
- •20 Історія міжнародної валютної системи: Бреттон-Вудська валютна система
- •Сторія міжнародної валютної системи: Ямайська валютна система
- •Система обліку міжнародних операцій в формі платіжного балансу
- •24. Структура валютного ринку: роль банків у функціонуванні валютного ринку
- •Структура валютного ринку: спот- і форвард-ринки
- •26. Структура валютного ринку: арбітраж і валютний ринок
- •Міжнародний ринок капіталу: основні міжнародні банки
- •Міжнародний ринок капіталу: ринок євровалют
24. Структура валютного ринку: роль банків у функціонуванні валютного ринку
Валютні ринки – це офіційні центри, де відбувається купівля продаж валют на основі попиту та пропозиції.
Операції з валютними цінностями та розрахунки в іноземній валюті посідають провідне місце у банківському бізнесі. На сучасному етапі розвитку вітчизняні банки не тільки обслуговують експортно-імпортні розрахунки суб’єктів підприємницької діяльності, а й виступають безпосередніми учасниками операцій на внутрішньому та міжнародних валютних ринках, забезпечуючи у такий спосіб зміцнення ринкових перетворень у всіх сферах економіки. Провідна роль банків на валютному ринку обумовлюється значними обсягами операцій, що становлять близько 90 %, та спектром послуг, які забезпечують попит широкого кола суб’єктів. Особливістю діяльності банку у сфері валютних операцій є його функція агента валютного контролю, що зобов’язує банк здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства.
Основними валютними центрами є Лондон, Нью-Йорк і Токіо.
Розрізняють міжбанківський і біржовий валютні ринки . На міжбанківському валютному ринку усі операції проводяться безпосередньо банками за допомогою технічних засобів зв’язку. Така форма валютного ринку є найпоширенішою (близько 90% усіх валютних угод). Міжбанківський валютний ринок поділяється на дві приблизно однакові частини: брокерський та прямий ринки.
На брокерському ринку банки користуються послугами брокерів, а на прямому самостійно знаходять партнерів.
На біржовому ринку зустрічаються представники центральних банків країн-членів і, балансуючи заявки своїх клієнтів, фіксують курс валют, який стає орієнтиром для всього валютного ринку.
Структура валютного ринку: спот- і форвард-ринки
Спот-ринок – ринок негайної поставки валюти. Основними учасниками цього ринку виступають комерційні банки, які проводять операції з різними партнерами. Правила спот-ринку не зафіксовані спеціальними міжнародними конвенціями чи законодавчими актами, але всі учасники цього ринку безперечно дотримуються їх.
Як основні характеристики спот-ринку наведемо такі:
1) поставка валюти за контрактом на другий робочий банківський день без нарахування відсоткової ставки на суму контракту;
2) здійснення угоди в основному на базі комп’ютерної торгівлі з підтвердженням електронними повідомленнями (авізо) протягом наступного робочого дня;
3) здійснення торгівлі валютою на спот-ринку на базі встановлення обмінних курсів валюти – котируванні. Зазвичай, проводяться прямі та зворотні котирування курсів основної світової валюти для міжбанківських операцій на спот-ринку. Пряме котирування – це встановлення валютного курсу національної валюти за одну одиницю іноземної валюти. Зворотне (непряме) котирування – це встановлення валютного курсу іноземної валюти (американського долара) за одну одиницю національної;
4) котирування валюти у дві ціни – ціну купівлі та ціну продажу валюти. Ціна купівлі валюти завжди менша за ціну продажу валюти.
Другим за місцем, але не за значенням, у структурі валютного ринку є форвардний ринок. Форвардний ринок — це ринок, де котируються форвардні курси й укладаються угоди (контракти). Форвардна угода є угодою між банком та іншою стороною (банк, клієнт тощо) обміняти одну валюту на іншу у визначений день у майбутньому за курсом, зафіксованим під час укладення угоди. Дата розрахунків має назву «дата постачання», а курс, за яким відбудеться обмін, — «форвардний». Однак для основних валют цілком імовірним є укладення угоди на термін до п’яти років.
Термінова або форвардна (англ. forward transantions – термiнова угода) операцiя є угодою, при якiй платежі проводяться у встановлений термін (від одного тижня до п’яти років) за курсом, зафіксованим на час укладення угоди за контрактом, тобто це угоди, в яких сторони домовляються про поставку певної суми валюти через конкретний період часу після укладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді.
Форвард-курс (форвардний курс) визначає очікувану вартість валюти через певний період часу і є ціною, за якою дана валюта продається або купується за умови її постачання на певну дату в майбутньому.