
- •Реферат
- •2.1.Якісна характеристика земель сільськогосподарського призначення
- •2.2 Використання нормативної грошової оцінки земель
- •Розділ 3 напрями удосконалення управління сільськогосподарськими землями
- •3.1.Шляхи формування системи управління
- •3.2. Напрями подальшого удосконалення управління земельними реформами.
- •Висновки список використаних джерел
2.2 Використання нормативної грошової оцінки земель
Нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарськог та лісогосподарського виробництва а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території,матеріали інвентаризації земель населених пунктів проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, на які відсутні матеріали економічної оцінки,визначається за аналогічними агровиробничими групами ґрунтів, які до них прилягають. На відносно гірших землях, на яких не створюється диференційований рентний дохід (з нульовим або від'ємним показником оцінки), нормативна грошова оцінка земель визначається величиною абсолютного рентного доходу - 1,6 ц зерна з гектара.Нормативна грошова оцінка несільськогосподарських угідь, що розміщені під дорогами, спорудами,лісосмугами, водоймами,болотами,чагарниками, ярами та іншими не придатними для сільськогосподарського виробництва земельними ділянками,визначається за їх фактичним використанням відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів).Землі під чагарниками оцінюються у розмірі 25 відсотків від середньої оцінки земель під лісовими насадженнями відповідного адміністративного району.Нормативна грошова оцінка земельних ділянок під виробничими будівлями і спорудами сільськогосподарських підприємств,що розташовані за межами населених пунктів,визначається на підставі нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів, які до них прилягають.Нормативна грошова оцінка земельних ділянок під виробничими будівлями і спорудами сільськогосподарських підприємств, що розташовані за межами населених пунктів і використовуються для здійснення економічної діяльності згідно з Класифікацією видів економічної діяльності ( va375202-05 ), визначається відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів).Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб'єктами оціночної діяльності, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.В основу визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі землі) покладено рентний дохід, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році.В умовах інфляції рентний дохід обчислюється у натуральних одиницях (у центнерах зерна), який при визначенні грошової оцінки переводиться у вартісний вираз за поточними цінами на дату оцінки.Величина нормативної грошової оцінки є добутком річного рентного доходу і терміну його капіталізації. Термін капіталізації встановлюється 33 роки.Нормативна грошова оцінка здійснюється окремо за орними землями, землями під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами послідовно в Україні, Автономній Республіці Крим і областях,адміністративних районах,сільськогосподарських підприємствах, окремих земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка орних земель,земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в сільськогосподарських підприємствах,створених на базі реформованих колективних сільськогосподарських підприємств та інших підприємств, обчислюється після уточнення меж і площ земель.Для визначення нормативної грошової оцінки земель в Україні розраховується диференціальний рентний дохід з орних земель за економічною оцінкою виробництва зернових культур (у центнерах зерна) за формулою Рдн = (У х Ц - З - З х Кнр):Ц, (1)
-де Рдн - диференціальний рентний дохід з гектара орних земель (у центнерах);
-У - урожайність зернових з гектара (у центнерах);
-Ц - ціна реалізації центнера зерна в гривнях;
-З - виробничі затрати на гектар;
-Кнр - коефіцієнт норми рентабельності.
