурси

Бальнеологічні ресурси - природні лікувальні речовини, що використовуються для немедикаментозного лікування на курортах і в позакурортних умовах.

Ці ресурси беруть участь в основному процесі суспільного виробництва - відтворенні робочої сили. До бальнеологічних ресурсів належать лікувальні мінеральні води та пелоїди (грязі).

Найбільший туристичний центр з використання бальнеологічних ресурсів розташований у Європі. Таким загальновідомим центром вважають Угорщину. Тут в околицях Будапешта в 14 місцях із надр пробиваються 523 життєдайні потоки. Саме тут є найбільша в Європі купальня ”Сечені ”.

Другий за обсягом використання бальнеологічних ресурсів є осередок, розташований на Близькому Сході. Це відоме у світі Мертве море. Концентрація солей і мінералів у Мертвому морі становить 33%.

Крім того, до відомих у світі бальнеологічних курортів належать також курорти на території Таїланду (Пхукет, Самуї), Єгипту (Сіді Абдель Рахман, Агамі), Греція (о. Кіпр), Австрія (Бад-Халл) та інші.

Найбільшою бальнеологічною областю України є Карпатський регіон, зокрема Передкарпаття. Тут відомо понад 200 джерел і свердловин мінеральних вод. Першість в регіоні належить трускавецькій ”Нафтусі”.

У Закарпатті зосереджено 600 джерел і свердловин мінеральних вод.

Важливим бальнеологічним регіоном є Поділля. Тут розташовано 10 родовищ і 16 ділянок мінеральних вод. Сьогодні у цьому регіоні функціонують такі курорти, як Заліщики (Тернопільська обл.), Хмільник (Вінницька обл.)

Грязі. В Україні експлуатується сім торф’яних і 10 сульфідних родовищ. Значні поклади лікувальних торф’яних грязей є у Львівській області (Немирівське, Великолюбінське родовища).

Відомі й грязеві курорти - Бердянськ, Євпаторія, Хаджибейський курорт та інші.

Ф ітолікувальні ресурси

Фітолікувальні ресурси обмежуються параметрами рекреаційного використання лісів, їхніми водоохоронно-захисними властивостями, цілющим впливом на організм людини і сприятливим санітарно-гігієнічним фоном для лікування, відпочинку, туризму.

Найбільші запаси фітолікувальних ресурсів (вологі екваторіальні ліси) мають Бразилія, Індонезія, Венесуела, Конго.

Площа українських лісів державного значення становить 6,9 млн. га, а тих, що можуть використовуватись для рекреаційної діяльності - 4 млн. га.

Ландшафтні ресурси

Серед ландшафтних рекреаційних ресурсів особливе місце займають гори. Різноманітність природних ландшафтів, наявність екстремальних сприятливих і комфортних умов створюють передумови для розвитку різних видів рекреаційної діяльності, від спортивних до санаторно-лікувальних.

Найпривабливішими світовими гірськими територіями є - Альпійські території Швейцарії, Австрії, Франції, Італії, американські Кордильєри, гірські райони Скандинавських країн, Карпати. Нині Альпійський макрорегіон відвідує щорічно до 150 млн. осіб, а загальна кількість місць для розміщення туристів становить 3 млн. осіб.

Для розвитку зимових видів туризму (гірськолижний, санний) використовуються і гірські райони Іспанії - Піренеї; Греції - гірськолижний центр Парнас Верміон, Піліон, Олімп; США, Канади - Кордильєри.

Великі перспективи щодо розвитку гірських видів туризму має звичайно Азійський регіон, де розміщені найвищі у світі гори - Гімалаї.

Гірськорекреаційні ресурси нашої держави зосереджені в Карпатах і Кримських горах. Рекреаційні ресурси Карпат оцінюються, як найперспективніший регіон для відпочинку та лікування упродовж року.

