9. Техніко-економічні показники насосної станції

Основні техніко-економічні показники роботи насосної станції:

 - ККД насосної станції;

N_уд - питома витрата електроенергії (технічна і фактична);

_исп.р.м - коефіцієнт використання робочої потужності.

9.1 Визначення ккд насосної станції

ККД насосної станції називають відношення корисної енергії, переданої насосами рідини, що перекачується, до енергії, споживаної електродвигунами.

За наявності на станції однотипних насосних агрегатів, що працюють в однаковому режимі в перебігу часу t, ККД насосної станції

,

де  = 0,71 - ККД насоса;

- ККД проміжної передачі; приймають  _ін = 1;

_дв - ККД електродвигуна; приймають за паспортними даними;

_дв = 0,95.

ККД насосної станції

_нс = = 0,67.

9.2 Визначення теоретичної норми витрати енергії

Теоретичну норму витрати електроенергії (витрата електроенергії, кВт*ч) на подачу 1000 т рідини, що перекачується, на висоту 1 м при режимі роботи насоса й електродвигуна з максимальним ККД знаходимо за формулою :

N_теор = .

Приймаємо розрахункові значення _н = 0,71, _дв = 0,95 , та одержуємо

N_теор = = 4,07.

Фактична питома норма витрати електроенергії може відрізнятися від теоретичної.

9.3 Визначення фактичної норми витрати енергії

Фактична питома витрата електроенергії - відношення фактично витраченої кількості електроенергії до корисної роботи, виконаної насосом за той же час. Фактичну питому норму витрати електроенергії визначають в натурних умовах, перед здачею насосної станції в експлуатацію. Після визначення фактичної норми витрати електроенергії розраховуємо фактичний (дійсний) ККД насоса:

 = , тоді:

 = = 0,87.

Як показують дослідження, ККД електродвигуна змінюється з часом експлуатації, його значення приймають за паспортом. При значному зниженні дійсного ККД насоса в порівнянні з розрахунковим (теоретичним) необхідно зробити ревізію насосного агрегату й встановити причину зменшення його ККД. Порівняння фактичної питомої витрати електроенергії з теоретичною дозволяє нам судити про економічний ефект роботи насосного агрегата.

9.4 Підбір ґрат і дробарок

Для запобігання засміченню всмоктувальних труб і можливої поломки насосів стічна вода, що надходить у прийомний резервуар, проходить попереднє механічне очищення від великих домішок. З цією метою на розподільних каналах установлюємо спеціальні сміттєутримуючі ґрати. При виборі типу і кількості ґрат визначаємо сумарну площу живого перетину робочої частини ґрат F_p , м ²:

F_p = ,

де Q_max - максимальний приплив стічної рідини , м³/с;

V - швидкість руху рідини в прозорих ґратах, м/с (приймають V = 0,9 м/с).

Тоді:

F_p = = 0,62 м².

Приймаємо число робочих ґрат n = 2 , та визначаємо площу живого перерізу прозорів робочої частини F_p , м² , одних ґрат

F_p = , (2.22)

F_p = = 0,31 м²

За таблицею 2.6 [4 ] вибираємо тип ґрат МГ 9Т - 1000. Технічні характеристики ґрат МГ 9Т - 1000:

розміри каналу перед ґратами, мм:

ширина В = 800,

висота Н = 1600;

площа проходів ґрат р = 0,38 м² ;

пропускна здатність по воді - 33000 м³/доб;

маса - 1320 кг.

Грабельний механізм МГ 1000/1600 - 11А, шириною 1000 мм скидає затримане сміття з ґрат на стрічковий транспортер, установлений за ґратами. За допомогою транспортера сміття подається у спеціальні дробарки, звідки після подрібнення скидається в канал перед ґратами.

Для подрібнення сміття використовуємо дробарки молоткового типу конструкції Мосводоканал НДІ проекту - Д -3 продуктивністю 300 / 600 кг/ч.