Крім диференціального рентного доходу (Рдн) у сільському господарстві, за умов використання гірших земель створюється абсолютний рентний дохід (Ран), який додається до диференціального рентного доходу,і таким чином обчислюється загальний рентний дохід.Диференціальний рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами розраховується на основі співвідношень диференціальних рентних доходів цих угідь і рентного доходу на орних землях за економічною оцінкою виробництва зернових культур за формулою.Рдн х Рд (б)(с)(п) Рдн(б)(с)(п) = -------------, (2) Рд де Рдн(б)(с)(п)-диференціальний рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п) (у центнерах):Рдн - диференціальний рентний дохід з гектара орних земель (у центнерах); Рд(б)(с)(п) - диференціальний рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п) за економічною оцінкою земель (у гривнях);Рд-диференціальний рентний дохід з гектара орних земель за економічною оцінкою виробництва зернових культур (у гривнях).Нормативна грошова оцінка орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами визначається як добуток річного рентного доходу за економічною оцінкою виробництва зернових культур, ціни на зерно і терміну його капіталізації за формулою Гоз = Рздн х Ц х Тк, (3) де Гоз - нормативна грошова оцінка гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в Україні (у гривнях);Рздн-загальний рентний дохід на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в Україні (у центнерах);
-Ц - ціна центнера зерна (у гривнях);
-Тк - термін капіталізації рентного доходу (у роках), який встановлюється на рівні 33 років.-На підставі матеріалів економічної оцінки земель вираховується диференціальний рентний дохід на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в Автономній Республіці Крим, областях та їх адміністративних районах за формулою
-Рдн(У) х Рд(р) -Рдн(р) = -----------, (4)
-Рд(У)
де Рдн(р) - диференціальний рентний дохід з гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в регіоні (Автономній Республіці Крим, областях та адміністративних районах) (у центнерах);Рдн(У)-диференціальний рентний дохід з гектара орних земель,земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в Україні (У) (у центнерах);Рд(р)-диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою виробництва зернових культур на орних землях,земляхпід багаторічними насадженнями, природними сіножатями та пасовищами за оцінкою цих угідь у регіоні (Автономній Республіці Крим, областях, та їх адміністративних районах) (у гривнях) Рд(У)-диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою виробництва зернових культур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за оцінкою цих угідь в Україні (У) (у гривнях).У разі відсутності економічної оцінки орних земель під зерновими культурами у розрахунках використовуються показники економічної оцінки ріллі в цілому.У регіонах,де проведено економічну оцінку окремо меліорованих і немеліорованих земель,у розрахунках використовуються зведені показники оцінки земель під зерновими культурами в цілому.До диференціального рентного доходу Рдн (р) в Автономній Республіці Крим, областях та адміністративних районах з гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями,
природними сіножатями і пасовищами, визначеного за формулою 4,додається абсолютний рентний дохід (постійна величина, установлена в Україні на 1 га угідь - 1,6 ц), що становитиме загальний рентний дохід
На гірших землях, на яких не створюється диференціальний рентний дохід (з нульовим або від'ємним показником оцінки),нормативна грошова оцінка земель визначається величиною абсолютного рентного доходу-1,6 ц зерна з гектара.Нормативна грошова оцінка гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в Автономній Республіці Крим, областях та адміністративних районах визначається за формулою 3.Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств обчислюється за формулою Диференціальний рентний дохід на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в сільськогосподарських підприємствах обчислюється за формулою
Рдн(р) х Рд(п) Рдн(п) = ---------, (5)
де Рдн(п)-диференціальний рентний дохід з гектара орних земель,земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в сільськогосподарському підприємстві (п) (у центнерах);Рдн(р) -диференціальний рентний дохід з гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями,природними сіножатями і пасовищами в адміністративному районі (р) (у центнерах);Рд(п) - диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою виробництва зернових культур на орних землях,землях під багаторічними насадженнями (визначається за шкалами економічної оцінки багаторічних насаджень у цілому в земельно-оцінювальному районі), природними сіножатями і пасовищами за оцінкою цих угідь у сільськогосподарському підприємстві (п) (у гривнях); Рд(р) -диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою виробництва зернових культур на орних землях,землях під багаторічними насадженнями,природними сіножатями і пасовищами за оцінкою в адміністративному районі (р) (у гривнях).