Кліматичні ресурси

Кліматичні ресурси - важлива умова розвитку рекреаційного господарства, оскільки вони визначають загальну комфортність території для лікування та відпочинку. Кліматичні умови деяких регіонів протипоказані для відвідування рекреантами з окремими захворюваннями (наприклад, бронхіальною астмою), зате в інших кліматичних умовах такі хворі почуватимуться прекрасно.

Купальний сезон на більшості території не перевищує 80 днів, тоді як у Причорномор’ї, особливо на південному березі Криму, він триває 120 і більше днів. Для зимових видів відпочинку найсприятливіші умови на гірських масивах Полонинського, Верховинського та Чорногорського хребтів Українських Карпат, де період занять гірськолижними видами відпочинку та спорту триває 90-100 днів.

Пляжні ресурси

Пляжні ресурси займають вагоме місце серед усіх рекреаційних ресурсів. Понад 55% рекреантів світу так чи інакше пов’язують свій відпочинок і оздоровлення з перебуванням біля води (приаквальні курорти, будинки відпочинку, круїзи тощо). Відомо, що перебування на пляжі особливо корисне для оздоровлення людей, адже тут на людський організм діє комплекс оздоровлювальних чинників, пов’язаних зі стихією моря.

Найпривабливішими та найпопулярнішими світовими пляжними місцевостями є Лазурний берег Франції - від Тулона до Монако.

В останні десятиріччя усе популярнішими стають прибережні території Півдня Італії, Півдня і Сходу Іспанії, Сардинія, Балеарські і Канарські острови, Мальта, узбережжя Адріатики (Хорватія). Не втратили своєї привабливості причорноморські береги Болгарії (Золоті Піски), Румунії, Південного берега Криму. Серед інших регіонів світу найпопулярнішими зонами відпочинку є узбережжя морів і океанів, що омивають береги США, Мексики, Гавайські, Багамські, Бермудські острови, а також курортні місцевості Марокко, Тунісу, Єгипту, Ізраїлю, Туреччини, Таїланду, Індії, Китаю, Японії, Бразилії.

Пляжні ресурси України зосереджені у приморських територіях Одеської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та у Криму. Рекреаційна цінність морського узбережжя визначається поєднанням сприятливих кліматичних умов та бальнеологічних і ландшафтних ресурсів. Для рекреації можна використовувати майже 1500 км морського берега. Найвищу рекреаційну цінність має невелика територія Південного берега Криму, захищена з півночі Кримськими горами, на якій панує субтропічний середземноморський клімат.

Печери

Печери – підземні порожнини, іноді дуже великих розмірів, що утворюються в легкорозчинних осадових породах (вапняку, кам’яній солі, гіпсу) в результаті діяльності підземних вод (карстові печери). Найбільшою на землі печерою вважається Мамонтова печера (Mammoth Cave) у США. Вона складається з низки сталактитових залів і коридорів, а загальна довжина її ходів перевищує 530 км. Найглибшими карстовими печерами світу вважаються П’єр-Сен-Мартен (глибина 1171 м) і Берже (1141 м) у Франції.

Багато печер світу – це найвідоміші об’єкти туризму, які охороняються державою.

В Україні є одні з найбільших печер світу, які за відповідного обладнання можна перетворити на рекреаційно-туристичні об’єкти міжнародного значення. Виділяють три регіони розміщеня печер: Подільсько-Буковинський (Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Львівська та Івано-Франківська області), Крим та Карпати.

У Подільсько-Буковинському районі відомо понад 130 печер карстового походження, з них у Тернопільській області - 70, у Чернівецькій - 35. Сумарна протяжність її печер 412 км, п’ять з них – найбільші у світі: Оптимістична (180 км), Попелюшка (60 км), Кришталева (22 км).

В Криму відомо понад 40 великих печер та 857 карстових порожнин різного розміру. Найбільші: Солдатська (500 м), Каскадна (400 м), Мармурова (1,6 км) печери.

