
- •Загальні правила виконання лабораторних робіт
- •Правила техніки безпеки
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Тема: аналитичні терези та лабораторний посуд.
- •Контрольні питання
- •Тема: гравіметричний аналіз (ваговий аналіз)
- •Основні операції вагового аналізу
- •Лабораторна робота № 2 Визначення вологості мінеральних добрив.
- •Ход роботи.
- •Зважування при висушуванні солі:
- •Лабораторна робота № 3 Визначення барію в хлориді барію гравіметричним методом.
- •Ход роботи.
- •5.Обчислення.
- •Контрольні питання
- •Тема: титриметричний аналіз (об’ємний аналіз)
- •Лабораторна робота № 4 Приготування робочого розчину соляної кислоти.
- •Хід роботи.
- •4.Обчислення.
- •Контрольні питання
- •Тема: метод нейтралізації
- •Лабораторна робота № 5 Визначення вмісту лугу у розчині.
- •Ход роботи.
- •Лабораторна робота № 6 Визначення вмісту гідрокарбонату натрію в питній соді.
- •Ход роботи.
- •Контрольні питання
- •Тема: комплексонометрія
- •Лабораторна робота № 7 Визначення загальної жорсткості води методом комплексонометрії.
- •Ход роботи.
- •Контрольні питання
- •Тема: редоксиметрія
- •Лабораторна робота № 8 Визначення пероксиду водню методом перманганатометрії
- •Ход роботи
- •Контрольні питання
- •Тема: фотометричний аналіз
- •Лабораторна робота № 9 Визначення міді в розчинах фотометричним методом.
- •Ход роботи.
- •Контрольні питання
- •Тема: хроматографічний аналіз
- •Лабораторна робота № 10 Розділення іонів заліза і міді за допомогою хроматографії на папері.
- •Ход роботи.
- •Контрольні питання
- •Тема: потенціометрія
- •Лабораторна робота № 11 Визначення рН розчинів за допомогою рН-метру.
- •Ход роботи
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література.
Тема: метод нейтралізації
До методу нейтралізації належать усі об’ємні визначення, в основі яких лежить реакція нейтралізації: Н+ + ОН- = Н2О. При цьому можливі такі випадки кислотно-основної взаємодії:
1. між сильною кислотою і сильною основою;
2. між сильною кислотою і слабкою основою;
3. між слабкою кислотою і сильною основою;
4. між слабкою кислотою і слабкою основою.
У першому випадку в точці еквівалентності, коли кислота повністю нейтралізована лугом, реакція буде нейтральною.
У другому – в точці еквівалентності утворюється сіль сильної кислоти і слабкої основи, яка у водному розчині гідролізується. Реакція буде кислою, рН<7.
У третьому випадку титрування сильної основи слабкою кислотою утворюється сіль сильної основи і слабкої кислоти, яка у водних розчинах зазнає гідролізу. Реакція розчину буде лужною, рН>7.
У четвертому випадку під час взаємодії слабкої кислоти зі слабкою основою в в точці еквівалентності утворюється сіль, яка у водних розчинах гідролізується. У цьому випадку реакція розчину залежить від співвідношення сили кислоти й основи; якщо кислота й основа однакової сили, розчин буде нейтральним.
На практиці титрування кислот і основ можна провести в усіх випадках, крім останнього.
Щоб визначити кінець титрування використовують індикатори. Індикаторами методу нейтралізації є слабкі органічні кислоти або основи, молекулярна формула яких має інше забарвлення, ніж іонна.
Залежно від величини константи дисоціації кислотно-основні індикатори поділяють на сильні, проміжні, слабкі.
Сильні змінюють своє забарвлення в кислому середовищі ( при рН<7). Прикладом сильного індикатору може бути метиловий оранжевий (метилоранж).
Слабкі індикатори змінюють своє забарвлення в слабко лужному середовищі (фенолфталеїн); індикатори проміжної сили змінюють своє забарвлення при рН≈7 (лакмус).
Колір індикатору залежить від концентрації водневих іонів у розчині. Інтервал кислотності розчину, в межах якої змінюється забарвлення індикатору називається інтервалом переходу індикатору.
У межах інтервалу переходу індикатору є значення рН, при якому спостерігається найбільш помітна оком зміна кольору індикатору. Це значення рН називається показником титрування індикатору і позначається рТ. Наприклад, для метилоранжу рТ = 4, для лакмусу – 7, для фенолфталеїну – 9.
Точка еквівалентності правильно визначена тоді, коли різниця значень рТ вибраного індикатору і рН розчину в точці еквівалентності якнайменша.
Коли сильну основу титрують сильною кислотою, тоді можна користуватися слабкими, сильними і проміжними індикаторами; коли слабкі основи титрують сильними кислотами, використовують сильні індикатори, а для титрування сильних основ слабкими кислотами користуються слабкими індикаторами.
Метод нейтралізації використовують і для визначення солей слабких кислот і сильних основ, які у водному розчині внаслідок гідролізу мають сильно лужну реакцію і тому їх титрують кислотами.
Основними робочими розчинами методу нейтралізації є розчини соляної, сірчаної, азотної кислот і розчини лугів (гідроксиди натрію і калію). Ці речовини не відповідають вимогам, які ставляться до вихідних речовин. Тому робочі розчини цих кислот і лугів приготовляють приблизної концентрації, а потім установлюють точну нормальність цих розчинів за допомогою вихідних речовин.
Для встановлення нормальності розчинів сильних кислот найчастіше використовують буру, а для встановлення нормальності розчинів лугу – щавлеву кислоту.