У разі відсутності економічної оцінки орних земель під зерновими культурами в розрахунках використовуються показники економічної оцінки ріллі в цілому.У сільськогосподарських підприємствах,де проведено економічну оцінку окремо меліорованих і немеліорованих земель, у розрахунках використовуються зведені показники оцінки земель під зерновими культурами в цілому.Диференціальний рентний дохід на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в сільськогосподарських підприємствах після уточнення меж і площ земель, переданих у колективну власність, обчислюється на підставі експлікації агровиробничих груп ґрунтів підприємства за допомогою шкал економічної оцінки земель за формулою
S(Рд агр х Пагр) Рд (п) = ---------, (6)
SПагр -де Рд (п) - диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою виробництва зернових культур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями,природними сіножатями і пасовищами за оцінкою цих угідь у сільськогосподарському підприємстві (п) (у гривнях);Рд агр-диференціальний рентний дохід за шкалами економічної оцінки виробництва зернових культур на орних землях,землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за агровиробничими групами ґрунтів (у гривнях);Пагр-площа агровиробничих груп ґрунтів за відповідними угіддями (у гектарах).S - знак суми.До диференціального рентного доходу з гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями,природними сіножатями і пасовищами,обчисленого в сільськогосподарських підприємствах, додається абсолютний рентний дохід (постійна величина, установлена в Україні на гектар угідь - 1,6 ц).На гірших землях,на яких не створюється диференціальний рентний дохід (з нульовим або від'ємним показником оцінки),нормативна грошова оцінка земель визначається величиною абсолютного рентного доходу - 1,6 ц зерна з гектара. Загальна нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського підприємства обчислюється,виходячи з грошової оцінки одного гектара відповідних угідь і їх площ у межах його землекористування.Нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки (території сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб,у тому числі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства,садівництва,городництва,сінокосіння та випасання худоби) розраховується на основі шкал грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів.Шкали нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів розраховуються за формулою Г х Багр Гагр = --------, (7) Б де Гагр-нормативна грошова оцінка гектара агровиробничої групи ґрунтів (у гривнях);Г-нормативна грошова оцінка гектара відповідних угідь у сільськогосподарському підприємстві (у гривнях);Багр-бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів;Б-бал бонітету гектара відповідних угідь у сільськогосподарському підприємстві.Загальна нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки визначається сумою добутків площ агровиробничих груп ґрунтів на їх нормативні грошові оцінки.В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежні від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення,облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов,архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності,екологічного стану, функціонального використання земель.Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням,які розташовуються в їх адміністративних межах.Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8.Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою В х Нп Цн = --------- х Кф х Км, (8) Нк де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);В –витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях):Нп-норма прибутку (6%);Нк - норма капіталізації (3%);Кф-коефіцієнт,який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову,для промисловості, транспорту тощо);Км-коефіцієнт,який характеризує місце розташування земельної ділянки.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 N 783 ("Про проведення індексації грошової оцінки земель".Витрати на освоєння та облаштування території (В) уключають відновну вартість як первісну вартість, що змінюється після переоцінки,інженерної підготовки головних споруд і магістральних мереж водопостачання,каналізації,теплопостачання,електропостачання (у тому числі зовнішнє освітлення),слабкострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації,вартість санітарної очистки,зелених насаджень загального користування,вулично-дорожньої мережі,міського транспорту за станом на початок року проведення оцінки.Індексація витрат здійснюється за індексами вартості основних фондів у відповідності до чинного законодавства України.Витрати на освоєння та облаштування території визначаються за кожним конкретним населеним пунктом за даними статистичної звітності відповідних органів державної статистики.
2.3.Якісна характеристика грунтів.
