
- •1.Предмет та завдання психосематники.
- •2.Етапи становлення психосемантики як окремої галузі психологічної науки.
- •3. Особливості розвитку експериментальної психосемантики у вітчизняній психології (Артем’єва; Петренко; Шмельов)
- •4.Міждисциплінарні зв*язки психосем. З іншими науками
- •5.Методологічні принципи когнітивної організації свідомості.
- •6.Напрямки розвитку експериментальної психосемантики в межах парадигми *суб*активного* підходу.
- •7. Проблема співвідношення смислу та значення у психосемантиці
- •10. Метод підстановки в психосемантичних дослідженнях
- •11. Метод доповнення в психосемантичних дослідженнях.
- •12. Метод незавершених речень в психосемантичних дослідженнях.
- •14.Метод класифікації в психосемантичних дослідженнях.
- •16. Особливості номотетичного підходу у психосемантиці.
- •8. Асоціативний експеримент як метод психосемантичних досліджень.
- •9. Метод семантического радикала
- •10. Метод підстановки в психосемантичних дослідженнях
- •11. Метод доповнення в психосемантичних дослідженнях.
- •12. Метод незавершених речень в психосемантичних дослідженнях.
- •13. Методи опосередкованого (непрямого) дослідження семантики.
- •14.Метод класифікації в психосемантичних дослідженнях.
- •15.Метод суб'єктивного шкалування (градуальних шкал). Метод субъективного шкалирования
- •Методика э. Рош
- •16. Особливості номотетичного підходу у психосемантиці.
- •19. Конотативні та денотативні х-ки
- •20 Фактори сприймання за Осгудом
- •21. Історія виникнення методу семантичного диференціалу.
- •22. Загальна характеристика методу семантичного диференціалу.
- •23. Процедура побудови семантичного диференціалу
- •25.Невербальний сд
- •26 Біполярний семантичний диференціал
- •27. Монополярний семантичний диференціал
- •29. Особливості використання методу семантичного диференціалу в дослідницькій та практичній діяльності
- •30 Форми та види шкал семантичного диференціалу
- •31. Особливості ідеографічного підходу у психосемантиці
- •32 Історія виникнення методу репертуарних рішіток
- •33. Проблема розуміння людьми одним одного в теорії особистісних конструктів Дж. Келлі.
- •35. Ранговые решетки.
- •36. Решетки зависимости
- •37. Оценочные решетки
- •39. Импликативные решетки
- •40. Решетки сопротивления изменениям.
- •41.Техніки викликання конструктів Елементи можуть викликатися декількома способами:
- •42.Процедура та особливості використання техніки мінімального контексту (тріад).
- •43Процедура та особливості використання техніки «Сходинки».
- •44.Процедура та особливості використання техніки «Піраміда».
- •45.Процедура та особливості використання техніки самоперсоніфікації.
- •46.Процедура та особливості використання спеціальних технік викликання конструктів (техніка самоідентифікації, проективні методики).
- •47.Принципи вибору елементів репертуарної решітки.
- •48. Особливості заповнення решіток.
- •49. Способи та методи аналізу даних решіток.
- •50. Методы ручной обработки и анализа репертуарных решеток(частотный анализ, контент-анализ).
- •52 Кореляційний, факторний аналіз та кластер ний аналіз даних реперт. Решіток (Enquire within).
- •53.Комп'ютерні програми обробки та аналізу даних репертуарних решіток (Келлі-98, Келлі-2000, мисс-2000, IngridX).
- •58.Особливості використання психосемантичних методів в політико-психологічних дослідженнях.
- •59.Особливості використання психосемантичних методів в маркетингових дослідженнях.
- •60.Оцінка ефективності комунікативних впливів психосемантичними методами.
- •61.Психосемантичний аналіз професійних та етнічних стереотипів.
- •64.Психосемантичні методи як інструмент дослідження особливостей сприймання мистецтва.
1.Предмет та завдання психосематники.
Психосемантика (від дав.-гр. ψυχή — душа, дав.-гр. σημαντικός— той, що позначає) — галузь психологічної науки, яка досліджує походження, будову, формування і функціонування індивідуальної системи значень, що опосередковує в діяльності людини всі інтелектуальні процеси (сприймання, пам'ять, мислення, вибір мети, прийняття рішення).Предметом психосемантики является реконструкция (измерение) индивидуальной системы субъективных значений различных объектов для человека.
Об'єктом вивчення психосемантики є форми існування значень в індивідуальній свідомості людини, до яких входять образи, символи, знакові і вербальні форми.Основним методом досліджень експериментальної психосемантики є побудова суб'єктивних семантичних просторів — своєрідне моделювання категоріальних структур індивідуальної свідомості.
Завданням психосемантики є вивчення загальнопсихологічних і специфічних аспектів процесу утворення категорій у свідомості людини.
Завдання психосемантики полягає: 1) у дослідженні різних форм існування значень в індивідуальній свідомості людини (образи, символи, символічні дії, а також знакові та вербальні форми); 2) в аналізі впливу мотиваційних (мотивації) чинників та емоційних станів людини на формування в неї системи значень, семантичної організації знань; 3) у розкритті психічних механізмів інтерпретації й розуміння процесів сприйняття, фактів, слів, міміки, пантоміміки, вчинків, подій, ситуацій та інших людей залежно від сформованих індивідуальних значень; 4) у розвитку процесів пам´яті, мислення, розуміння, прийняття рішень під впливом індивідуальних значень; 5) у виявленні механізмів значення і категоризації; 6) у виявленні структури множини значень і способів їх організації тощо.
2.Етапи становлення психосемантики як окремої галузі психологічної науки.
Термін психосемантика з’являється в 1980 р.(психолінгвістика з’явився раніше – в 1946р.)
Перша праця Артемьевой. Пізніше одночасно виходять 2 роботи:
1)В.Ф.Петренко „Введение в психосемантику: исследов.форм репрезентации в обыденном сознании”.М.1982.
2)О.Г.Шмельов”Введение в психосемантику: теоретико-методологические основания и психодиагностические возможности”.М.1983
Таким чином, поч.. 80-х р.20 ст прийнято вважати офіційною датою народження психосемантики.
3 осн.етапи становлення психосемантики як науки:
I.Др.пол.20 ст – період первинного визначення предметної області психосемантичних досліджень. Початок асоціативних експериментів(Гальтон); етнопсихологічні, соціопсихологічні, культурологічні дослідження (Потебня, Гумбольдт, Леві-Брюль, Дюргейм, Барлетт, Кестлер); мовознавчі концепції(Щерба, Виготський).
II.Сер.50-х рр. 20 ст – поч.. 80-х рр..20 ст – період формування психосемантики під впливом психолінгвістики і когнітивної психології. Формується експериментальна парадигма психосемантики в межах психологічного знання:
в працях про побудову семантичних просторів Ч.Осгуда (так званий метод семантичного диференціалу)
теорії особистісних конструктів Дж.Келлі (метод репертуарних решіток)
III.Поч.80-х р. – період виокремлення психосемантики в окрему галузь знань.
Вітчизнаня психосемантика: праці Виготського,Леонтьєва,Лурії,С.Л.Рубінштейна.