Карпатські печери розташовані у Закарпатській області в басейні річок Великої та Малої Угольки. За своїми розмірами вони значно менші від печер двох попередніх районів. Найбільша з них Дружба (довжина 270 м, глибина 46 м).

Туристичне районування світу

У світі придатними для туризму (на 1.01.2007 р.) вважають такі регіони:

• Європа;

• Америка;

• Східна Азія та Тихоокеанський регіон;

• Південна Азія;

• Африка;

• Близький Схід.

Європа, незмінний світовий лідер за обсягами міжнародного туризму, спромоглася привабити понад 370 млн. іноземців. Доходи теж сягнули чималої суми - 226 млрд. доларів США. Значною мірою цьому посприяли рекреаційні ресурси країн Європи.

Серед країн, які найбільше приваблюють туристів варто виділити :

Франція середземноморські узбережжя (Лазурове узбережжя), історико-архітектурні пам’ятки, Іспанія Популярними районами Іспанії серед туристів є Канарські острови, райони Коста-Брава, обширні пляжі Коста-Дорада, Коста дель Соль, острів Мальорка та давньоісторичні міста Іспанії, Італія Основними туристичними центрами є Рим, Неаполь, Флоренція, Великобританія популярна незайманою природою, історичними містами, музеями, а на південь країни славиться піщаними пляжами. У Скандинавських країнах особливо добре розвивається гірськолижний туризм. Серед інших країн, які приваблюють значну кількість туристів, варто відзначити Німеччину, Угорщину, Грецію, Чехію, Австрію, Швейцарію, у яких є не лише відповідна інфраструктура, а й дуже давні традиції приймання значних потоків відпочивальників і туристів.

Америка. В Америці, як свідчить статистика в рік відпочиває біля 120 млн. іноземних туристів.

В Америці туристів найбільше приваблюють острівні країни Карибського моря, Мексика, деякі райони США та Канади, а саме національні парки та резервації (Йєллостонський національний парк, Гранд Каньйон та інші). Рекреаційними районами світового значення стали Флорида (Майямі) та Каліфорнія.

Східна Азія та Тихоокеанський регіон. Загалом в Азії є значні рекреаційні ресурси.

Південна Азія теж досить приваблювала мандрівників. Серед країн, які значно поліпшили свої показники, варто відзначити Іран, Шрі-Ланку та Індію.

Африка. ПАР та країни Північної Африки мають рекреаційні ресурси, схожі з європейським Середземномор’ям. В інших регіонах Африки переважають природні рекреаційні ресурси для спортивного (особливо сафарі) та пізнавального туризму.

Близький Схід. На Близькому Сході найактивніше діяли на світовому ринку Єгипет, Ліван, Бахрейн, Йорданія.

Туристичне районування України

Рекреаційні ресурси, потоки рекреантів та матеріально-технічна база дають змогу виокремити в Україні такі зони:

Кримський рекреаційний регіон найпопулярніший і всесвітньо відомий санаторно-курортний та оздоровлювальний регіон України. Цьому сприяють кліматичні, водні, грязеві, пляжні, пізнавальні ресурси. У Криму функціонує понад 700 лікувально-оздоровлювальних закладів, зокрема 128 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, 130 будинків відпочинку та пансіонатів. Найпопулярнішими курортами на заході Криму є Євпаторія, Саки, на півдні - Ялта, Алушта, Гурзуф та інші. На території Кримського рекреаційного регіону функціонує 15 турбаз. Серед основних туристичних центрів – Севастополь, Керч, Феодосія, Судак та інші.