Різні типи грунтів в Україні займають неоднакові площі. На півночі рівнинної частини, на Поліссі, поширені дерново-підзолисті сірі лісові і темно-сірі опідзолені грунти. Дерново-підзолисті утворилися на водно-льодовикових, льодовикових та глинистих річкових, піщаних та супіщаних відкладах під мішаними дубово-сосновими лісами і поширені на річкових терасах, моренних і піщаних рівнинах. Розріз (профіль) цих фунтів поділяється на добре виражені горизонти, верхній гумусовий шар незначний (18-24см), але чітко виражений підзолистий горизонт, з якого вимиваються поживні речовин. Ґрунти бідні на гумус (0,7-2,0%), для підвищення їх родючості вносять органічні і мінеральні добрива.Дерново-підзолисті грунти завдяки вмісту в них сполук заліза та алюмінію мають кислу реакцію грунтового розчину, тому їх треба вапнувати.Сірі лісові грунти сформувалися на лесових породах під широколистими лісами.Вони поділяються на ясно-сірі, власне сірі лісові та темно-сірі опідзолені.Ясно-сірі та сірі лісові грунти мають також добре помітний поділ свого профілю на горизонти. Їх верхній (гумусовий) горизонт сірого кольору, в ньому міститься 2,5-3,0 % гумусу.Темно-сірі опідзолені грунти мають потужніший гумусовий горизонт, під яким простежується білуватий прошарок. Вміст гумусу в них становить 3,5-4,5%, вони багатші на поживні речовини, такі, як азот, калій, фосфор, ніж сірі лісові грунти.У лісостеповій і степовій зонах України поширені чорноземні грунти. Вони утворилися під трав'янистою рослинністю на карбонатних лесових породах. Завдяки невеликій кількості опадів, поживні речовини, що утворюються з решток рослин, не можуть вимитись, вони накопичуються в грунті. Тому чорноземи мають потужніший, ніж всі інші грунти, гумусовий горизонт. З цим пов'язана їх висока родючість. Розрізняють чорноземи опідзолені, типові, звичайні, південні і чорноземи на продуктах вивітрювання твердих порід.Опідзолені чорноземи займають значні площі в північній частині лісостепової зони, поширені на Волинській, Подільській, Придніпровській,Середньоросійській височинах.Вони ззовні подібні до темно-сірих опідзолених грунтів,але мають потужніший верхній гумусовий горизонт, у них більший вміст гумусу-3,5-5,5 %.Опідзолені чорноземи утворилися в процесі природного заростання степових просторів широколистими лісами.Вони мають добрі агрономічні властивості, є родючими.Типові чорноземи утворилися під лучними степами та в умовах періодичного промивного режиму, що сприяло глибокому проникненню в них коріння і вологи.Тому їх гумусовий горизонт досягає глибини 120-150см, а весь ґрунтовий профіль однорідний: має темне забарвлення, інтенсивність якого з глибиною зменшується. Ці грунти мають зернисту структуру, містять у верхньому шарі від 3 до 6 % гумусу. Родючість їх також є високою. Типові чорноземи займають лівобережну частину Лісостеп).Звичайні чорноземи поширені в північній частині степової зони. Вони утворилися під різнотравними і типчаково-ковиловими степами за умов посушливого клімату, глибокого залягання грунтових вод. Потужність їх менша порівняно з типовими чорноземами і становить 60-80 см. Вміст гумусу у верхньому шарі змінюється від 4-5 до 6,5 %.Південні чорноземи поширені в північній частині Причорноморської низовини. Степовому Криму. Ці грунти утворилися в умовах посушливого клімату, під розрідженими ковилово-типчаковими степами. Тому потужність гумусу в них менша порівняно із звичайними чорноземами. Темно-сіре забарвлення грунту спостерігається до глибини 30-50 см. А на глибині 90-120см залягає суцільний водонепроникний горизонт. Це погіршує агрономічні властивості цих фунтів. Вони містять від 3,5 до 5,0 % гумусу у верхньому шарі. Для вирощування сільськогосподарських культур на цих грунтах потрібне зрошення,Чорноземи на продуктах вивітрювання твердих порід поширені на Донецькій височині, в Степовому Криму і передгір'ях Кримських пасом. Гумусовий горизонт їх має буруватий відтінок, в грунті наявний щебінь материнських порід. Родючість цих грунтів порівняно з іншими чорноземами є нижчою.На півдні Причорноморської низовини та в північній частині Степового Криму, де кліматичні умови посушливі, поширені темно-каштанові і каштанові грунти. Їх гумусовий горизонт має потужність 40-50 см. Вміст гумусу у верхньому горизонті становить 3,0-4,5 %.У заплавах річок та зниженнях значні площі займають лучні і дернові ґрунти. Ці грунти утворилися під лучною рослинністю при неглибокому заляганні ґрунтових вод. Вміст гумусу у верхньому горизонті лучних грунтів становить 3-6%, вони багаті на поживні речовини.У зоні мішаних лісів, долинах річок, на межирічних зниженнях поширені болотні ґрунти. Вони утворилися в умовах надмірного зволоження при високому рівні ґрунтових вод. Серед них розрізняють болотні мінеральні, торфово-болотні, торфові грунти. Останні мають шар торфу глибше 50 см. Для сільськогосподарського використання цих грунтів треба застосовувати меліоративні заходи.