41. На події в Чорнобилі Іван Драч відгукнувся творами «Ніж у Сонці», «в мікрофон криниці», «Чорнобильська мадонна».

Я хочу зупинитися на одному з кращих творів поета поемі -«мозаїці» «Чорнобильська мадонна», яку літературна критика називає ще «скорбною піснею».

Починається поема рядками, які запали мені в душу, полонили моє серце. Вони ввійшли в мене, як щось моє, тільки моє, про що хочеться розповісти всім. Досі, мабуть, не так жила, не так дивилася на світ, не помічала отого страшного екологічного звіра...» Тяжко пишу, зболено розмірковую, словами гіркими наповнюю аркуш». Чому Драч звернувся саме до екологічної теми? Може, тому, що він, як батько, причетний до цього лиха. Адже син поета, випускник медінституту, в найгарячіші по аварійні дні брав участь в евакуації, обстеженні потерпілих від радіації і сам зазнав опромінення? Так, тут не може бути альтернативи. Проте в поемі «Чорнобильська мадонна» почуття батька, пригніченого горем, зливаються в єдиний потік з обов'язком поета ї громадянина, який не міг залишитися байдужим до трагедії, що ствердила філософську думку: після квітня 1986 року людство зробило крок з до атомної епохи в епоху незвідану.

Центральним образом поеми є Мадонна. Вона проходить у творі цілий ряд варіацій: солдатська мати, селянська мадонна, Хрещатицька мадонна, чорнобильська мадонна. Саме вона, посивіла від горя, несе на руках хворе дитя.

42. Д. Павличко чимало створив ліричних віршів, де розкрита ніжна душа ліричного героя, його морально-етична краса. Поет пише про кохання і вірність, про духовне багатство людини, нашу прекрасну вітчизну. Ліричні вірші поета — пристрасні, повні ніжності, емоцій, ніби самі просяться в пісню. Покладені на музику, вони зажили великої популярності не тільки в Україні, а й далеко за її межами, деякі з них стали навіть народними піснями. Одна з таких пісень — «Лелеченьки» почала свій шлях з екрану. Вперше вона прозвучала в кінофільмі «Сон»(1964 р.) і відтоді стала однією з найпопулярніших у народі. Алегоричний образ птаха, в якого «висушила силу чужина проклята», сприймається як широке узагальнення долі безправної людини у кріпосницькому суспільстві. Пісня ця наближається до народної широким вживанням народнопісенних засобів — звертань, пестливих слів, глибокою ліричною схвильованістю. Творча співдружність Д. Павличка і О. Білаша породила багато пісень. Понад півтора десятка чудових романсів і пісень створив Олександр Білаш на тексти книжки «Таємниця твого обличчя». Олександр Іванович Білаш поклав на музику й такі відомі вірші поета

43. Андрій Самійлович Малишко — непересічна постать в історії української культури. Його багатогранний талант виявив себе у різних галузях, але найбільш прихильною до митця була муза поезії. У його доробку більше двох десятків збірок і сімнадцять поем, в яких автор охоплює величезні тематичні обрії. Але про людину праці, людину-патріота поет пише з особливим трепетом і душевним теплом.

Рідна земля в поезії «Батьківщина» змальована як джерело життя, мудрості, краси і материнської опіки.

44. Найяскравіші риси національного характеру героїв роману "Маруся Чурай" Ліни Костенко.

Герої роману "Маруся Чурай" (1979) живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу - історичної України, яка піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Ліна Костенко розкрила далеке, сховане у віках коріння того руху, який відчутно активізувався і поширювався у надрах радянської тоталітарної системи, підкресливши тим, що державність і незалеж-ність - одвічна мрія українського народу. Ліна Костенко у цьому творі найбіль-шою мірою довела, що українській ментальності притаманні не тільки емоцій-ність і ліризм, але й прагнення дії, сильна воля та інтелект.

Полтава, де відбуваються основні події роману, - складова частина України. Почуття обов'язку - ця непорушна святість є основною рисою національного характеру героїв роману. Вона яскраво втілена в образі Івана Іскри. Тільки-но "заграли знову труби до походу", Іван відгукується на поклик гетьмана. Іншу національну рису українського козацтва втілює Лесько Черкес. Справедлива, відчайдушна душа, він з презирством ставиться до судейських

Носієм справедливості виступає у творі велитсий гетьман Богдан Хмельниць-кий. Ліна Костенко підносить на вищий художній рівень постать державного мужа, увиразнює кращі риси характеру,

В образі головної героїні художньо вмотивована одна із найкращих національних рис характеру українців - вірність даному слову, вірність у коханні, вірність материзні. Такими були і батьки героїні. Це ж вони вчили доньку, що найбільшим злом для України завжди була зрада.