Західно-Причорноморський рекреаційний регіон у межах Одеської, Миколаївської і Херсонської областей. Популярністю в цьому регіоні користуються місцевості Кароліно-Бугаз, Чорноморка, Шабо, а також Скадовськ, Коблево, Сергіївка, що простяглись смугою завширшки 1-3 км уздовж Чорного моря. Приваблюють відпочивалбників також лимани і джерела мінеральних вод, розташовані на відстані 15-20 км від берега моря. Найбільші запаси лікувальних грязей зосереджені у Куяльницькому, Буджацькому, Хаджибейському і Тилігульському лиманах та в Грязевому озері. Мінеральні води залягають у Причорноморському артезіанському басейні (Очаків, Коблево, Одеса, Сергіївка, Кароліно-Бугаз, Татарбунари). Тут функціонує понад 350 лікувально-оздоровлювальних закладів, серед них 55 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням та 67 будинків і пансіонатів відпочинку Розвивається у цьому регіоні й пізнавальний туризм. Відомими туристичними центрами є Одеса, Миколаїв, Херсон, Білгород-Дністровський.

Карпатський рекреаційний регіон займає територію у межах Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей. У його межах зосереджена третина рекреаційного потенціалу України. В Українських Карпатах налічується близько 800 джерел мінеральної води практично всіх бальнеологічних типів. Беручи до уваги нерівномірне розміщення рекреаційних ресурсів і насамперед природно-ресурсної бази, у регіоні виокремлюють три райони: Передкарпатський і Закарпатський курортно-оздоровлювальні та Гірсько-Карпатський туристсько-оздоровлювальний. У Карпатах є великі природно-ресурсні можливості для організації і розвитку зимових видів відпочинку, зокрема гірськолижного. Сьогодні у регіоні освоєно до 30 гірськолижних трас, хоча їхню кількість можна збільшити вдвічі й обслужити за сезон понад 250 тис. любителів зимового відпочинку. Карпатський регіон має значні пізнавальні ресурси. Зокрема в Ужгороді, Львові, Мукачеві, Самборі, Дрогобичі. Серед сільських адміністративних районів високу пізнавальну цінність рекреаційних ресурсів має Мукачівський район Закарпатської області, Косівський район Івано-Франківської області, Дрогобицький, Старосамбірський і Сколівський райони Львівської області. У Карпатському регіоні діє 60 санаторіїв, 17 пансіонатів, 10 будинків відпочинку, 70 санаторіїв-профілакторіїв, 120 баз відпочинку, 150 таборів відпочинку для старшокласників і понад 180 заміських дитячих таборів.

Центральноукраїнська рекреаційна зона, яка включає Придніпровський, Донецький, Подільський та Придністровський рекреаційні регіони. Якщо характеризувати регіони цієї зони загалом, то слід сказати, що за кількістю купальних днів вони майже не поступаються, наприклад, Одеській групі курортів. Крім того, Донецький рекреаційний регіон виділяється групою озер (Солоний Лиман, Банне, Ріпне, Сліпне, Вейсове та Червонооскільське водосховище), які створюють сприятливі умови для розвитку водних видів туризму. Найгострішою проблемою для Центральноукраїнської рекреаційної зони є охорона русла Дніпра від радіонуклідів Чорнобиля та стічних вод промислових гігантів центральної та східної частин України.

Частина Поліської рекреаційної зони сьогодні фактично закрита для масового відпочинку та оздоровлення через шкідливий вплив Чорнобиля. З іншого боку, усвідомлення несприятливої ситуації у цій зоні викликає потребу формувати туристсько-рекреаційні райони для підвищення ролі рекреаційних ресурсів, як чинника оздоровлення населення. Вагоме місце у цій зоні займає Західно-Поліський рекреаційний район з центром у Шацьку, де налічується до 30 прісноводних озер. Тут зосереджено 74 рекреаційні заклади. Найбільшу цінність мають водокліматичні і лісові ресурси. Серед Шацьких озер наймальовничішими є Світязь, Пулемецьке, Люцимир, Пісочне, Острів’янське, Перемут та інші. Значну частину району займає Шацький національний парк

Отже, рекреаційний комплекс України є багатофункціональним. Його діяльність сприяє масовому оздоровленню населення, підвищенню внутрішньої культури людини, її всебічному розвиткові.