На невеликих ділянках серед каштанових ґрунтів, на терасах річок, прибережних територіях поширені солончаки. Вони не мають властивого ґрунтам поділу на горизонти. В Україні переважають содові та хлоридно-сульфатні солончаки.Окремими плямами серед лучно-чорноземних,темно-каштанових та каштанових ґрунтів в лісостеповій і степовій зонах поширені солонці. Їх особливістю є щільний солонцюватий горизонт, що значно погіршує фізичні властивості цих ґрунтів.У зниженнях-подах Причорномор'я, де є умови для періодичного промивання ґрунтів, утворились солоді. Вони мають погані фізичні властивості, невисоку родючість.В Українських Карпатах характер ґрунтового покриву змінюється з висотою. На Закарпатській низовині залягають лучно-буроземні грунти. Вони утворились під лучною і деревною рослинністю на алювіальних відкладах. Вміст гумусу в їх верхньому шарі становить 3-5 %.У Передкарпатті поширені буро-підзолисті поверхнево-оглеєні грунти, що мають невисоку природну родючість.У південно-західних передгір'ях поширені буроземно-підзолисті грунти. Вони мають буруватий колір, оскільки містять сполуки заліза. Грунти утворились під широколистими лісами в умовах теплого і вологого клімату.У гірсько-лісовому поясі на висотах від 300 до 1450м переважають бурі лісові грунти. Вони сформувалися під широколистими і хвойними лісами на продуктах вивітрювання гірських порід. Гумусовий горизонт їх має потужність від 30 до 40 см. Ці ґрунти щебенюваті, містять 2,5-4,0 % гумусу, кислі, придатні для вирощування сільськогосподарських культур. На північно-західних схилах над бурими лісовими ґрунтами вузькою смугою поширені гірсько-підзолисті грунти. Вони мають невелику потужність, характеризуються значною щебенюватістю.На плосковершинних схилах хребтів і вершинах поширені гірсько-лучні і гірсько-торфові грунти. Вони утворились під лучною рослинністю в умовах надмірного зволоження на пісковикових породах. Г'ірсько-торфові грунти мають незначний торфовий горизонт.У Кримських горах, в їх північних передгір'ях сформувались чорноземи південні і дерново-карбонатні грунти. Гумусовий шар чорноземів невеликий, близько 25 см. Материнськими породами є лес і червоно-бурі глини. Вміст гумусу у верхньому горизонті 3,0-3,5 %. Дерново-карбонатні грунти малопотужні, щебенюваті. В нижньому поясі південного схилу Кримських гір до висоти 300 м поширені коричневі грунти. Вони утворились під розрідженими лісами і чагарниками, трав'янистою степовою рослинністю на продуктах вивітрювання карбонатних порід. Гумусовий горизонт мас сірувато-коричневий колір до глибини 25-33 см. Вміст гумусу у верхньому шарі становить 5-7 %. На крутих схилах ці грунти піддаються змиву водами атмосферних опадів. В цьому ж поясі поширені червоні ґрунти, що утворились під трав'янистою рослинністю. Вміст гумусу в їх верхньому шарі 3,0-3,5 %, вони щебенюваті.Ґрунти придатні для садів і виноградників.Північні схили Головного пасма вкрито бурими лісовими грунтами.Вони утворились під широколистими лісами в умовах м'якого теплого клімату. У верхньому горизонті цих грунтів міститься 4-5 % гумусу. В цьому поясі під сосновими лісами утворились бурі опідзолені грунти, а вище - гірські чорноземні грунти. Вони утворились під гірською степовою рослинністю на щебенюватих продуктах вивітрювання вапнякових порід, їх гумусовий горизонт неглибокий, має темно-сірий колір. У гірських чорноземах міститься 4-7 % гумусу.Земельні ресурси - землі,що використовуються або можуть бути використані для сільського чи лісового господарства, містобудування та ін. Україна має багаті земельні ресурси. Площа її земельного фонду — 60,4 млн.га, з них сільськогосподарські угіддя становлять 70% площі всіх земель.Серед них орні землі займають в середньому 79% (один з найбільших показників у світі).Більша частина всіх сільськогосподарських угідь і 60 % орних земель припадає на чорноземні грунти.Загальний рівень господарської освоєності території України високий. Але в різних природних зонах спостерігаються відмінності.В зоні мішаних лісів землеробська освоєність менша, ніж у лісостеповій та степовій зонах. Але в цій зоні знаходиться 25 % сіножатей і пасовищ,40 % лісів України. Розораність земель у лісостеповій зоні — близько 70 %, а у степовій зоні-понад 80 %, тут найбільш поширене зрошення.В Українських Карпатах великі площі займають ліси, луки; ділянки з орними землями поширені в передгір'ях, міжгірних улоговинах і долинах річок.У Кримських горах висока лісистість, орні землі займають незначні території.Між землекористувачами землі України розподіляються нерівномірно.Найбільші площі займають землі сільськогосподарського призначення. Значна частина припадає на населені пункти. В населених пунктах 80 % земель становлять присадибні ділянки. Землі лісогосподарського призначення становлять 11,6%.Для раціонального використання земельних ресурсів треба запобігати несприятливим фізико-географічним процесам (ерозія, перезволоженість, засолення, посушливість, солонцюватість та ін.).